Стаття рецензована медичним экспертом:
Алергія у собаки розвивається точно за таким же механізмом, як і гіперчутливість у людини. Але якщо у представників роду Homo sapience сенсибілізація до різних алергенів проявляється по-різному, то у наших чотирилапих друзів — майже однаково. Тож як дізнатися, на що у собаки алергія?
І харчова гіперчутливість у собак, і алергія на бліх чи пилових кліщів, і алергія на шампунь та пилок мають подібні симптоми. Між тим тільки точна інформація про те, на який саме білок надмірно зреагувала імунна система тварини, дозволяє ветеринару призначити адекватне лікування.
Тому собаці необхідно зробити РАХ — багатокомпонентний молекулярний тест.
Чому у собак виникає алергія
У тому, що собака стає алергіком, винна, як не дивно, її імунна система. Давши збій, вона замість захисту організму від інфекційних та інших шкідливих чинників починає вести боротьбу з речовинами, які за своєю природою є цілком безпечними. Це можуть бути й харчові продукти, і хутро чи лупа тварин інших видів, і спори грибів чи пилок рослин.
Перша зустріч з таким «ворогом» для собаки минає абсолютно непомітно. Однак в її організмі з`являються специфічні антитіла до ворожих білків – імуноглобуліни Е. Цей процес називається сенсибілізацією, й від неї до моменту, коли появляються симптоми алергії у собаки, може пройти й місяць, і декілька років.
Після кожного контакту з алергеном імуноглобуліни накопичуються в організмі. І у певний момент вони поєднуються з базофілами та мастоцитами — різновидами білих кров`яних тілець (лейкоцитів), що відповідають за захист організму.
Наслідком цієї зустрічі є викид у кров собаки гістаміну – речовини, яка відповідає за розвиток запальних процесів. Саме в цей момент хвостатий друг людини й починає відчувати прояви алергії.
Як проявляється алергія у собаки
При алергії у собаки першою і часто єдиною страждає шкіра. У переважній більшості випадків чотирилапий відчуває свербіж — основний симптом алергічного дерматиту. Окрім нього можливі кропив`янка та часткове чи повне облисіння.
До цих симптомів може приєднатися вторинна інфекція. Адже, намагаючись позбутися свербежу, собака інтенсивно чухається, а іноді й гризе лапи. У рани від зубів та кігтів потрапляє інфекція, починається запальний процес.
Якщо алергія локалізується на вухах у собаки, то у тварини розвивається отит. Внаслідок несвоєчасного чи неправильного лікування він може перерости у запалення мозку.
Також при алергії на їжу у тварини можуть виникати нудота, блювота або надмірне газоутворення. Ці симптоми здатний викликати один з інгредієнтів собачого корму. Але оскільки ці ж симптоми характерні й для харчової непереносимості або інших захворювань шлунково-кишкового тракту, самостійні спроби лікувати тварину можуть обернутися справжньою трагедією.
Саме тому за появи перших симптомів алергії у собаки її потрібно негайно доставити у ветеринарну клініку. Адже тільки фахівець здатен визначити, що саме криється за погіршенням здоров`я тварини.
Чому РАХ – найкращий вибір
Але як дізнатися, на що у собаки алергія, якщо симптоми цього захворювання однакові за різних форм гіперчутливості? Відповідь одна — зробити багатокомпонентний молекулярний тест РАХ. Він в Україні впроваджується за підтримки ексклюзивного партнера Nextmune, котрий є давно знаним у світі та надійним представником ринку діагностики й лікування хвороб у тварин.
Однієї порції крові собаки цілком достатньо, аби за кілька днів підтвердити або спростувати діагноз алергії. А у разі наявності хвороби одночасно та абсолютно точно визначити, що саме її спричинило.
Адже РАХ здатен виявити сенсибілізацію собаки до понад 200 білкових алергенів. Зокрема:
- курятини,
- яловичини,
- риби,
- пшениці,
- яєць,
- гречки,
- пилку трави,
- отрути бджіл та кліщів,
- спор грибів.
Окрім високої точності та великої кількості алергенів в арсеналі РАХ має ще декілька переваг перед традиційним внутрішньошкірним тестом, за допомогою якого у собак визначають наявність гіперчутливості.
РАХ vs інші способи діагностики алергії
По-перше, РАХ можна робити навіть під час загострення захворювання. Це особливо важливо при полінозі у собаки. Адже період пилкування амброзії або злаків триває декілька місяців. Як наслідок, поки власник та ветеринар очікують закінчення цього сезону, стан тварини може погіршитися.
І якщо на початку цвітіння злаків її міг непокоїти лише свербіж, то на момент, коли ці рослини припиняють викидати пилок, у рани від розчісування встигає потрапити інфекція. І в результаті окрім протиалергійної терапії вашому чотирилапому улюбленцю знадобиться ще й антибактеріальне або протигрибкове лікування.
По-друге, для того, аби зробити внутрішньошкірний тест, собаці доводиться голити значну ділянку тіла. А сама процедура виконується під наркозом. Тож ослаблений недугою організм тварини отримує додаткове навантаження та, можливо, ризик алергічної реакції на ліки.
По-третє, на точність результатів внутрішньошкірного тесту можуть вплинути різні фактори. Зокрема, дія антигістамінних препаратів або недотримання процедури введення розчину алергенів.
Не завжди дає точні результати й діагностика алергії у собаки шляхом елімінаційної дієти. Під час неї їжа, що потрапила під підозру, повністю виключається з раціону, а потім поступово вводиться знову.
Тобто якщо підозра не виправдовується, доводиться робити нову спробу вже з іншим продуктом. А це не тільки час, а й головний біль власника песика та ветеринара через необхідність пошуку повноцінної заміни вилученого продукту.
Тож єдина доцільна відповідь, як дізнатися, на що у собаки алергія, — зробити йому багатокомпонентний тест РАХ.
