алергія — не причина відмовлятися від вакцинації, а привід робити її додатково

Чи безпечно робити щеплення при алергії? Чому інколи краще затриматися в лікарні? Кому потрібна додаткова вакцинація та чому температура до 38°С та нежить уже не є протипоказаннями до щеплення? 

 

На ці та інші запитання відповідає доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології Національної медичної академії післядипломної освіти, голова ГО “Батьки за вакцинацію” Федір Лапій.

Федоре Івановичу, чи можна робити щеплення, якщо дитина чи дорослий страждає на алергію?

Сама по собі алергія, відповідно до наукових даних, не є протипоказанням. Навпаки, можна говорити, що при деяких алергічних захворюваннях, наприклад, бронхіальній астмі, є необхідність додаткової вакцинації, тобто вакцинації поза календарем щеплень. 

Адже спеціалістам цілком зрозуміло, що при астмі органи дихання скомпрометовані й самою хронічною хворобою, й через приймання певних препаратів, які допомагають забезпечити цим органам нормальне функціонування. 

Отже, для таких пацієнтів той самий пневмокок чи вірус грипу є досить небезпечними. Через це вони потребують додаткового захисту від цих хвороб.

Є країни, які уже включили вакцинацію від цих вірусів до своїх календарів щеплень або ж рекомендують вводити її за спеціальними показаннями. 

В Україні у 2006 році в календарі щеплень з’явився розділ, який називається “Вакцинація за станом здоров’я”. В ньому зазначається, що бронхіальна астма є показанням для додаткової вакцинації, зокрема, від грипу, пневмококової та Hib-інфекцій (група захворювань, викликаних гемофільною паличкою найбільш небезпечного типу b). 

Це безпечно?

Щодо того, чи вакцинація пацієнтів з астмою не загострює перебіг захворювання та чи не провокує збільшення частоти нападів, проводилось багато досліджень. Отримані дані досить надійні та вказують, що щеплення ні до чого такого не призводить.  Навпаки — корисне для пацієнта. 

Інші види алергії, наприклад, побутова, алергічний риніт або сезонна алергія, до протипоказань вакцинації не мають безпосереднього стосунку.

Навіть в період, коли активно тече з носа? Як взагалі відрізнити алергічний нежить від інфекційного?

Відповідь дуже проста: потреби брати до уваги протипоказання у цей період взагалі немає. Така позиція Всесвітньої організації охорони здоров’я, а також  Великобританії, Канади, США, Японії, інших країн. 

Мабуть, лише на території колишнього Радянського Союзу досі рекомендують утриматися від щеплень при гострій хворобі, якщо ми говоримо про гострий риносинусит.

В Україні зараз теж практично на виході погодження Національної технічної групи експертів з імунопрофілактики (НТГЕІ) щодо перегляду протипоказань до вакцинації. В цьому документі зазначено, що хвороби з температурою до +38ºС градусів (до речі, в деяких країнах навіть до +38,5°С) не є протипоказаннями для щеплення. 

Дослідження вказують на те, що вакцинація пацієнтів з гострою хворобою, застудою, яка супроводжується виділенням з носа і температурою, є безпечною та ефективною. Відтак, якщо ви плануєте вакцинацію, немає потреби диференціювати риніт, — інфекційний він чи алергічний.  

Єдине обмеження в такій ситуації може виникнути для введення інтраназальної живої вакцини проти грипу, яку використовують в США. Вона просто не буде ефективною. Адже через набряк носа вірус, що є у вакцині, просто не проникне до необхідних клітин.

Як бути, якщо пацієнт має харчову алергію, на ту саму курятину, наприклад?

Якщо говорити про курячий білок та вакцини, які вирощуються із застосуванням ембріону або курячого яйця (наприклад, проти грипу, жовтої гарячки, сказу, кору та епідеміологічного паротиту), то є рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я, Канади, Британії, США та інших. 

Відповідно до них,  

навіть якщо у вас виникає тяжка алергічна реакція при контакті з курячим білком чи курячим яйцем, це не є протипоказанням до введення вакцин проти кору, епідемічного паротиту, грипу. Певні застереження є щодо вакцинації проти жовтої гарячки. 

Зокрема, при необхідності її проведення рекомендовано спочатку зробити внутрішньошкірну пробу. Якщо її результат негативний, доза вводиться вся відразу, якщо позитивний — вакцина вводиться дробним способом: спочатку в розведеному вигляді, потім поступово кожні 15 хвилин потрібно доводити решту.

А чи можна та як саме робити щеплення людям з атопічним дерматитом?

Якщо дерматит є та він розташований у місці, куди вводиться ін’єкція, треба просто обрати іншу ділянку шкіри: інше стегно чи плече. Звісно, можна й зачекати. 

Загалом питання алергії є досить специфічним. Але, відповідно до світових настанов, атопічний дерматит не є протипоказанням. Та й атопічний дерматит не є алергічним за своїм походженням. 

Колеги, до речі, можуть ознайомитися з цими рекомендаціями українською завдяки професору Ігорю Кайдашеву. Це міжнародні рекомендації ICON щодо вакцинації при алергії. Вони опубліковані в журналі “Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія” за 2016 рік.

А як бути, якщо необхідність вакцинації збігається в часі з лікуванням алергії?  

Неможливість щеплення при проведенні алерген-специфічної  імунотерапії (коли тривалий час приймаються визначені дози певного  алергену, щоб сформувати толерантність до нього) — теж міф. 

Мої колеги-алергологи підказують, що “ноги ростуть” з російських практик:  у нас цю інформацію просто переклали українською й почали говорити про протипоказання. Ніде більше в сучасному світі це не є протипоказанням і ніяких наукових обґрунтувань я не зустрічав. Навпаки:

в національних настановах інших країн з вакцинації зазначено, що проведення алерген-специфічної імунотерапії — це не протипоказання до щеплення.

