Вакцинація проти коронавірусу рекомендована пацієнтам із важкою астмою

0 134

Кампанія зі щеплення проти коронавірусу триває вже майже рік. І за цей час науковці знайшли відповіді на багато запитань стосовно безпечності антиковідних вакцин для різних категорій людей, зокрема тих, хто має алергію.

Так, вже достеменно відомо, що щеплення проти COVID-19 можна робити людям із підтвердженою гіперчутливістю до харчових продуктів, пилку, тварин, плісняви, пилу, металів, тканин та інших речовин та матеріалів. 

А протипоказання для вакцинації — підтверджена лікарем-алергологом сенсибілізація до компонентів вакцин, наприклад ПЕГ. А також важка анафілактична реакція, що розвинулася після першого введення вакцини. 

Водночас досі залишається відкритим питання, наскільки вакцини проти коронавірусу безпечні для пацієнтів з астмою

Чи можлива вакцинація проти коронавірусу у пацієнтів з астмою?

Ця недуга, що має зокрема й алергічне походження, не вважається додатковим фактором ризику захворіти на коронавірус. Але водночас пацієнти з бронхіальною астмою, потрапивши через COVID-19 до реанімації, ризикують більше за тих, хто астми не має. 

Також бронхіальна астма, яку складно контролювати або яка не контролюється взагалі, підвищує ризик важких наслідків коронавірусної хвороби

Відтак спробу розставити крапки над «і» у питанні безпечності вакцинації проти коронавірусу для пацієнтів із важкою астмою зробили автори цьогорічного дослідження. Воно було проведено у двох італійських медичних центрах, розташованих у Падуї та Вероні.

Дослідження: методологія та висновки

Учасниками дослідження стали пацієнти з важкою астмою, яким зробили щеплення проти коронавірусу вакциною мРНК SARS-CoV-2/COVID-19 (Pfizer). А його метою було оцінити, чи безпечна вакцинація проти коронавірусу у  людей з астмою важкої форми. 

Це стосується й тих пацієнтів, що проходять біологічну терапію моноклональними антитілами, тобто такими, які виробляються ідентичними імунними клітинами та є специфічними до одного антигену. Для них був запланований 48-годинний інтервал між вакцинацією проти COVID-19 та застосуванням біопрепарату.

Також дослідники мали оцінити вплив вакцинації на контроль астми та якість життя пацієнтів із цією недугою.

Щеплення проти коронавірусу отримали 253 пацієнти з астмою. У ході дослідження вони заповнювали анкету, що містила запитання стосовно несприятливих подій після першої та другої дози вакцини. Також проводилося опитування щодо контролю астми (ACT) та якості життя з астмою (AQLQ). 

У підсумку про побічні ефекти вакцинації повідомили менше ніж 20 % учасників дослідження. Більша частина цих побічних ефектів класифікувалась як поширені та такі, що є типовими поствакцинальними ускладненнями. Це, в першу чергу, біль та почервоніння у місці введення вакцини, підвищена температура, слабкість, головний біль та біль у м`язах.

Також у період між введенням першої та другої доз вакцини спостерігалося значне поліпшення як ACT, так і AQLQ, що виключає ризик загострення астми, пов’язаного з вакциною проти COVID-19.  

Але дослідники наголошують: причинно-наслідковий зв’язок із самою вакцинацією, ймовірно, не може пояснити поліпшення середніх значень ACT між першою та другою дозою, оскільки фармакологічну правдоподібність такого ефекту важко продемонструвати.

Отже: 

Після першої та другої дози вакцини не повідомили про будь-які побічні ефекти 81,3 та 83,3% пацієнтів відповідно. Своєю чергою ті, хто таких ефектів зазнав,  повідомляли про найбільш поширені з них: у 80,8 % випадках після першої дози та 95 — після другої відповідно.

Водночас після вакцинації не було зафіксовано рідкісних побічних реакцій, зокрема нападів анафілаксії. При цьому жодному з пацієнтів не рекомендували вживання перед вакцинацією антигістамінних препаратів або парацетамолу.  

Що стосується пацієнтів, які під час вакцинації проходили терапію моноклональними антитілами, то їхні повідомлення щодо побічних ефектів щеплення істотно не відрізнялися від повідомлень пацієнтів, які такої терапії не отримували.  

Останні, до речі, складали невелику частку учасників дослідження. Вони мали нейтрофільну астму або фенотип астми з низьким рівнем Th2, що не характеризуються атопією або підвищенням рівня еозинофілів у крові. Ці пацієнти відчули менше побічних ефектів вакцинації.  

Водночас більш ранні дослідницькі дані свідчать, що цитокіни, на які зазвичай спрямована дія біопрепаратів, не беруть безпосередньої участі у противірусній відповіді. А дані досліджень щодо інших противірусних вакцин у пацієнтів з важкою астмою підтверджують, що біопрепарати не перешкоджають імунологічній реактивності.

Резюме

Усі описані вище фактори разом із потенційно вищим ризиком погіршення наслідків COVID-19 у пацієнтів з важкою астмою є вагомими підставами, щоб рекомендувати вакцинацію таким людям, зазначають автори дослідження. 

Вони дійшли висновку, що вакцина мРНК SARS-CoV-2/COVID-19 є оптимальним вибором для важких хворих на астму, що перебувають на біологічному лікуванні. 

При цьому незначна кількість пацієнтів, які повідомляють про побічні ефекти щеплення, та відсутність випадків загострень астми після нього — вагомі аргументи на користь вакцинації проти COVID-19 пацієнтів з важкою астмою у всьому світі.

Коментарі
Loading...