Стаття рецензована медичним экспертом:
Завдяки хмелю напої з його вмістом стають джерелом корисних для людського організму антиоксидантів. Але водночас алергія на хміль є одним із факторів розвитку алергії на пиво. До її основних симптомів належать почервоніння обличчя, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, чхання, хрипи та біль у животі.
Утім, сенсибілізуватися до хмелю можуть не лише шанувальники пінного напою. Алергія на хміль вражає й тих, хто професійно займається його вирощуванням та перероблюванням.
Рослина з багатьма родичами
У науковій термінології хміль, що росте на теренах Європи, має назву Humulus lupulus, тобто «хміль звичайний». Також у Східній Азії поширений хміль японський (Humulus japonicus).
Обидва вони належать до родини коноплевих (Cannabaceae), яка, своєю чергою, входить до порядку розоцвітів (Rosales).
Тож родичами хмелю є не лише коноплі, а й:
Відтак у гіперчутливої до хмелю людини може розвинутися перехресна алергія на будь-яку рослину з цього переліку — і навпаки.
Алергія на хміль японський: стережіться пилку
Найпоширенішими симптомами алергії на японський хміль є алергічний риніт та астма. Спровокувати розвиток цих захворювань може один із трьох алергенів рослини. Це невеликі білки Hum j 1 та Hum j, а також профілін Hum j 2.
Встановлено, що антитіла до білків першої категорії присутні у 72 % зразків сироватки пацієнтів, сенсибілізованих до H. japonicus. Відтак Hum j 1 класифікується як основний алерген рослини.
Своєю чергою, профіліни, до яких належить Hum j 2, — це білки, що входять до складу всіх частин усіх без винятку рослин. При цьому ¾ профілінів подібні навіть у не близько споріднених рослин.
А відтак у людини, чутливої до білків-профілінів, реакція може виникати при контакті з цими білками у різних джерелах. Це може бути як пилок, так і їжа, й латекс. Адже саме профіліни обумовлюють виникнення синдрому «латекс — плоди».
- Так, у дослідженні науковців Південної Кореї брав участь 471 пацієнт, сенсибілізований до пилку японського хмелю, полину або амброзії. Результати показали наявність у цих людей перехресної реакції не лише з хмелем звичайним, а й з селерою та соняшником.
- Окрім цього є свідчення про перехресну алергію між пилковими алергенами японського хмелю та гінкго.
- Також встановлено, що пилковий білок H. japonicus на 78 % подібний до профіліну їстівного шафрану Cro s 2.
Масштабнішим було дослідження, проведене в Китаї. Його учасниками стали 8 380 осіб, яким із січня 2017 р. по грудень 2019 р. діагностували алергічний риніт, алергічну астму та алергічний риніт у поєднанні з астмою.
Серед них половина були чутливі до пилку хмелю. Особливо високим – 72 % – рівень чутливості був серед дітей 10-14 років. І переважна кількість представників цієї групи мали сильні алергічні реакції.
При цьому у більшості пацієнтів, чутливих до хмелю, була діагностована полісенсибілізація до пилку. Зокрема рослин родини лободових, або амарантових. До неї належать буряк, кіноа та шпинат.
Алергія на хміль звичайний: небезпечна для фермерів
На відміну від японського, алергенні білки хмелю звичайного на сьогодні не охарактеризовані. Натомість, як зазначають науковці, контакт із цією рослиною здатен спровокувати шкірні реакції.
Обумовлює їх низка речовин, що містяться у шишках, стеблах, пагонах, корінні хмелю, а також в його олії. Це ліналоол, кверцетин, β-мірцен і 8-PN та інші флавоноїди, а також гераніол, лимонен та сесквітерпенові лактони.
Останні здатні викликати алергічну реакцію IV типу. Її друга назва – реакція уповільненої гіперчутливості.
На відміну від інших типів реакцій, при цій антитіла не виробляються. Проте відбувається взаємодія антигену з сенсибілізованими Т-лімфоцитами (їх ще називають кілерами). Ця взаємодія призводить до вироблення кілерами біологічно активних речовин — лімфокінів.
