Алергія на коней може перерости в алергію на щурів, тарганів та собак

Симптоми гіперчутливості до коней можуть проявитися як одразу після того, як ви опинилися біля тварини, так і через деякий час. А ще алергія на коней може стати причиною виникнення реакції й на інших істот, включаючи… тарганів.

Коні є, мабуть, найважливішими істотами з-поміж тих, які одомашнені людиною. Протягом століть їх використовували та продовжують використовувати для пересування та перевезення вантажів, а також як засіб релаксації. А останніми десятиліттями набула популярності іпотерапія — допоміжний метод лікування захворювань неврологічного характеру, суть якого полягає у спілкуванні пацієнтів із кіньми.

Але одночасно коні потрапили до спільноти свійських тварин, здатних викликати у людей алергію. Розвивається вона як у тих, хто регулярно працює з кіньми, так і у тих, хто спілкується з ними періодично. Наприклад, під час занять їздою верхи.

Якою буває алергія на коней?

Симптоми гіперчутливості до цих копитних тварин можуть виникати миттєво, протягом декількох хвилин із початку контакту з ними. Але можливі й відтерміновані реакції, що розвиваються протягом декількох годин.

При цьому найпоширенішими проявами гіперчутливості до коней є: 

• свербіж очей та/або сльозотеча;
• кон’юнктивіт;
• нежить;
• чхання;
• задишка;
• хрипи;
• закладеність носа;
• кропив`янка;
• ангіонабряк.

Також чутливість до алергенів коней у людини може проявитися у вигляді нападу астми. Він супроводжується появою відчуття стиснення в грудях, проблемами з диханням та хрипами.

Але найнебезпечнішим проявом алергії на коней є анафілаксія. Алергічна реакція, що може загрожувати життю.

Так, у науковій літературі описано випадок із шестирічною дівчинкою, яка мала в анамнезі атопічний дерматит та респіраторну алергію. У зимову пору незабаром після 10-хвилинної їзди на санях, запряжених конем, у дитини стався напад анафілаксії. Її симптоми включали чхання, риніт, еритематозний шкірний висип, ангіонабряк навколо очей та набряк губ. Також у дівчинки було ускладнене дихання та виникли хрипи.

Після надання невідкладної допомоги в лікарні стан дитини швидко покращився. При цьому лікарі за допомогою тесту із кубиком льоду виключили наявність у дівчинки холодової алергії.

Утім, є свідчення і про те, що погіршення стану здоров`я сенсибілізованих до коней пацієнтів, зокрема тих, що мають астму, можливе й через багато годин після контакту з твариною. Тобто можливі й алергічні реакції уповільненого типу.

Хто потерпає від алергії на коней найбільше?

Загалом про появу респіраторних симптомів алергії повідомляє кожна друга людина, що має справу з кіньми. У світі ж до них сенсибілізовано, у середньому, 5 % пацієнтів із підтвердженою алергією.

Але цей відсоток може бути й вищим там, де традиційно поширені кінний спорт або розведення коней. Так, в Іспанії, в регіоні Уельва, кінський алерген є п`ятим за поширеністю. А гіперчутливість до цих тварин виявлена у 12,3 % усіх пацієнтів з алергією. 

Своєю чергою, турецькі дослідники встановили, що 12,8 % працівників іподрому в Стамбулі мали сенсибілізацію до кінської лупи.

Алергени коней

Перші алергічні реакції, пов`язані з кіньми, описані в медичній літературі у 1950-х роках. Виникли ці випадки унаслідок введення терапевтичної кінської сироватки. Саме її альбумін Equ c3 став першим відомим науці алергеном коней.

Цей білок входить до складу сироваткових альбумінів, до яких також відносяться альбуміни котів (Fel d2), собак (Can f3) та великої рогатої худоби (Bos d6).

Внаслідок спорідненості альбумінів у людини, що має алергію на коней, може розвинутися перехресна гіперчутливість до собак, котів, корів – і навпаки. 

