Алергія на кліщів вражає частіше за хворобу Лайма

0 1 523

Одним із наслідків потепління клімату стало продовження сезону, протягом якого нас атакують комахи й не лише вони. Так, в наших широтах разом із комарами, бджолами, мошками та блохами більше часу для полювання отримали й кліщі. Крім ризику енцефаліту та бореліозу, їхні укуси небезпечні тим, що може виникнути алергія на кліщів. Точніше, на їхню слину.

Причому заради виживання і розвитку кусають свою жертву і дорослі, і личинки цих павукоподібних. Так-так, кліщі, попри поширену думку, комахами не є. 

Ці тварини належать до класу павукоподібних. Зокрема і тому, що, на відміну від комах, які мають 6 ніг, у кліщів, як і у павуків, ніг 8.

Личинки кліщів довжиною лише близько 1 мм, тому їх важко побачити. Адже наше око може бачити предмети від міліметра та більші. 

Удвічі більшою за личинок є наступна стадія розвитку кліща – німфа. Вона сягає 2 мм. 

А діаметр дорослих кліщів, які ще не нассалися крові, –  вже близько 4 міліметрів. І нам важливо бачити саме дорослих паразитів. 

Личинки й німфи харчуються переважно на дрібних тваринах. А от на людину зазіхають, як правило, дорослі. Кров великої жертви потрібна самкам кліщів, щоб відкласти яйця.

Полюючи на жертву, кліщі або їхні личинки прикріплюються до кінчиків травинок або інших невисоких рослин, зокрема кущів. А звідти перебираються на людину чи тварину. Опинившись на ній, кліщ кусає шкіру та починає ссати кров, збільшуючись у розмірах.

Алергія та кліщів чи смертельні інфекції — що загрожує нам частіше?

Алергія на укус кліща фото

Головною небезпекою такого укусу є зараження енцефалітом, а також хворобою Лайма, або бореліозом. Останнє інфекційне захворювання викликають бактерії роду Borrelia, переносниками яких є кліщі. Якщо лікування розпочали запізно або проводили неправильно, бореліоз загрожує повільною деструкцією нервової системи.

Ще одне захворювання, яке переносять кліщі, кліщовий енцефаліт. Він розвивається внаслідок отруєння організму нейротоксином, що міститься в слині тварини. І може призвести до смерті, якщо кліща своєчасно не видалити.

Але найчастіше наслідком укусу кліща стає алергічна реакція. Якщо алергія на укус кліща легка, її симптоми проявляються набряками та запаленнями в місці укусу. Можуть тривати декілька днів.

А ось проявом важкої реакції може стати анафілаксія, що загрожує життю та вимагає негайного медичного втручання. Викликати її може й укус пилового кліща, що живе в наших оселях, і раковинного, який паразитує на голубах.

Часто анафілаксія розвивається, коли кліща намагаються витягти з тіла, а він у відповідь вводить в рану більше слини, що містить алерген. Таким алергеном може бути білок Arg r 1 з групи ліпокалінів, а також вуглевод альфа-гал. Потрапивши в наш організм, він викликає імунну відповідь, наслідком якої може стати алергія на м’ясо ссавців, зокрема яловичину, свинину чи баранину.

Цей зв`язок між кліщами та м`ясом отримав назву синдрому альфа-гал. Його проявами, окрім анафілаксії, можуть бути:

Профілактика укусів кліщів

Результати досліджень доводять, що запобігти розвитку важкої алергічної реакції та зараження бореліозом або кліщовим енцефалітом можна. Якщо видаляти кліща з тіла не лише швидко, а й правильно. Тобто не пошкодивши тварину.

Для цього кліща краще заморозити. Це можна зробити за допомогою спеціального ефірного спрею, який вбиває паразита протягом п`яти хвилин. Після того, як кліщ загине, він відпаде сам.

Якщо заморозити кліща немає можливості або спрей на нього не діє, залиште паразита на місці та зверніться до лікаря, який його видалить.

Якщо ж і до лікаря нема як звернутись, тоді кліща можна витягти, скориставшись інструкцією, наведеною нижче:

Але найкращий спосіб уникнути неприємних та небезпечних наслідків укусів кліща — запобігати контакту з ним. Ось декілька порад, які можуть у цьому допомогти:

  • Перед прогулянкою одягайте речі, які максимально закриватимуть шкіру. Та обробляйте репелентами ділянки, що залишаються відкритими, окрім обличчя та голови. 
  • Не продирайтесь через хащі. Ходіть по доріжках і тримайтесь якомога далі від кущів. Адже кліщі живуть саме на кущах та на високій траві. Тому уникайте рослинних зарослів, особливо навесні, коли кліщі голодні. Так можна значно мінімізувати ризик укусу.
  • Часто перевіряйте волосся, шкіру голови, руки, ноги на наявність кліщів. Перевірити тіло потрібно і після повернення додому.
  • Уникайте контакту із голубами або іншими птахами, які можуть бути переносниками кліщів. 
  • Вдома використовуйте захисну постільну білизну, яка зменшує негативний вплив домашніх кліщів та продуктів їхньої життєдіяльності. 

Діагностика алергії на кліщів

Поставити діагноз алергії на кліщів може лише лікар-алерголог. Він проведе або шкірне прик-тестування, або молекулярний тест на алергію АЛЕКС, який дозволяє виявити чутливість до 295 алергенів одночасно.

Якщо чутливість, зокрема, до пилового кліща, підтвердиться, вам можуть запропонувати пройти курс алерген-специфічної, або алергенної імунотерапії (АСІТ, або АІТ). Завдяки їй симптоми захворювання значно зменшуються або навіть зникають на тривалий час.

Симптоматичне лікування кліщової алергії включає застосування антигістамінних препаратів, а також стероїдних мазей, назальних спреїв, засобів проти набряків. Але зважте, що антигістамінні не завжди можна приймати занадто довго. І разом з мазями та спреями таблетки від алергії лише маскують симптоми хвороби. На відміну від алергенної іммунотерапії, яка лікує.

Коментарі
Loading...