Потенційна небезпека вакцин: у поодиноких випадках анафілаксії винні яйця, казеїн, желатин, а також антибіотики й ПЕГ

144


Як і ліки, вакцини мають побічні дії. Від незначних поствакцинальних реакцій до алергічних проявів. Розберемось, чим може бути спричинена алергія на вакцину. 

Починаючи вживати будь-які ліки, ми перш за все читаємо інструкцію до них. І окрім схеми, за якою потрібно приймати пігулки чи краплі, ретельно вивчаємо розділ, присвячений побічній дії препарату. 

Зазвичай, хоча перелік небажаних та навіть небезпечних для життя й здоров`я наслідків займає кілька сторінок, це не зупиняє нас від того, аби почати лікування. Адже користь від нього, за умови правильно поставленого діагнозу та індивідуально підібраної схеми терапії, завжди перевищує можливу небезпеку. 

Це ж правило стосується й будь-яких вакцин, призначення яких – запобігти важкому перебігу захворювань, появі ускладнень, а також смерті внаслідок інфікування. Утім, як і з будь-якими ліками, наслідком введення вакцини може стати побічна дія

Зазвичай йдеться про біль, почервоніння та/або набряк у місці ін`єкції. Вони з`являються протягом кількох годин або днів після щеплення, зникають за декілька днів та не потребують жодної терапії.  

Можливі й системні поствакцинальні реакції: 

Вони не несуть серйозної загрози здоров`ю та свідчать про активацію імунної системи. Утім, відсутність таких реакцій аж ніяк не означає, що імунітет не запрацював.

Як проявляється алергія на вакцину

Ще один вид реакції на щеплення — алергія на вакцину. Її симптоми можуть бути легкими, середніми або важкими. Розвиваються протягом декількох хвилин або годин після введення вакцини.

До легких проявів гіперчутливості відносяться набряки зі свербежем у місці ін’єкції, кон’юнктивіт або ринорея, тобто виділення з носа. 

Прикладами помірних алергічних реакцій на вакцину є кропив`янка та  бронхоконстрикція. Це звуження дихальних шляхів, внаслідок якого з`являються кашельхрипи та задишка

Але по-справжньому загрожують здоров`ю та життю бронхоспазм та анафілаксія. Остання являє собою важку системну алергічну реакцію. Вражає шкіру, шлунково-кишковий тракт, органи дихання та серцево-судинну систему. 

Згідно з науковим оглядом, авторами якого є австрійські, німецькі, польські, чеські та єгипетські науковці, вже доведений причинно-наслідковий зв’язок між анафілаксією та вакцинами проти різних захворювань. Зокрема:

  • кору, паротиту та краснухи (КПК);
  •  вітряної віспи;
  •  грипу;
  •  гепатиту B;
  •  менінгокока;
  •  вірусу папіломи людини;
  •  комбінованої вакцини проти дифтерії, правця та кашлюку.

Але зустрічаються такі реакції вкрай рідко. Так, з майже 500 тисяч звітів, що надійшли за 26 років до американської Системи звітності про несприятливі наслідки вакцини (VAERS), лише 828 випадків були класифіковані як анафілаксія.

Окрім цього, дослідження 2003 року, що аналізувало понад 8 млн планових щеплень у проєкті Vataline Safety Datalink, виявило, що ризик анафілаксії коливався від 0,65 до 1,53 випадку на мільйон доз. 

Автори дослідження зазначили, що

більшість епізодів анафілаксії сталися при одночасному введенні декількох вакцин.  

Аналогічним чином дослідження 2016 р. підтвердило показник у цих же межах. Він становив 1,31 випадку анафілаксії на мільйон щеплень. 

Також було виявлено, що у 85 % випадків анафілаксії пацієнти вже мали атопічні захворювання. Цей факт узгоджується з попередніми висновками про те, що 

атопічні захворювання, особливо астма, належать до клінічних факторів ризику розвитку анафілаксії. 

А як щодо побічної дії вакцин від коронавірусу?

У світі їх почали застосовувати з грудня 2020 р. З 14 по 23 число місяця було введено 1 893 360 перших доз вакцини «Pfizer-BioNTech» та зареєстрований 21 випадок анафілаксії. Це становить 11,1 випадку на мільйон доз. При цьому у 71 % випадків ці реакції розвинулися протягом 15 хвилин після щеплення.

Також між 21 грудня 2020 р. та 10 січня 2021 р. було зареєстровано 10 випадків анафілаксії після введення 4 041 396 перших доз вакцини «Moderna». Що становить 2,5 випадку на мільйон введених доз. І в 9 випадках анафілактична реакція також розвинулася протягом 15 хвилин після щеплення. 

