Маєте алергію на помідори — будьте обережні з латексними рукавичками

Захворюваність на харчову алергію в останні десятиліття зросла: вона вражає від 3 до 4 % дорослого населення та до 5 % дітей. І одним із продуктів, які можуть стати причиною харчової алергії, є помідори. За деякими даними, гіперчутливими до цієї ягоди є близько 1,5 % населення Північної Європи та до 16 % мешканців Італії. Що стосується України, то у нас алергія на помідори не надто поширена. Але з огляду на те, що кількість людей з гіперчутливістю постійно збільшується, ситуація може змінитися. 

Алергени, що містяться у томаті, були виділені близько 40 років тому, але охарактеризовані лише нещодавно. 

Різні алергенні білки

Ось що сьогодні відомо вченим про фактори алергенності томатів:

• Профілін Lyc e 1 — мінорний алерген. Рекомбінантний томатний профілін Lyc e 1 продемонстрував високу ідентичність послідовності до інших алергенних харчових продуктів та профілінів, що містяться у пилку, та був реактивним у 22 % пацієнтів з алергією до томатів. 
• Lyc e 2 − полігалактуроназа − разом з іншими трьома ферментами томату (бета-фруктофуранозідазою, супероксиддисмутазою та пектинестеразою) спричиняє синдром оральної алергії більше ніж у половини пацієнтів із сенсибілізацією до помідора. При цьому концентрації названих ферментів були найвищими на стадії червоного дозрівання.
• Lyc e 3, білок-переносник ліпідів (LTP). Він є потенційно важким харчовим алергеном, зокрема через надзвичайну стійкість до пепсину − ферменту травлення. Цей алерген відповідає за перехресну реакцію з іншими продуктами, що містять його. Зокрема, плодами рослин родини розових (наприклад яблуками), а також:
  • горіхами,
  • арахісом,
  • кукурудзою,
  • гірчицею,
  • спаржею,
  • виноградом,
  • шовковицею,
  • капустою,
  • фініком,
  • апельсином,
  • інжиром,
  • ківі,
  • люпином,
  • фенхелем,
  • селерою,
  • баклажанами,
  • салатом,
  • каштаном,
  • ананасом.

При цьому реакція на білки-переносники ліпідів часто супроводжується клінічною харчовою алергією і викликає системні реакції, такі як анафілаксія. Зокрема — анафілактичний шок.

Інші алергени помідора:

• Lyc e Chitinase — фермент хітиназа,
• Lyc e Glucanase — фермент глюканаза,
• Lyc e Peroxidase — фермент пероксидаза,
• Lyc e PME — інгібітор пектин-метил-естерази, 
• Lyc e LAT 52, який знаходиться у пилку. 

Також із насіння томату було виділено білок запасу Lec 2SA. Він входить до групи 2S-альбумінів, що є найнебезпечнішими алергенами зернят та іншого насіння. Послідовність Lec 2SA схожа з послідовністю 2S-альбумінів бразильського горіху і квасолі.

Перехресні реакції з іншими рослинами 

Своєю чергою, профілін, виділений з пилкових зерен томата, мав схожість із:

• тютюном − 87 %,   
• профіліном тимофіївки  − 78 %, 
• профіліном кукурудзи ZmPro3 − 77 %, 
• профіліном пилку берези —73 %.

А оскільки томат належить до родини пасльонових, людина з алергією на нього може також бути схильною до реакції гіперчутливості до інших представників цієї групи, зокрема картоплі, тютюну та баклажана.

Крім того, нерідко алергія на помідори є вторинною  — як перехресна реакція з чутливістю до латексу (синдром «латекс – плоди»).

Водночас у пацієнтів з томатною алергією, викликаною профіліном та полісенсибілізацією до інших харчових продуктів й пилку берези IgE, виявлялась сильна перехресна реактивність з профілінами їстівних рослин. Зокрема, болгарського перцю (Cap a 2), який також належить до пасльонових.

У 85 % випадків чутливість пацієнта до гарбуза, цитрусових, помідорів, бананів (або комбінація цих реакцій) вказує на його гіперчутливість до профілінів. Відтак при діагностиці алергії, якщо виключена сенсибілізація до латексу та LTP, чутливість до помідора використовують як маркер гіперчутливості до профіліну.

