Стаття рецензована медичним экспертом:
Коли ми чуємо «алергія у собаки», то одразу уявляємо нещасного песика, який розчісує усі доступні ділянки тіла. Це й не дивно, адже сезонна або харчова гіперчутливість у хвостатих зазвичай сигналізує про свою присутність свербежем. Але якщо до нього додаються ще й кашель, чхання та сльозотеча, варто замислитися: а чи не алергія на пилового кліща у собак є причиною такого стану?
На відміну від іксодових кліщів — паразитів довкілля, котрі чатують на теплокровну здобич на природі, пилові кліщі є нашими сусідами по оселі. Побачити ці створіння можна, лише озброївшись мікроскопом, під лінзами якого вони схожі на білих бліх.
Але насправді пиловий кліщ є родичем павука. Тому, як і павук, має вісім ніг.
Харчуються пилові кліщі лусочками волосся та шкіри з тіла людей та їхніх домашніх улюбленців: котів, собак, хом’ячків. Потрапляння живих або мертвих кліщів чи відходів їхньої життєдіяльності на шкіру чи навіть у легені при вдиханні зазвичай минає для організму тварини непомітно. Але деякі собаки сенсибілізуються до кліщів, що й призводить до розвитку у них алергії.
Переважно це стосується хвостатих з атопією — вродженою схильністю імунної системи надмірно реагувати на подразники зовнішнього середовища. При цьому серед порід, найбільше схильних до гіперчутливості до пилового кліща, ветеринари відзначають мопсів, ретриверів та тер’єрів.
Як виникає алергія на пилового кліща у собак?
Перший контакт із пиловим кліщем стимулює утворення в організмі ссавця специфічних антитіл — імуноглобулінів E. Процес їх утворення при кожному контакті з алергеном і є сенсибілізацією.
Кожне нове вдихання кліщів або шкірний контакт з ними призводить до поступового накопичення антитіл. В якийсь момент при наступному контакті з алергеном антитіла провокують викид у кров гістаміну, який відповідає за запальні процеси в організмі. Тобто симптоми алергії на пилового кліща у собаки розвиваються саме у відповідь на гістамін, що потрапляє у тканини та кров тварини.
Основним симптомом алергії на кліща домашнього пилку у собаки є свербіж і почервоніння шкіри.
Намагаючись позбутися неприємних відчуттів, собака розчісується, що може призвести до інфікування ран. Як наслідок у чотирилапого розвивається дерматит, бактеріальний або грибковий.
Утім, ці симптоми характерні й для полінозу, і для алергії на бліх у собаки. На відміну від них при алергії на пилового кліща у хвостатого, коли той знаходиться в оселі, спостерігаються:
- нежить,
- кашель,
- чхання,
- хрипи,
- сльозотеча й почервоніння очей.
Також при алергії на кліща у собаки можлива анафілаксія. Ця реакція охоплює одночасно декілька систем організму тварини та є смертельно небезпечною.
Отже, якщо у вас виникла підозра, що ваш собака має алергію на пилового кліща, харчову алергію або будь-який інший вид гіперчутливості, негайно зверніться до ветеринара. Адже лише він здатен визначити, які саме причини призвели до появи у чотирилапого симптомів, характерних для алергії.
Для цього в першу чергу потрібно підтвердити або спростувати діагноз. І найефективніший метод для цього – мультимолекулярний тест РАХ. Лише він здатен визначити алерген чи низку алергенів, до яких сенсибілізувався собака.
Окрім алергенів кліщів домашнього пилу у панелі тесту РАХ є харчові білки, й білки, що містяться у пилку рослин, спорах грибів, хутрі та шкірі тварин іншого виду.
PAX впроваджується в Україні за підтримки ексклюзивного партнера Nextmune — давно знаного та надійного світового представника ринку діагностики й лікування хвороб у тварин.
Алергія на пилового кліща у собак: лікування й профілактика
У разі підтвердження діагнозу алергії на кліща домашнього пилу вашому собаці призначать препарати, що полегшують симптоми захворювання. Також, можливо, хвостатому пацієнту буде показана алерген-імунотерапія (АІТ). Цей метод лікування алергії у собак дозволяє назавжди позбутися симптомів захворювання або суттєво зменшити їхні прояви на довгий — до кількох років — період.
А для того, щоб мінімізувати контакт вашого улюбленця з пиловим кліщем, доведеться дотримуватися низки правил:
- За можливості позбудьтесь килимів, принаймні в кімнатах, де найчастіше перебуває собака. Або замініть їх на вироби з низьким ворсом.
- Щоденно проводьте вологе прибирання. Адже якщо ви просто використовуєте пилосос, разом із пилом у повітря піднімаються й кліщі, що може погіршити стан тварини.
- Використовуйте синтетичний матеріал для собачої підстилки. Уникайте набивки з пір’я, вовни або кінського волосу.
- Частіше періть підстилку у гарячій воді. Якщо є можливість, разом із нею періть і все собаче ліжко. Замінюйте лежак раз на рік або частіше.
- Якщо хвостатий спить у вашому ліжку, запакуйте подушки, матраци та пружинні коробки в герметичний пластик і заклейте блискавки стрічкою. Використовуйте ковдри та наматрацники, які можна прати.
- Обробляйте спальні місця тварини та приміщення в цілому — килими, штори, м’які меблі та іграшки — спреєм для знищення пилових кліщів.
- Якомога частіше вичісуйте улюбленця, бажано поза межами оселі.
Також сприятиме полегшенню симптомів алергії на пилового кліща у собаки дотримання в оселі певного мікроклімату. Контролюйте температуру в ній за допомогою кондиціонера. Частіше змінюйте фільтри пристрою. Використовуйте електростатичні — вони можуть бути ефективнішими у відфільтровуванні пилу й кліщів.
Намагайтеся підтримувати рівень вологості в житлі в межах 30-50 %. Осушувачі також можуть стати в пригоді.
