Стаття рецензована медичним экспертом:
Артишок допомагає знизити рівень холестерину, а ще його призначають людям, які мають проблеми з нирками, синдром подразненого кишечника, анемію. Але, намагаючись покращити за допомогою корисного овочу здоров`я, варто спочатку переконатися в тому, що у вас відсутня алергія на артишок.
Екстракт цієї рослини здатен простимулювати відтік жовчі з печінки, зменшити симптоми похмілля та печію. Корисний артишок (Cynara cardunculus subsp. scolymus L.) і при набряках.
Окрім медицини цей представник родини айстрових знайшов застосування і в кулінарії, де його використовують як підсолоджувач.
Відповідний смак артишокові надають дві хімічні речовини: цинарин, який має жовчогінні властивості, та хлорогенова кислота.
Перехресні родичі артишоку
Остання також міститься у зернах кави, насінні соняшника та кореневищі цикорію. Внаслідок наявності в цих продуктах спільної речовини гіперчутливі до них люди можуть мати й алергію на артишок. Тим більше, що й соняшник, і цикорій також входять до родини айстрових – разом із кульбабою, ромашкою, полином та амброзією, пилок якої є одним із головних аероалергенів на теренах Європи.
Як з`ясували науковці, між амброзією та артишоком може розвиватися перехресна алергія, яка проявляється синдромом оральної алергії. Його основні симптоми: набряк та відчуття поколювання у ротовій порожнині, на губах та ділянці навколо рота.
Зокрема, в Україні описаний випадок ангіонабряку повік. Він розвинувся у хлопчика, сенсибілізованого до амброзії: той почесав очі рукою, яка перед тим тримала артишок.
Як проявляється алергія на артишок
Утім, на відміну від алергії на амброзію, сенсибілізація до артишоку зустрічається доволі рідко.
В науковій літературі описані лише декілька випадків алергії до цього овочу. На неї переважно страждають ті, хто професійно вирощує, збирає або обробляє артишоки. У таких людей сенсибілізація до артишоку в першу чергу проявляється ринітом та екземою.
Так, у 20-річної жінки стався гострий епізод генералізованої кропив’янки та ангіоневротичного набряку кистей, передпліч та обличчя, які супроводжувалися:
- свербежем;
- водянистими виділеннями з носа;
- сльозотечею та почервонінням очей;
- задишкою;
- кашлем;
- відчуттям стиснення в грудях.
Пацієнтка відчувала ці симптоми під час роботи з артишоками: вона відділяла бруньки (їстівну частину овоча) від стебла та листя свіжозібраних рослин, не надягнувши рукавички.
Антигістамінні препарати не допомогли зняти симптоми. Стан жінки погіршився, і за 24 години у неї стався важкий напад астми.
Водночас у жінки не виникало жодних симптомів алергії після роботи з іншими овочами, зокрема салатом та цикорієм, і вона без будь-яких шкідливих наслідків могла їсти зварені артишоки.
Патч-тест із розтертим листям артишоку за 15 хвилин дав сильну реакцію з висипом та набряком у місці контакту. На думку фахівців, причиною могли стати алергени, які містяться переважно у волохатому шарі, що покриває листя та стебла овоча.
Натомість їстівні частини артишоку, ймовірно, містять значно менше алергенів. Або ж ці алергени важче виділяються з бруньок чи більше піддаються впливу зовнішніх факторів, зокрема нагріванню при приготуванні.
Алергени артишоку
Науковці вважають, що контактним алергеном артишоку є цинаропікрин, який виділяється при зрізанні рослини. Це одна з органічних хімічних сполук, що надають артишоку характерного гіркого присмаку.
Переважно цинаропікрин міститься в листі артишоку, і його важко знайти в інших частинах рослини. Однією з властивостей цинаропікрину є здатність викликати контактний дерматит.
Також у тих, хто споживає артишок, окрім синдрому оральної алергії, про який йшлося вище, можуть розвинутися кропив`янка, розлад шлунку та ангіоневротичний набряк.
При цьому найбільше ризикують сенсибілізуватися до артишоку люди, які вже мають гіперчутливість до інших представників родини айстрових. Окрім згадуваних вище рослин, до неї входять близько 30 000 видів представників флори, зокрема хризантеми, чорнобривці, а також їстівні культури – земляна груша (топінамбур) та латук.
Діагностика алергії на артишок
Але встановити діагноз «алергія на артишок» може лише лікар-алерголог. І найкраще йому допоможе в цьому молекулярний тест ALEX2 – найсучасніший та найточніший метод виявлення алергічних захворювань. Тест дає змогу визначити чутливість до 295 алергенних молекул та екстрактів одночасно. Вони складають 99,9 % всіх відомих науці алергенів, у тому числі з родини айстрових.
Якщо ж гіперчутливість до артишоку опосередкована антитілами IgG, її можна визначити за допомогою FOX, або Food Xplorer. Це молекулярний тест для визначення непереносимості 286 харчових продуктів. Вона встановлюється за вмістом антитіл IgG.
На базі отриманих результатів лікар складе для вас індивідуальну дієту. Вона виключить всі причинні алергени, при цьому буде містити необхідну кількість поживних речовин.