Антигістамінні препарати часто радять приймати перед вакцинацією. Варто це робити?

Ні. З одного боку, ці лікарські засоби мають обмежений час дії та не захищають від важких проявів алергії. З іншого — мають побічні ефекти.

Тож коли ми спостерігаємо, як дитина після вакцинації багато спить, а мама переконує, що дитина нічого не отримує, й потім лише після 25-го разу додає, що “нічого, крім супрастину”, — варто замислитись. 

Насправді немає ніякої необхідності приймати антигістаміни за кілька днів до та після вакцинації. Навіть якщо на фоні щеплення з’являється, приміром, кропив’янка, то вона виникає пізніше. За потреби препарат призначить лікар, і той подіє досить швидко.

Але всі бояться тяжких реакцій на вакцину…

Так, ми боїмось тяжких реакцій — насамперед анафілаксії. Анафілактичний шок — загрозливий для життя стан. Але, на щастя,

вакцини не містять тих алергенів, які є широко поширеними причинами анафілаксії.

Загрозливі алергічні реакції на алергени рослинного чи тваринного походження, як то укус бджоли чи іншої комахи, виникають набагато-набагато частіше. 

Так, в медичному світі досить поширені тяжкі алергічні реакції на антибіотики. Лідерами в цьому плані є бета-лактамові препарати: група пеніциліну, амоксициліну, цефтріаксону. Але жоден бета-лактамовий антибіотик не використовується у виготовленні вакцин. 

Залишкова кількість антибіотику, яка може бути в деяких вакцинах, це, головно, неоміцин і поліміксин. Алергічні реакції до цих препаратів є вкрай рідкісними й частіше зустрічаються при місцевому застосуванні. І це не є тяжкі випадки, а переважно контактні дерматити. Відповідно до уже згаданих рекомендацій ICON та профільних організацій США, Канади та інших країн, дерматит, зумовлений неоміцином чи поліміксином, не є протипоказанням до вакцинації взагалі. 

Єдине протипоказання — попередня тяжка алергічна реакція у вигляді анафілаксії. Але, повторюсь, це вкрай рідкісне явище.

Наскільки рідкісне?

Відповідно до статистики з різних країн, тяжка реакція на вакцину складає менше ніж один випадок на мільйон доз. 

Нещодавно були опубліковані дані щодо виникнення важких алергічних реакцій на вакцину проти вірусу папіломи людини. Відповідно до цих даних, ризик складає один випадок на 1,7 мільйона доз. 

Щоб уявити: в Україні зараз на рік приблизно 190 тисяч дівчат однієї вікової групи мають кожна отримати по дві дози. Це, вважайте, 370 тисяч доз потрібно на вікову групу. 

А тепер порахуйте, через скільки років у когось з цих дівчат може з’явитися тяжка алергічна реакція? Років за п’ять, тобто ймовірність дуже мала. 

Але вона є?

Так, тому ми повинні дотримуватися суворих правил проведення вакцинації.

• Пацієнт після щеплення не повинен протягом 30 хвилин залишати заклад охорони здоров’я.
• Там, де проводиться вакцинація, хай він ніколи не знадобиться, але має бути адреналін.
• Медичні працівники повинні мати під рукою алгоритм дій та вміти надавати нагальну медичну допомогу.

На жаль, багато хто з них в таких випадках розказує про джгут, про те, що треба розводити адреналін, чи що треба обколоти місце ін’єкції. Багато хто не знає, чим відрізняється 0,1% розчин адреналіну від 0,18%. І от це дійсно проблема…

А взагалі в Україні були випадки, коли після щеплення треба було вдаватися до адреналіну?

Випадки були. Але згодом, при аналізі самої ситуації, доходили висновку, що це не був анафілактичний шок. Разом з тим, з точки зору найбільш потенційно загрозливого стану для життя, тактика медиків була правильною. 

А легші реакції: та сама кропив’янка чи дерматит, як бути з ними?

 Такі стани трапляються. Але, з одного боку, вони не загрожують життю. З іншого — не завжди можна оцінити, що саме їх спровокувало. 

З мого практичного досвіду скажу, що важливе значення має збір анамнезу. Часто батьки не звертають уваги на приймання дитиною потенційних алергенів. 

Наприклад, нерідко в дітей виникає набряк Квінке на “чупа-чупс”, при цьому малюк залишається зі старшою дитиною, яка їсть льодяник. Або батьки починають згадувати, що порадували дитину чимось солодким після вакцинації чи вирішили дати “новий” продукт…

Щодо атопічного дерматиту: мої литовські колеги жартують, що в них батьки вірять в те, що вакцинація лікує атопічний дерматит. У нас же вважається, що вона призводить до загострення. 

Річ у тім, що атопічний дерматит має досить сезонний характер — він загострюється в холодну пору. В Україні через висип щеплення може бути відкладене. В результаті воно часто робиться на початку осені, коли після літа шкіра красива й чиста. Але, як тільки починає холоднішати, висип повертається, а батьки звинувачують в цьому щеплення. 

В тій же Литві медики не чекають, а роблять вакцинацію в період загострення хвороби — часто взимку, і до літа дерматит минає через сезонний фактор. 

А було б непогано, якби вакцинація справді лікувала алергію?

Така ідея була. Зокрема, йшлося про вакцину БЦЖ.  Через те, що вона містить живу бактерію M.bovis,  її введення теоретично може призводити до того, що щеплені діти менше хворітимуть на алергію. Але, на жаль, поки що ця теорія не отримала надійного підтвердження.

Необхідно також пам’ятати, що дати рекомендації по вакцинації дитини з алергією в кожному індивідуальному випадку може лікар-алерголог клініки FxMed.