Стаття рецензована медичним экспертом:
Ароматні тістечка, пишні булочки, алкоголь. Якщо ви полюбляєте ці продукти, то, напевно, неодноразово чули про їх шкоду для здоров`я. При цьому зазвичай йдеться про набір зайвої ваги або похмілля на ранок після вечірки. Але зіпсувати ваше самопочуття може й алергія на дріжджі.
З погляду біології дріжджі являють собою різновид одноклітинних грибів. Ті, що використовують у пекарській галузі, класифікуються як пекарські, або пивні дріжджі Saccharomyces cerevisiae.
В природних умовах дріжджі зустрічаються у ґрунті, на листях та стовбурах дерев, вони асоційовані з плантаціями рослин. Зокрема з територіями, де вирощують виноград.
Де ховаються дріжджі
Дріжджі містить ціла низка продуктів. А саме:
- будь-які хлібобулочні вироби окрім тих, що позначені як бездріжджові;
- готові бульйони, бульйонні кубики та підливи;
- оцет та продукти, що його містять, наприклад, заправки для салатів;
- витримане м`ясо;
- алкогольні напої;
- оливки;
- шоколад та вироби з нього;
- ферментовані продукти, зокрема квашена капуста, сири, йогурт;
- сухофрукти;
- ожина;
- виноград;
- чорниця;
- полуниця;
- синтетичні вершки;
- соєвий соус;
- сир тофу;
- лимонна кислота;
А ще будь-які продукти, які зберігаються відкритими протягом тривалого часу.
Симптоми алергії на дріжджі
Проявляється алергія на дріжджі у різних людей по-різному. Серед симптомів, які зазвичай відчувають сенсибілізовані до цього грибка пацієнти, найпоширенішими є:
- здуття живота;
- запаморочення;
- біль у суглобах;
- утруднене дихання;
- висип на шкірі;
- атопічний дерматит.
Але найнебезпечнішим проявом гіперчутливості до дріжджів є анафілаксія. Ця системна алергічна реакція зазвичай розвивається протягом пів години після потрапляння алергену в організм. Анафілаксія потребує негайної медичної допомоги, оскільки несе пряму загрозу життю.
Також люди, які за родом діяльності часто контактують із дріжджами, можуть страждати на так звану пекарську астму. В науковій літературі описано випадок із 48-річним працівником пекарні, у якого через 1-2 години після початку роботи з`являлися закладеність носа, чхання, хрипи, спазматичний кашель та задишка, які з часом посилювалися. Виявилося, що причиною був сухий порошок дріжджів, що здіймався у повітря.
В іншому випадку жертвою пекарської астми став хлопчик, який мав в анамнезі алергію на кліщів та атопічний дерматит. Після вживання піци та свіжовипеченого хліба у дитини виникла генералізована кропив`янка та стався напад астми.
Виявилося, що хлопчик був сенсибілізований до S. cerevisiae. Але через два роки вираженість симптомів кропив`янки зменшилася, хоча після вживання свіжоспечених дріжджових продуктів у пацієнта все ще спостерігався кашель. Як показало дослідження, постійний вплив дріжджів може призвести до імунотолерантості та поступового зменшення симптомів алергії на цей грибок.
Алергени дріжджів
Офіційно не ідентифіковано жодної алергенної молекули S. cerevisiae. Однак у деяких наукових працях такі білки згадуються, і основним із них вважається енолаза. Як зазначають науковці, цей білок є перехресно реактивним алергеном серед різних видів грибів, зокрема альтернарії Alternaria alternata, Cladosporium herbatum та Candida ablicans.
Серед інших алергенів пекарських дріжджів – марганець-залежний білок супероксиддисмутази Sac c MnSOD, білки циклофіліну Sac c CyP, білок теплового шоку HSP 90. Останній є подібним до алергену цвілевих грибів, зокрема аспергилу (A.fumigatus) Asp f 12. Відтак
вживання продуктів, що містять дріжджі, може спровокувати розвиток алергії у гіперчутливих до цвілі людей.
Також у пекарських дріжджах виділили алергенний рибосомний білок Sac P2, який міститься і в інших видах грибів, зокрема Alternaria alternata, Aspergillus fumigatus та Cladosporium herbatum. Тож якщо ви сенсибілізовані до пекарських дріжджів, у вас може розвинутися й перехресна алергія на гриби інших видів, серед яких пеніциліновий гриб Penicillium notatum. І навпаки.
І ще один алерген пекарських дріжджів – профілін Sac c. Білки цього класу входять до складу кожної рослинної клітини, а також клітин грибів. Це означає потенційну можливість розвитку у людини з алергією на дріжджі перехресної гіперчутливості не лише до грибів інших видів, а й до інших видів рослин.
Окрім цього, вважається, що людина може сенсибілізуватися до грибних ферментів: карбоксипептидази Sac c, глюкозидази Sac c та інвертази Sac c.
Як діагностується алергія на дріжджі
Діагностувати алергію на дріжджі лікар-алерголог може декількома способами. Це і шкірний прик-тест, і внутрішньошкірна проба, коли алерген вводиться у тканину під шкірою, і аналіз крові на специфічні імуноглобуліни E, наявність яких свідчить про сенсибілізацію до певного білка.
Також вам можуть призначити так звану провокаційну пробу, коли продукт, що є можливою причиною алергії, споживається під наглядом лікаря. А ще – запропонувати перейти на елімінаційну дієту, а через деякий час повернутися до вживання дріжджових продуктів, ретельно при цьому фіксуючи будь-які симптоми.
Але найточніший метод діагностики алергії на дріжджі – це молекулярний тест ALEX2. Адже він не лише стовідсотково підтверджує або спростовує наявність гіперчутливості, а й у разі позитивного результату допомагає з’ясувати, яка саме алергенна молекула викликала надмірну реакцію імунної системи.
Якщо ж результати ALEX2 є негативними, варто буде пройти інший молекулярний тест – FOX. Він здатен встановити IgG-опосередковану чутливість пацієнта до 286 продуктів. Цей вид чутливості визначає харчову непереносимість. На відміну від справжньої алергії, вона пов`язана зі збоями у роботі не імунної, а травної системи.
Також, на відміну від алергічної реакції, прояви класичної харчової чутливості до дріжджів напряму залежать від кількості спожитого продукту.
В залежності від того, пов’язані неприємні симптоми, які виникають у вас після споживання дріжджовмісних продуктів, з непереносимістю або алергією, лікар запропонує індивідуальну дієту. Вона буде розроблена на основі результатів ваших аналізів.
Якщо ж підтверджено саме алергію на дріжджі, вам доведеться виключити їх з раціону раз та назавжди.