Також у 1970-х роках були визначені кінські алергени Ag 6, Ag 9 та Ag 11, що містяться в лупі. Специфічні антигени IgE до них були виявлені відповідно у 54, 90 та 100 % випадків проявів алергії на коней.

А наприкінці 1990-х років були охарактеризовані ще два важливих кінських алергени — Equ c1 та Equ c2, які належать до надродини ліпокалінів. Це велика група білків, що зв’язують та транспортують невеликі гідрофобні молекули. 

Окрім кінських, до неї також входять алергенні білки таргана (Bla g4), щура (Rat n1), миші (Mus m1), а також молока (бета-лактоглобулін).

Відтак, принаймні теоретично, людина з алергією до коня може перехресно реагувати на тарганів, щурів, мишей, молочні продукти. До яких, зокрема, належить й кумис, що виготовляється з молока кобил.

А 50-відсоткова подібність кінського білка Equ c2 до головного алергену корови Bos d2 може стати причиною розвитку перехресної алергії й до цієї тварини.

Ще один алерген коня — латерин Equ c 4 — теж знаходиться в лупі тварини. Він подібний до білка підщелепної залози щура, а також до котячого алергену Fel d 8.

Чи бувають коні гіпоалергенними?

Власне, наявність алергенів не лише у шерсті, а й в слині, м’ясі та тканинних рідинах конів (сироватці), й відповідає на питання, чи можуть ці тварини бути гіпоалергенними. Адже, прибравши шерсть з тіла коня, ми не знизимо його алергенність.

Так само, як це відбувається й з іншими тваринами: алергія виникає й на котів і собак голих порід.

Алергенність різних коней підтвердило наукове дослідження, в якому у 2022 році вчені перевірили наявність алергенів у тканинах тварин 10 порід. У тому числі  — американської кучерявої та російської башкірської, які раніше вважалися гіпоалергенними.

Діагностика алергії на коней

Як з’ясували дослідники, всі ці алергени можуть міститися в повітрі не лише безпосередньо в стайні або на пасовищі, а й на певній відстані від них. Щоправда, у значно менших концентраціях.

А оскільки респіраторні симптоми алергії на коней подібні до симптомів гіперчутливості до пилку рослин або цвілі, встановити точну причину вашої недуги може лише лікар-алерголог. 

Для цього він застосує шкірні проби або молекулярний тест на алергію. Найповнішим з них є молекулярний тест ALEX. Він дає можливість одночасно визначити чутливість до 295 молекул та екстрактів алергенів, що складає 99,9 % всіх відомих алергенів.

АЛЕКС2 є найкращим способом підтвердження діагнозу «алергія на коней» ще й тому, що до складу тесту входять алергени цих тварин всіх класів. Це ліпокаліни (Equ c 1), сироватковий альбумін (Equ c 3) та латерин (Equ 4), а також алерген кінського м’яса.

Відтак цей аналіз на алергію дає можливість визначити, яка саме молекула спричинила надмірну імунну реакцію вашого організму на коней. 

Профілактика та лікування алергії на коней

Якщо ваша гіперчутливість до цих тварин підтверджена, найкращим способом уникнути її симптомів буде припинення контакту з джерелом алергії. Але якщо такої можливості немає, допоможуть кілька порад:

• Не обіймайте й не цілуйте коней.
• По можливості попросіть іншу людину стригти та чистити тварину.
• Якщо вам потрібно доглядати за конем, робіть це на вулиці, надягнувши респіратор чи маску, рукавички та спеціальний одяг.
• Після того, як поспілкувались із твариною, ретельно вимийте руки та обличчя, а краще прийміть душ. Також обов’язково змініть одяг.
• Перед тим, як йти до коня, прийміть антигістамінні препарати (бажано, аби їх призначив ваш лікар), а також тримайте при собі інгалятор або автоінжектор адреналіну.

Також порадьтеся з алергологом щодо можливості отримання алерген-специфічної імунотерапії (АСІТ). Цей метод лікування алергії є єдиним, що дозволяє повністю позбутися захворювання. Або, принаймні, значно полегшити його симптоми та суттєво зменшити частоту їх виникнення.