Стаття рецензована медичним экспертом:
У світі вже зареєстровано понад 200 мільйонів підтверджених випадків зараження вірусом SARS-CoV-2. Не оминула хвороба й тих, хто страждає на алергічні захворювання. А оскільки людей, сенсибілізованих до пилку, харчових продуктів, пилових кліщів, плісняви або тварин, більшає, перед науковцями постала задача з`ясувати, наскільки на перебіг ковіду впливають алергія, астма й атопічний дерматит.
Як пов’язані астма та ризик захворіти на ковід?
Оскільки важкий гострий респіраторний коронавірусний синдром 2 (саме так розшифровується SARS-CoV-2) вражає переважно дихальні шляхи, спочатку дослідники припустили, що астма та інші респіраторні захворювання можуть посилити сприйнятливість до SARS-CoV-2 та призвести до тяжчого перебігу недуги.
Проте відомості, що з початку пандемії надходили з китайського Уханя, свідчили про нижчу, ніж очікувалося, поширеність коронавірусу серед людей з астмою, у тому числі важкою. Подібні результати спостерігалися і в Італії та Бразилії.
До того ж з`ясувалося, що й алергічний статус дітей не сприяв зростанню захворюваності на коронавірусну недугу та не ускладнював її перебіг.
Водночас у США та Великобританії зростала поширеність COVID-19 у пацієнтів з астмою. При цьому важка астма, для лікування якої застосовували інгаляційні кортикостероїди (ІКС) та бета-2-агоністи тривалої дії (LABA), була пов`язана з вищою частотою госпіталізації у відділення інтенсивної терапії через COVID-19.
Чому ж дані так різняться?
Відповідь на це запитання у спільному науковому огляді дають китайські та європейські вчені. Поясненням можуть бути різні фактори.
Серед них:
- атопічний статус;
- фенотип (індивідуальні особливості перебігу) астми;
- кількість еозинофілів;
- правила карантину;
- дієтичні звички;
- концентрація пилку в повітрі;
- забруднення повітря;
- клімат.
Так, науковці зі Стенфордського університету (США) виявили, що наявність у пацієнта алергічної астми зменшує ризик госпіталізації через COVID-19, якщо порівнювати з пацієнтами, хворими на астму неалергічного походження. При цьому нижчий рівень еозинофілів (білих кров`яних клітин, що якраз і синтезуються при алергії) був прогностичним біомаркером важкого прогресування коронавірусної хвороби незалежно від фенотипу астми.
А результати дослідження крові померлих від COVID-19 пацієнтів зазвичай демонстрували еозинопенію, тобто навіть нижчий за норму вміст цих клітин.
Захисні еозинофіли
Натомість характерною ознакою алергічного запалення при бронхіальній астмі, полінозі та алергічному дерматиті є еозинофілія, тобто збільшення кількості еозинофілів. І, як з`ясували дослідники, пацієнти з алергічними захворюваннями та еозинофілією були менш сприйнятливими до інфікування SARS-CoV-2.
Противірусний ефект еозинофілів продемонстрували під час лабораторних досліджень на тваринах. Крім того, коли в організмі з’являються паразити, захисною реакцією є також синтез саме еозинофілів.
Як припускають вчені, ферменти, отримані з цих клітин, мають здатність нейтралізовувати й віруси. Пояснити цей ефект можна тим, що при алергії включаються адаптивні імунні процеси, для яких характерне збільшення лімфоцитів. Їх різновидом і є еозинофіли.
Водночас дані інших досліджень вказують на зв’язок між шкірною алергією та COVID-19. Зокрема, пацієнти з атопічним дерматитом мали вищу експресію антитіл, задіяних у патофізіологічних механізмах COVID-19.
З огляду на отримані дані постало питання безпеки біологічних терапевтичних засобів, що використовуються для лікування алергічних захворювань. Адже відомо, що вони можуть перешкоджати противірусній ефективності еозинофілів.
Так, у пацієнта з важкою астмою, який проходив курс лікування таким препаратом, спостерігалося зменшене вироблення IgG та IgM та відсутність антитіл IgA. Водночас італійська мережа реєстрів важкої астми не показала збільшення частоти зараження SARS-CoV-2 серед людей з важкою астмою, які отримували біологічні препарати (омалізумаб, меполізумаб або бенралізумаб), коли порівняти з тими, хто проходив терапію IКС+LABA. При цьому у пацієнтів без астми та з важкою астмою, що проходять біологічну терапію, не було виявлено підвищеної захворюваності на SARS-CoV-2.
Відтак,
згідно з рекомендаціями Європейської академії алергії та клінічної імунології, в умовах пандемії лікування біологічними препаратами пацієнтів з астмою, що не хворіють на ковід, слід продовжувати. А в разі інфікування коронавірусом таким пацієнтам слід проконсультуватися з лікарем щодо продовження приймання біологічних препаратів.
Найкращий захист — щеплення
Утім, дослідження щодо зв`язку між наявним алергічним захворюванням, його терапією та зменшенням або збільшенням ризиків, пов`язаних із COVID-19, лише починаються. Тож гіперчутливим пацієнтам варто пам`ятати, що найбільш ефективним засобом захисту від важкого перебігу та смерті внаслідок коронавірусної хвороби є щеплення. При цьому ані алергічний риніт, ані атопічний дерматит чи астма не є протипоказом до вакцинації.
Якщо вам підтвердили алергію на один із компонентів протикоронавірусної вакцини, ви маєте вакцинуватися тією, де така речовина відсутня. Також наявність важкої алергічної реакції, зокрема анафілаксії, після введення першої дози вакцини є підставою для заборони на введення другої дози вакцини того ж типу.