Алергічна реакція IV типу характерна для контактного дерматиту у людей, сенсибілізованих до отрути рослин або нікелю. Також вона розвивається при туберкуліновій реакції (р. Манту) та при відторгненні трансплантованого органа.
Ще один потенційний подразник та сенсибілізатор – β-мірцен. Вміст цієї ароматної маслянистої речовини у складі ефірної олії хмелю становить до 50 %. Також багато β-мірцену містять кріп, коріандр, багно (богульник).
Як зазначають науковці, у людей, чия професійна діяльність не пов`язана з хмелем, він іноді може викликати симптоми харчової алергії. Також хміль може бути причиною розвитку професійної астми та анафілаксії у тих, хто займається його вирощуванням та перероблюванням.
Однак найчастіше постійний контакт із рослиною викликає так званий хмільний дерматит. Його спричиняють грубі волоски стебла рослини та сік, який з них виділяється.
Також розвиток дерматиту, кон’юнктивіту і теносиновіту (запалення сухожилка та оболонки навколо нього) спричиняє контакт із листям хмелю.
Окрім рук страждати можуть обличчя та ноги. Також волоски, що відділилися від стебла, можуть викликати подразнення очей.
Дослідження показали, що зі 156 українських збирачів хмелю 15 % мали захворювання шкіри, викликане контактом з цією рослиною. Також із 14 польських фермерів, які скаржилися на шкірні симптоми, у 11 вони були пов`язані з хмелем. При цьому п’ятеро фермерів скаржилися на дерматит рук, 4 – на повітряно-крапельний дерматит, 8 – на свербіж.
Від хмелю страждає і шкіра
Ще одне шкірне захворювання, спровоковане хмелем, — контактна кропив`янка.
Її діагностували в пацієнта, у якого раніше виявили кропив’янку з ангіоневротичним набряком, викликаним арахісом, каштаном та бананом.
Також є повідомлення про пацієнта, у якого 4 рази розвивалась системна кропив’янка, пов’язана з артралгією (біль у суглобах) та лихоманкою. Дослідження підтвердило, що пацієнт мав і алергію на хміль.
Утім, науковці припускають, що в деяких випадках несприятливий вплив хмелю пов’язаний не з алергією, а з іншим незрозумілим механізмом. Певну роль у ньому може відігравати люпулін. Його виділяють залози жіночих рослин хмелю.
Своєю чергою, вдихання пилку може викликати респіраторні недуги. Загалом підтверджено 57 таких випадків. У 7 % йдеться про хронічну обструктивну хворобу легень. Також діагностувалися симптоми астми, наприклад задишка, та алергічний риніт.
При цьому захворюваність органів дихання у робітників, які займаються збиранням та обробкою Humulus lupulus, становила 15 випадків на 10 000 штатних працівників. Це в 30 разів більше, ніж у робітників, які займаються іншими польовими овочевими культурами.
Також науковці зазначають, що велика кількість працівників пивоварних заводів скаржилася на гострі симптоми, які відчували під час робочої зміни. При цьому у пацієнтів була знижена функція легень. І це підтвердили відповідні тести.
Також у 45,1 % працівників пивоварень встановили підвищення рівня загального IgE в сироватці крові.
Діагностика та профілактика алергії на хміль
Тож якщо контакт із хмелем або вживання напоїв, які його містять, викликає у вас неприємні симптоми, обов`язково зверніться до лікаря-алерголога. Адже своєчасно діагностована алергія — це перший крок на шляху зцілення від неї або принаймні суттєвого зменшення кількості та інтенсивності симптомів. Лікар вивчить ваш анамнез та проведе огляд.
А от визначити, на яку саме молекулу чи мікс молекул зреагувала ваша імунна система, допоможе тест ALEX2. Це найсучасніший метод діагностики алергічних захворювань, який дозволяє визначити IgE-залежну чутливість зразу до майже 300 алергенів.
Якщо ж результати тесту негативні, можливо, у вас непереносимість хмелю. З`ясувати, чи дійсно це так, можна завдяки Food Xplorer (FOX) — напівкількісному тесту для визначення IgG-залежної гіперчутливості до 286 харчових продуктів.
