Стаття рецензована медичним экспертом:
Безалкогольні та інші підсолоджені цукром напої, у тому числі фруктові соки, сьогодні є первинним джерелом надлишкових цукрів та зайвих калорій. І саме з вживанням цих напоїв пов`язують появу зайвої ваги, особливо коли йдеться про дітей. А ще, на думку вчених, солодкі напої спричиняють розвиток астми. І у дітей також.
За даними науковців, від 5 до 10 % населення Землі страждають на бронхіальну астму. Ба більше, ця недуга є найпоширенішим запальним захворюванням серед дітей.
І хоча існує часова послідовність у розвитку у дітей ожиріння, а згодом астми, механізм формування причинно-наслідкового зв`язку досі залишається не зовсім зрозумілим.
Вчені припускають, що свою роль у розвитку як ожиріння, так і астми відіграють запальні процеси. Окрім цього, обидва ці захворювання, вірогідно, мають й інші спільні причини. І однією з них є сучасна західна дієта, для якої характерне вживання солодких та підсолоджених напоїв.
Також із вживанням цукровмісних напоїв пов’язують розвиток астми. Зокрема у дітей віком від двох років.
На що вказують результати досліджень?
Дослідження, результати яких надруковані у журналі Allergy, показали:
- Зі значним споживанням солодких напоїв (> 21,5 склянки на тиждень) пов`язана астма у дітей у віці 11 років та старше.
- Існує зв`язок між надлишковим споживанням вільної фруктози (≥ 5 разів на тиждень) та розвитком астми у дітей віком 2-9 років.
Не виключено, що вживання солодких напоїв запускає механізм розвитку астми й у молодшому віці — до 2 років.
Вчені припускають, що спочатку у дитини формується зв`язок між астмою та солодкими напоями, а потім — зв`язок між астмою та ожирінням.
Відтак зв`язок між астмою та вживанням солодких напоїв може мати механізм, відмінний від того, що формується при асоціації астми та набору зайвої ваги.
Так, у дослідженнях на мишах споживання цукру впливало на сприйнятливість до алергічного запалення дихальних шляхів та активацію вродженої імунної системи.
Що стосується експериментів, учасниками яких були діти, то у них високий рівень еозинофілів був безпосередньо пов’язаний із вищим ризиком розвитку астми. Це означає, що діти з таким результатом також частіше мали випадки алергії, які могли б бути спричинені іншими чинниками, такими як аероалергени.
Розвиток запального механізму, що індукується надмірним споживанням вільної фруктози й у підсумку призводить до астми, може бути пояснений утворенням кінцевих продуктів розпаду фруктози в кишечнику.
Крім того, в основі розвитку дитячої астми може лежати шкідлива дія високого рівня вільної фруктози у підсолоджених напоях, які жінка вживає під час вагітності.
Дієта матері та немовляти відіграє визначальну роль у формуванні складу та різноманітності мікробіоти кишківника дитини. Остання, своєю чергою, впливає на імунітет слизової оболонки та стан імунної відповіді легень.
На додаток вплив дієти на ранніх стадіях життя відіграє вирішальну роль у модуляції мікробіому людини. Оскільки пік його пластичності припадає на перші два роки життя.
Дослідження на тваринах показало: споживання на початку життя цукру (імітація споживання дитиною солодких напоїв) призводить до зменшення різноманітності кишкового мікробіому.
Отже:
Ранній вплив цукровмісних напоїв на дитячий організм може призвести до розвитку дисбіотичної мікробіоти кишечника та виникненню астми. Проте гіпотеза стосовно того, що солодкі напої спричиняють розвиток астми, має ще бути підтверджена результатами досліджень на людях.
А поки що науковці попереджають: споживання солодких напоїв навіть у дитячому віці може виявитись фактором ризику розвитку астми.
Також Американська організація серця (American Heart Organisation) рекомендує утримувати дитину від споживання додаткового цукру принаймні до 2-річного віку. Це зменшить майбутній ризик розвитку серцево-судинних захворювань. З ними також асоціюється астма, а ще вони є основною причиною смертності у світі.
