Алергія на юку: декоративна рослина може довести до астми
Хоча батьківщиною юки є Південна та Центральна Америка, ця вічнозелена рослина — родичка спаржі та алое — непогано почувається і в наших широтах. Окрім декоративної функції вона виконує й фармацевтичну. Але, ставлячи горщик із південною гостею на підвіконня, варто пам`ятати: алергія на юку може стати причиною суттєвого погіршення вашого здоров’я.
Рід юка (Yucca) входить до підродини агавових родини холодкових, що налічує близько 50 видів. Багато його представників є декоративними рослинами: конвалія, орхідея, пролісок, амариліс, нарцис, агава, алое.
Але є й такі, що використовуються як технічні або їстівні культури. До останніх належать, зокрема, цибуля, часник та вже згадана спаржа.
Юка здавна використовується при лікуванні остеоартриту, високого кров`яного тиску, мігрені, запалення кишківника (коліт), високого рівня холестерину, розладів шлунку, діабету, а також захворювань печінки та жовчного міхура.
Окрім цього екстракт юки використовують як піноутворювач та ароматизатор у газованих напоях.
Як виникає алергія на юку
Ви можете спитати: «Як саме виникає алергія на юку?» Адже людина, як правило, не контактує близько з цією рослиною, а її пилок не має можливості розповсюджуватися далеко. Це тому, що юка запилюється комахами, тож її пилкові зерна відносно важкі, клейкі, через це погано поширюються вітром.
Втім, у наукових джерелах описані кілька випадків розвитку алергічної чутливості до юки. Наприклад, у 22-річного чоловіка — садівника та доглядача рослин — розвинулися контактна кропив’янка та ринокон’юнктивіт при взаємодії з декоративними кімнатними рослинами, серед яких була і юка.
До того, як з’явилися шкірні симптоми на повіках й алергія на долонях, чоловік пропрацював на цій роботі 15 місяців. Пізніше реакція поширилася на кисті та всю шкіру.
Особливо гострі симптоми у вигляді негайного пошкодження шкіри викликав контакт садівника з фікусом Бенджаміна, спатифілумом та юкою. Алергологічне обстеження показало, що спричинений рослинами алергічний дерматит рук у цього пацієнта розвинувся на тлі хронічної кропив’янки. Він був викликаний білками рослин.
Інше джерело вказує, що юка та деякі інші агавові, наприклад агава американська, можуть містити сапонін і дрібні гострі кристали кальцію оксалату, здатні викликати подразнення при контакті з ними. Колючки на стеблах юки здатні спричинити утворення глибоких гранульом.
Як розвивається алергія на юку
Як її їстівні та декоративні родичі, юка може стати причиною сенсибілізації негайного, або І типу. Вона проявляється впродовж кількох хвилин з моменту контакту з причинною речовиною. Також можлива відтермінована фаза, котра починається протягом однієї — трьох діб після негайної реакції.
Для алергічної реакції І типу характерне вивільнення в організмі гістаміну та інших медіаторів імуноглобуліну Е з опасистих клітин та базофілів. Таким чином розвиваються небезпечна для життя анафілаксія, астма, набряк Квінке й алергічний ринокон`юнктивіт.
Ці реакції спостерігаються, зокрема, у людей, сенсибілізованих до пилку рослин, латексу, харчів, хімічних речовин.
У кого частіше розвивається алергічна чутливість до юки?
Вплив юки на розвиток алергічних реакцій був проаналізований у ході дослідження, учасниками якого стали 150 пацієнтів з астмою та/або алергічним ринітом та 20 здорових респондентів. Усім їм провели шкірні прик-тести з листям 15 декоративних рослин, які призводять до алергенної сенсибілізації.
Результати проб були позитивними у 80 пацієнтів (47,1%). І рослинами, що сенсибілізували людей найбільше, виявилися:
- юка (Yucca elephantipes) — 52,5 %;
- дифенбахія (Dieffenbachia picta) — 50,8 %;
- молочай-різдвяник, відоміший як пуансетія (Euphorbia pulcherrima) — 47,5 %.
При цьому алергічна чутливість до декоративних рослин була значно вищою у пацієнтів з атопією, алергічним ринітом, харчовою алергією та тих, хто піддавався впливу декоративних рослин у приміщенні. Крім того, було виявлено, що атопія та харчова алергія є факторами ризику розвитку сенсибілізації до кімнатних рослин.
Як зазначають науковці, тригером розвитку алергії на юку при близькому контакті з нею здатні стати як її пилок, так і сік. Про те, що людина сенсибілізувалася до рослини, можуть свідчити не лише згадувані вище анафілаксія, алергічний ринокон`юнктивіт та ангіоневротичний набряк, а й набряк повік, кропив`янка, а також сухість та лущення шкіри.
Ці симптоми алергії на юку зазвичай виникають при контакті з її листям, стеблом або корінням. Сік цих частин рослини містить активні компоненти, що визначають її лікувальні властивості: стероїдні сапоніни та поліфеноли, такі як ресвератрол і юкаол.
Чутливість до цих речовин здатна стати причиною розвитку алергічної реакції уповільненого, IV типу. Її характерною ознакою є відсутність вироблення антитіл до сенсибілізуючої речовини. При реакції IV типу відбувається взаємодія антигену з сенсибілізованими Т-лімфоцитами, які в результаті продукують біологічно активні речовини — лімфокіни.
Окрім юки таку ж реакцію може викликати, зокрема, контакт із соком лайма, кеш`ю, петрушки та отруйного плюща.
Діагностика та профілактика алергії на юку
Отже, якщо у присутності цієї рослини або при контакті з нею у вас виникають симптоми, що можуть свідчити про наявність алергії на юку, потрібно проконсультуватися з лікарем-алергологом. Аби з`ясувати, чи дійсно ви сенсибілізовані до рослини, він запропонує пройти шкірний прик-тест та інші види тестування.
І якщо діагноз «алергія на юку» буде підтверджений, доведеться позбутися рослини або дотримуватися таких правил догляду за нею:
- Протирати листя від пилу.
- Поливати лише тоді, коли земля стає сухою.
- Покласти під вазон каменів для акваріума, що вбиратимуть надлишкову воду.
- Стежити, щоб у горщику з юкою не накопичувалась цвіль, яка також може викликати алергію.
Крім того, вчені наполегливо не рекомендують садити юку у дворах або в інших місцях, де часто бувають діти. Адже її колючки можуть поранити малечу й спричинити інфікування. Щоб убезпечити необережних та найменших, юку можна оточити додатковим шаром ґрунту або низькорослими рослинами.