Наведені дані свідчать, що частота анафілактичних реакцій при щепленні вакцинами «Pfizer-BioNTech» та «Moderna» від коронавірусу може у 2-8,5 раза перевищувати частоту випадків анафілаксії при щепленні від інших захворювань. 

Але навіть за таких показників частка анафілактичних реакцій при введенні зазначених протиковідних вакцин є дуже незначною.

Зважаючи на потенційний ризик, рекомендовано не проводити повторне щеплення вакцинами «Pfizer-BioNTech» та «Moderna» особам, які мали анафілактичну реакцію після введення першої дози. 

Також щеплення — і не лише від коронавірусу — протипоказано тим, хто має алергічну чутливість до будь-яких компоненти вакцин. Але діагноз «алергія на вакцину» може поставити лише лікар-алерголог, і лише після відповідних тестів та обстежень. 

Про які ж компоненти вакцин, окрім активної речовини, йдеться?

Яєчний білок

Багато вакцин містять невелику кількість яєчного білка овальбуміну. Вищі його концентрації у вакцинах проти грипу, жовтої лихоманки та сказу, оскільки їх культивують в запліднених курячих яйцях. А цей продукт належить до топу 14 найбільш алергенних.

Водночас вакцини, культивовані у фібробластах курячих ембріонів, зокрема КПК, мають нижчі концентрації яєчного білка.

І хоча багато дітей страждають на алергію до яєць, дослідження показали, що щеплення таких дітей вакцинами КПК та проти грипу не збільшує ризику розвитку алергічної реакції. А анафілаксія після введення таких вакцин зустрічається вкрай рідко.

Пацієнтам з важкою алергією на яйця «яєчні» вакцини слід вводити лише під наглядом медичного працівника, який вміє розпізнавати небезпечні алергічні стани та швидко надавати необхідну допомогу при їх виникненні. 

Желатин

Дослідження, проведене серед осіб, які перенесли анафілаксію після щеплення КПК, показало, що 27 % з них мали антижелатиновий імуноглобулін ІgE. 

Желатин, на який зреагувала імунна система цих пацієнтів, використовують як стабілізатор при виробництві низки живих та інактивованих вакцин, зокрема КПК. 

Те, що винуватцем важкої алергічної реакції був саме желатин, джерелом якого є свині або велика рогата худоба, підтверджує відсутність антитіл до нього в осіб, які нормально перенесли таке щеплення.

Пізніше було виявлено, що пацієнти, в яких стався напад анафілаксії після щеплення КПК, були також сенсибілізовані до желатину, який присутній у вакцині DTaP (дифтерія, правець, кашлюк).

При цьому люди з такою гіперчутливістю можуть бути сенсибілізовані й до желатину, що міститься в харчових продуктах. Та набути перехресну алергію на куряче яйце та коров’яче молоко. 

Останнє, до речі, є головним чинником розвитку харчової алергії у дітей.

Також желатин є джерелом альфа-галу – вуглеводу, що викликає алергію на м’ясо. У деяких гіперчутливих до нього дітей розвивалась анафілактична реакція після введення вакцин КПК, АКДС та проти вітряної віспи й поліомієліту (IPV).

Застосування нових, безжелатинових технологій виробництва цих вакцин різко зменшило кількість алергічних реакцій на них. 

Казеїн

Є одним із головних алергенів коров`ячого молока. Використовується як середовище росту при виробництві вакцин проти дифтерії, коклюшу та правця. Вміст казеїну у дозах вакцин вимірюється у нанограмах, відтак цей білок вкрай рідко стає причиною поствакцинальної анафілаксії.

Є повідомлення лише про вісім дітей з важкою алергією на коров’яче молоко, які мали анафілактичну реакцію при введенні вакцини АКДС або АДС. 

Дріжджі

Вакцини проти гепатиту B та вакцини проти вірусу папіломи людини (ВПЛ) містять антигени хлібопекарських дріжджів, що стимулюють вироблення антитіл. 

І хоча очищення видаляє більшу частину клітинного матеріалу дріжджів, весь його видалити неможливо. 

Втім, у період між 1990 та 2004 рр. зафіксовано лише 15 повідомлень про ймовірну анафілаксію після вакцинації осіб, які в анамнезі мали алергію на дріжджі. В 11 випадках йшлося про анафілактичну реакцію на вакцину проти гепатиту B, яка містить незначну кількість дріжджових білків. 

Водночас інше дослідження не виявило епізодів анафілаксії у великої групи жінок, які мали позитивні шкірні тести на екстракт дріжджів, після щеплення проти ВПЛ.

Отже,

ризик того, що алергія на вакцину спричинить анафілаксію після щеплення від гепатиту B та вірусу папіломи людини, є мінімальним. Проте людям, чутливим до дріжджів, перед вакцинацією варто проконсультуватися з алергологом.

