Алергія на фікус — третій за важливістю домашній чинник гіперчутливості

25


Обираючи, горщик з якою рослиною поставити на підвіконні, в кутку оселі чи офісу, варто брати до уваги не лише естетичний аспект чи те, наскільки легко доглядати за зеленим улюбленцем. Набагато важливішим є питання, чи не нашкодить рослина вашому здоров`ю. Адже, наприклад, алергія на фікус — одну з найпоширеніших кімнатних рослин — зустрічається набагато частіше, аніж можна уявити.

Рід фікусів нараховує понад тисячу рослин: дерев, кущів та ліан. Частина з них є вічнозеленими, інші скидають на зиму листя. 

Найвідомішим їстівним представником родини є інжир, який також називають фігою або смоквою. Що ж стосується декоративних, то тут пальма першості належить фікусу Бенджаміна. Він же — цейлонська верба. 

Цю тропічну неквітучу рослину часто тримають в оселях, а також офісах та інших громадських приміщеннях.  Фікус часто переростає горщикові розміри, перетворюючись на деревце 2-3 метри заввишки.

Такі габарити іноді можуть спричинити дискомфорт, особливо якщо приміщення невелике. Але найнеприємніше є те, що фікус може стати причиною алергічного захворювання.

Як зазначають німецькі фахівці, саме ця рослина посідає третє місце у переліку найважливіших алергенів приміщень: після пилових кліщів та домашніх тварин. На четвертому знаходиться цвіль

Алергени фікуса

Про те, що людина сенсибілізувалася до фікусового алергену, в першу чергу свідчать кон’юнктивіт, риніт, астма, набряк повік або кропив’янка.

Як з`ясували науковці, причинами цих симптомів є 11 алергенних компонентів фікуса. Три з них є основними алергенами.

Спочатку вони знаходяться в соку рослини, а потім виділяються на поверхню листків. Звідти потрапляють до домашнього пилу на підлозі. Там фікусові алергени можуть зберігатися протягом місяців після того, як рослину забрали з приміщення. 

Вперше алергію на фікус Бенджаміна діагностували у працівників фірми, що займалася орендою рослин. Їхня гіперчутливість проявила себе ринітом та астмою.

Подальше дослідження, до якого були залучені співробітники чотирьох фірм з оренди рослин, виявило, що 27 % із них мали специфічні антитіла IgE до фікуса Бенджаміна. Це свідчило про сенсибілізацію до рослини. При цьому сенсибілізовані були як люди з атопією, так і без неї. 

Також науковці дослідили анамнези 16 пацієнтів, які мали антитіла до фікуса. У ході дослідження їх розділили на дві групи. 

До першої увійшли 13 людей, які були сенсибілізовані через контакт із фікусовими рослинами й відчували після нього алергічні симптоми: 10 вдома, 2 — на робочому місці, ще один — під час перебування у ресторані.

Перехресні алергени фікуса

Один із цих пацієнтів мав перехресну харчову алергію на інжир, що пояснюється спорідненістю фігового дерева з фікусом.

Членами другої групи учасників дослідження стали 3 пацієнтів. Вони були сенсибілізовані як до фікуса, так і до латексу. Але при цьому не мали клінічної історії алергічних реакцій, спричинених фікусовими рослинами.  

З часом у науковій літературі з`явилися повідомлення про те, що гіперчутливість до фікуса Бенджаміна мають близько 3 % пацієнтів, яких направляли до спеціалістів, аби діагностувати наявність алергії. При цьому, наголошують фахівці, кількість випадків алергічних реакцій на цю рослину, що знаходиться у приміщеннях, збільшується.

Найімовірніше, основним шляхом сенсибілізації є вдихання повітря, що містить заражений фікусовими алергенами пил. 

Також науковці припускають, що алергія на фікус Бенджаміна може спровокувати розвиток перехресної гіперчутливості до тих самих плодів, що й алергія на латекс. А саме авокадо, банана, каштана та ківі

Окрім цього виявлений зв`язок між реакцією на алергени фікуса та папаїн. Цей фермент, що входить до складу папаї, є не лише природним аналогом шлункового соку, а й одним з алергенів, що спричиняють гіперчутливість до південного плоду. 

Як діагностується алергія на фікус

Чи є причиною ваших симптомів сенсибілізація до фікуса Бенджаміна, найточніше допоможе встановити молекулярний тест ALEX2. Цей метод дозволяє не лише спростувати або підтвердити діагноз алергії, а й визначити, який саме з 295 екстрактів та молекул алергенів став її причиною. 

Профілактика алергії на фікус

І якщо ви дійсно маєте алергію на фікус, доведеться розпрощатися з рослиною. Або, якщо такої можливості чи бажання немає, дотримуватися певних правил догляду за нею.

А саме – регулярно прибирати в приміщенні, де знаходиться фікус, та добре провітрювати цю кімнату. Також потрібно ретельно видаляти пил з листя рослини. Для цього можна скористатися м`якою вологою тканиною.

Але будьте обережні: якщо ви ненавмисне пошкодите фікус, він виділятиме сік, що містить значно більшу кількість алергенів, ніж пил, від якого ви намагаєтеся його очистити.

А перед початком прибирання обов`язково надягніть маску або респіратор та рукавички. 

І ще одна порада — для власників котів та собак.

Домашні тварини часто полюбляють обгризати рослини, які ростуть у приміщеннях. Тому бажано, аби фікус був поза зоною їхньої досяжності. Адже, як і люди, тварини можуть страждати на алергію. А ще отруїтися, наївшись фікусового листя.