Стаття рецензована медичним экспертом:
Купуючи в магазині кедрові горішки, мало хто здогадується, що насправді це насіння кедрових родичок ― сосон. Тож алергія на кедрові горіхи, про яку піде мова далі, насправді є алергією на горіхи сосни (лат. Pinus, англ. Pine).
Звісно ж, на кедрах (лат. Cedrus) ростуть шишки. Але насіння з них не їдять. Адже в ньому забагато смол. Горіхи, якими ми любимо поласувати й вважаємо їх делікатесом, соснові. Їх люди вживають у їжу з давніх-давен.
Зокрема, у Старому Світі. Полюбляють їх й у Світі Новому. І тут найбільше видів сосни, насіння яких можна їсти. А всього таких видів близько 20.
Втім, коли на території Росії та Східної Європи йдеться про кедр, найчастіше мається на увазі сосна сибірська. Вона ще називається сосна сибірська кедрова (Pinus sibirica). Зі справжнім кедром ця рослина споріднена так само, як інші види сосен.
Обидва роди – і кедра, і сосни – входять до родини соснових. А те, що сосну з її горішками назвали кедром, історія пояснює помилкою першовідкривачів. Побачивши гарне дерево із густою кроною, дослідники вирішили, що саме так мав би виглядати кедр. Саме його Петро Перший відправив шукати цих дослідників до Сибіру.
Насіння яких сосен вживають у їжу
Втім, хоч би що там було, а традиція вживати насіння сосни у їжу не походить, як вже зазначалося, з Сибіру. Горіхи сосни є невіддільною частиною середземноморської дієти. Там соснові горішки називають пінон, пінолі або пігнолі.
На півдні та на заході Європи у їжу вживають насіння сосни італійської, або пінії (Pinus pinea). Її деревина послугувала матеріалом для створення Піноккіо – хлопчика з однойменної казки Карло Коллоді. Насіння пінії – найбільше з-поміж соснових.
Зокрема, італійські пінолі у 3-4 рази більші за «кедрові горішки» сибірської сосни. А от сосна їстівна (Pinus edulis) – то найбільше джерело пінонів у США. Тут вони були важливим джерелом їжі ще для корінних народів Америки.
Їстівним також є насіння сосни кедрової європейської (Pinus cembra). Вона росте у Франції, Швейцарії, високих Татрах та в Карпатах.
Алергія на «кедрові горіхи»: загальні симптоми
Як зазначають фахівці, алергія на соснові горіхи – явище відносно рідкісне. Її симптоми подібні до симптомів алергії на горіхи інших дерев, що входять до топу 14 найбільших алергенів.
Зазвичай симптоми алергії на насіння рослин, яким насправді є всі горіхи, варіюють від легких до важких системних. Наприклад, смертельно небезпечної анафілаксії.
Окрім неї про сенсибілізацію до горіхів сосни можуть свідчити:
- поколювання у роті та губах;
- набряк обличчя, повік та стоп;
- погіршення загального самопочуття;
- кропив’янка;
- біль у животі;
- набряк гортані;
- почервоніння шкіри;
- задишка або утруднене дихання та ковтання через напад астми або набряк навколо горла;
- страх смерті;
- зниження кров’яного тиску;
- запаморочення;
- тахікардія;
- рясне потовиділення;
- порушення зору;
- стоматит.
Алергени соснових горішків
У науковій літературі небагато інформації про випадки алергії на соснові горіхи. До сьогодні виділені та охарактеризовані три алергени італійської сосни пінії.
Серед них – 7S глобулін Pin pi 1 та 2S альбумін Pin pi 6. Вони належать до білків зберігання – найвідоміших алергенів насіння.
Ще один білок, вагою у 17 кДа, досі не віднесений до жодного з алергенних класів. Втім, чутливість до білка з ідентичною вагою вже встановлена. Зокрема, у двох маленьких дітей, які перенесли анафілактичну реакцію після вживання горіхів їстівної сосни.
Інші білки, сенсибілізація до яких встановлена у восьми пацієнтів з алергією до горіхів Pinus pinea, мали масу 50 кДа та 9 кДа. Перший білок є подібним до супероксиддисмутази Picea sitchensis, тобто ялини ситхінської. Окрім цього, супероксиддисмутаза Pis v 4 є одним з алергенів фісташок.
Ще в однієї пацієнтки анафілактична реакція розвинулася після того, як вона скуштувала корм для папуги з вмістом соснових горіхів. У жінки виявили алерген-специфічний IgE до білків насіння їстівної сосни Pinus edulis.
Також повідомляється про існування антигенних білків, спільних для сосни та мигдалю, а також – для сосни та арахісу (а він теж входить до переліку найбільших харчових алергенів світу).
Проте багато людей з алергією, зокрема, до горіхів Pinus edulis, не мають антитіл IgE до арахісу та мигдалю та не відчувають симптомів алергії, споживаючи їх.
Так само зустрічаються пацієнти, які паралельно із сосновими горіхами реагують на горіхи бразильські, волоські, їстівні каштани. Або ж, навпаки, можуть спокійно вживати їх заразом із лісовим горіхом та соняшниковим насінням.
Білки європейської сосни споріднені з білками молока, яєць та бобових
Що стосується алергії на горіхи європейської сосни, то про такі випадки існує менше відомостей. Втім, тут знайдений білок 9 кДа, що споріднений з альбуміном сосни Веймута Pinus strobus.
Білки цього виду також є алергенами фісташок, мигдалю та кеш`ю. Окрім цього, на альбуміни реагують люди, які мають алергію на молоко, злаки, бобові культури та яйця.
З огляду на отримані дані дослідники припускають, що основними алергенами горіхів європейської сосни можуть бути альбумін та супероксиддисмутаза. Тож гіперчутливі до них люди можуть мати перехресну алергію не лише з іншими горіхами, а й з насінням інших видів рослин.
Діагностика та лікування алергії на «кедрові горішки»
Отже, сенсибілізація до соснових горіхів, які в народі називають кедровими, хоча й зустрічається нечасто, але може завдати серйозної шкоди здоров`ю та навіть поставити життя людини під загрозу.
При цьому наявність гіперчутливості до горіха сосни не обов`язково пов`язана з алергією на пилок дерев та/або інші горіхи та арахіс.
Тож з`ясувати, чи потрібно вам виключати з раціону так звані кедрові горішки, можна, лише звернувшись до лікаря-алерголога. Найімовірніше, що відповідь на це запитання він шукатиме за допомогою натуральних прик-тестів з кедровими горішками, а ще молекулярного тесту на алергію ALEX2. Він дозволяє виявити сенсибілізацію пацієнта до 295 молекул та екстрактів, серед яких і білки насіння.
При цьому не виключено, що симптоми, які виникають після споживання соснових горіхів, свідчать не про сенсибілізацію до них, а про харчову непереносимість. Діагностувати її можна за допомогою тесту FOX, або Food Xplorer, який визначає IgG-залежну гіперчутливість до 286 харчових продуктів.
На відміну від алергії, непереносимість пов’язана з неможливістю або складнощами з перетравлюванням певних продуктів.