Антибіотики

Неоміцин, стрептоміцин, поліміксин В, канаміцин та гентаміцин, що входять до складу деяких вакцин, здатні викликати як легкі, так і небезпечні для життя алергічні реакції.

Повідомляють про випадок анафілаксії після введення вакцини КПК, що містить неоміцин, у пацієнта, чутливого до цього антибіотика. 

Провести цьому пацієнту шкірний тест на неоміцин було неможливо через відсутність придатного для цієї мети комерційного препарату. Але в анамнезі пацієнта були випадки системної чутливості при місцевому застосуванні неоміцину в дитинстві, при лікуванні пошкодження шкіри.

Також відомий випадок анафілаксії після вакцинації проти сказу у людини, чутливої до канаміцину. Результат шкірного тесту на чутливість до антибіотика дав підстави для припущення, що саме канаміцин був причиною такої реакції.

Окрім цього є повідомлення про анафілаксію після застосування очних крапель, що містять поліміксин В. Цей антибіотик використовується як допоміжна речовина при виробництві низки вакцин, зокрема АКДС.

Тимерозал

Тимерозал був одним із найбільш широко використовуваних консервантів у вакцинах. На сьогодні відсутні дані про шкоду від цього інгредієнту у вакцинах, окрім місцевих реакцій гіперчутливості: алергія на вакцину через вміст у ній тимерозалу проявляється контактним дерматитом.

Немає даних про те, що цей консервант викликає поствакцинальну анафілаксію. 

Формальдегід

Формальдегід та бета-пропіолактон (BPL) використовувались для інактивації вірусів під час виробництва вакцин. Приблизно у 6% осіб, які отримують прискорену дозу диплоїдно-клітинної вакцини проти сказу (HDCV), протягом наступних 2–21 днів розвиваються імунокомплексні реакції. Ці реакції пов’язані з BPL, що міститься у вакцині.

Використовують цю речовину і при виробництві антиковідних вакцин SinoPharm ‘BBIBP-CorV121 та Sinovac Life Sciences CoronaVac’s 122. 

Також формальдегід, що  у залишковій кількості міститься у вакцині проти гепатиту B, посилює екзематозний дерматит після її введення.

Окрім цього повідомлялося про специфічний для формальдегіду контактний дерматит після введення вакцини проти грипу, яка теж містить цю речовину.

Алюміній

Деякі вакцини містять ад’юванти. Вони покращують імунну відповідь на вакцину, іноді затримуючи її в місці ін’єкції трохи довше або стимулюючи місцеві імунні клітини. Найчастіше використовувані ад’юванти у вакцинах – гідроксид алюмінію та фосфат алюмінію.

Хоча жодної зв’язку між прямою токсичністю алюмінію та вакцин не встановлено, повідомлялося про кілька реакцій гіперчутливості уповільненого типу.

Так, у Данії 39 із 42 дітей зі стійкими шкірними реакціями після вакцинації мали позитивні тести на патч-тест з алюмінієм.

В іншому дослідженні виявлено індуковану вакцинацією гранульому та контактну алергію на алюміній у 60 із 63 шведських дітей, які отримували АКДС-вакцини.

Полісорбат-80 та ПЕГ

При виготовленні вакцин та лікарських засобів у розчинах використовують полісорбат-80, який запобігає випадінню в осад дієвих речовин.

Водночас він здатен викликати місцеві та системні алергічні реакції, включаючи IgE-опосередковану та неімунну анафілаксію. 

На полісорбат схожий за структурою і поліетиленгліколь (ПЕГ), похідні якого зустрічаються у зубній пасті, косметиці, харчових продуктах та фармацевтичних препаратах, зокрема вакцинах.

Чутливість до поліетиленгліколю може спричинити IgE-опосередковану анафілаксію після введення ПЕГ-вмісних препаратів. При цьому важкі алергічні реакції на ПЕГ пов’язані зі вже існуючими анти-ПЕГ-антитілами, що виробляються організмом при контакті з поліетиленгліколем у побутових речах.

ПЕГ також може перехресно реагувати з полісорбатами, які містяться в деяких вакцинах проти COVID-19, зокрема «Pfizer-BioNTech» та «Moderna». Відтак особам, що мають підтверджену ПЕГ-алергію, щеплення цими вакцинами протипоказано. 

Окрім ПЕГ у вакцинах проти COVID-19 містяться інші допоміжні речовини: дистеароїл фосфатидилхолін, трометамол, полісорбат-80. Усі вони вважаються потенційно алергенними.

Отже,

Вакцини, як правило, викликають легкі або побічні реакції середньої тяжкості.

Анафілаксія є рідкісним явищем. І тому користь від вакцинації перевищує її потенційну шкоду.
Але якщо в анамнезі у вас є побічні реакції на щеплення або атопія, перед тим, як проводити вакцинацію, проконсультуйтеся зі своїм лікарем.