Інші дослідження повідомляють про зв’язок між чутливістю до пилку злаків та сенсибілізацією до: 

• помідорів,
• картоплі,
• зеленого гороху,
• арахісу,
• кавуна,
• дині,
• яблука,
• апельсина,
• ківі.

При цьому половина випадків харчової гіперчутливості виникає у пацієнтів з алергічним ринокон’юнктивітом.

Симптоми алергії на помідори

Алергічна реакція зазвичай проявляється незабаром після вживання алергену. Її прояви охоплюють:

• шкірні висипання;
• екзему або кропив’янку; 
• спазми в животі;
• нудоту, блювоту або діарею;
• відчуття свербежу в горлі,
• кашель;
• чхання;
• хрипи;
• нежить;
• набряк обличчя, рота, язика або горла (ангіоневротичний набряк);
• анафілаксію (дуже рідко).

Ще один прояв гіперчутливості до помідорів — томатозна алергічна екзема. Хоча екзема зустрічається лише у приблизно 10 % людей з харчовою алергією, помідори (разом з горіхами) вважаються тригерами для тих, хто страждає на екзему. 

Симптоми цієї недуги, пов’язаної з алергією, зазвичай виникають відразу після впливу алергену і можуть включати повторювані висипання, сильний свербіж, набряк та почервоніння.

Діагностика та лікування алергії на помідори

Алергія на помідори може бути підтверджена за допомогою шкірного прик-тесту або багатокомпонентного молекулярного аналізу. Останній виявляє у вашій крові наявність специфічних імуноглобулінів Е (sIgE) до різноманітних алергенів. 

Зокрема, у панелі молекулярного тесту ALEX, який є найсучаснішим та найточнішим методом виявлення алергії, є можливість виявлення чутливості до основних алергенів томату. В тому числі – здатного викликати анафілаксію LTP.

І якщо за результатами аналізів лікар-алерголог підтвердив діагноз «алергія на помідори», найкращий спосіб уберегти себе — уникати вживання томатів та продуктів, що їх містять.

Також симптоми захворювання успішно лікуються антигістамінними препаратами, а при лікуванні алергічної висипки може бути корисною стероїдна мазь, застосована місцево.   

Непереносимість помідорів

Від алергії на помідори слід відрізняти їх непереносимість. Між цими двома реакціями існує декілька відмінностей. Одна з них полягає у часі, впродовж якого після вживання помідора або контакту з ним розвиваються симптоми. 

Так, прояви алергії зазвичай з’являються одразу після того, як ви скуштували помідор або торкнулися його. А от час, протягом якого з’являються симптоми непереносимості, може варіювати від декількох хвилин до декількох діб. 

Непереносимість проявляється як:

• здуття та біль у животі,
• діарея,
• шкірні висипання / екзема,
• поколювання губ,
• почуття свербежу в горлі,
• головні болі,
• втома.

Симптоми алергії виникають незалежно від того, скільки продукту ви з`їли. А от сила прояву непереносимості напряму залежить від того, скуштували ви одну часточку помідору чи декілька цілих ягід.

Крім того, реакція непереносимості, на відміну від алергічної, не пов`язана з імунною системою, а залежить від стану та роботи органів травлення. 

І головне: якщо симптоми алергії, такі як анафілаксія чи ангіоневротичний набряк, можуть нести загрозу для життя, то непереносимість життю не загрожує і часто минає з віком. 

До речі, причиною і алергії, й непереносимості можуть бути не самі томати, а пестициди, якими їх обробляють під час вирощування. Тому, аби вберегтися, бажано перед вживанням помідору очищати його від шкірки. Тим більше, що це допоможе зменшити алергенність продукту. Адже саме у шкірці містяться деякі алергенні білки.

А от щоб допомогти лікарю розрізнити, що саме вас турбує — алергія чи непереносимість томату, — варто вести харчовий щоденник. Останнім часом це зручно робити у смартфоні. Туди можна занотовувати їжу, яку споживаєте, і негативні реакції свого організму.