Алергія на буряк може закінчитись анафілаксією
Алергія на буряк зустрічається вкрай рідко. А відчуваючи негативні симптоми після вживання овочу, люди здебільшого плутають алергію до нього з непереносимістю.
Окрім корисних рослинних волокон буряк містить не менш корисні вітаміни, а також активні сполуки антоціани та флавоноїди. Тому перш ніж виключити овоч з раціону, зважте всі за та проти.
Родом буряк (Beta vulgaris) з Північної Америки. Його називають столовим, золотим, червоним, садовим.
В Давній Греції листя та плоди буряка використовували для зупинення кровотечі. В Україні ними лікують лихоманку, шкірні висипання та захворювання шлунково-кишкового тракту.
Буряк вважається чудовим джерелом заліза та фолієвої кислоти, тому відмовитись від вживання продукту не так-то й просто. Особливо людям, котрі прагнуть позбутись високого артеріального тиску, анемії, діабету.
В одній склянці бурякового соку містяться 3 грами клітковини, яка успішно усуває закрепи й налагоджує роботу шлунково-кишкового тракту.
В цьому плоді велика кількість бетаїну. Ця речовина відповідає за пурпурний колір коренеплоду і використовується для надання смакових якостей і кольору десертам, салатам та борщу.
Бетаїн вживається як лікарський засіб, харчова добавка, каталізатор в деяких тестах (наприклад, у ПЦР). Він також застосовується як гепатопротектор та засіб для покращення метаболізму, входить до складу препаратів для поліпшення функцій печінки.
Також бетаїн використовують для лікування ожиріння, профілактики й лікування хвороби Альцгеймера та раку молочної залози.
Механізм розвитку алергії на буряк
Алергія на буряк виникає, коли імунна система чутливих людей реагує на білки, котрі входять до його складу. При цьому виділяються специфічні антитіла, а згодом — при новому контакті з алергеном — і медіатор запалення гістамін.
Буряк належить до родини амарантових. До нього ж входять лобода, амарант та кіноа.
Лобода разом із лутигою відомі алергенністю пилку. До нього, за даними молекулярного тесту на алергію АЛЕКС, в Україні чутливі 52,1 % тих, хто має прояви полінозу.
А от амарант та кіноа останнім часом здобули славу корисних харчів. Їх, зокрема, можна вживати при безглютеновій дієті. Підійде для неї й буряк.
Втім, тільки якщо у вас немає гіперчутливості до білків самого буряка і до алергенів його родичів амарантових. Алергенні білки містяться як у їх пилку, так і в самих крупах та овочах.
На додаток люди з алергією до буряка можуть бути гіперчутливими й до алергенів рослин родини оливових: ясена, жасмину, бузку, форзиції. Саме гомологом основного алергену пилку оливи є провідний алерген буряка Beta v 1.
Інший відомий алерген буряка — Beta v 2 — належить до групи профілінів. А вони обумовлюють чутливість до широкого спектра рослинних продуктів. Адже профіліни є чи не у всій рослинній їжі.
Перехресна реактивність при алергії на буряк
Відтак при алергії на буряк серйозною проблемою як для дорослих, так і для дітей є перехресна реактивність.
Якщо ви реагуєте на буряк, значить, можете мати алергію не лише до інших овочів та фруктів з подібним складом або типом алергенів, але й до яблук та селери.
Навіть було підраховано, що 50 % пацієнтів з алергією на буряк мають алергію на латекс! Адже до його складу також входять профіліни.
Які симптоми має алергія на буряк
Як правило, буряк вживається в сирому вигляді або використовується для приготування борщів, соків та салатів.
Якщо люди з алергією на буряк скуштують ці страви, у них можуть з’явитись шкірні реакції:
- запалення;
- висипання;
- кропив’янка;
- екзема;
- свербіж;
- набряки.
Кропив’янка — це червоні або рожеві пухирі, які можуть з’являтися і при дотику до шкірки плода. Тому вважається, що зовнішній шар буряку має шкідливі для шкіри ферменти.
Крім того, хворим на алергію може загрожувати ангіоневротичний набряк, який також входить до переліку захворювань шкіри. Він може супроводжуватися ядухою.
У випадках перехресних реакцій хворі найчастіше відчуватимуть симптоми синдрому оральної алергії. При важчих реакціях їх проявами будуть запаморочення, млявість, втрата свідомості.
Розлади шлунку, викликані вживанням буряку
Крім того, через високий вміст рослинних волокон буряк може бути важкостравним. Так відбувається тому, що бактерії кишечника перетворюють вуглеводи буряку на жирні кислоти. І вони можуть мати як пребіотичний ефект, тобто допомагати харчуванню бактерій, так і важко перетравлюватися.
Також саме в корені рослини накопичується найбільша кількість нітратів та клітковини. Вони можуть викликати спазми та здуття живота, пронос чи закреп, нудоту, блювання.
Алергія на буряк: діагностика та лікування
Єдиним способом лікування харчової алергії є встановлення причини її виникнення та уникнення продукту, котрий може спровокувати реакцію. Тим паче, що алергія може викликати небезпечний для життя анафілактичний шок.
Тому, якщо ви помітили висипання та свербіж через 2 або 18-36 годин після вживання продукту, обов’язково зверніться до лікаря-алерголога.
Медик зробить вам прик-тести, тобто підшкірні уколи з причинними алергенами, щоб достеменно знати, який саме продукт викликає реакцію. Потім, за результатами тесту, призначить лікування.
Якщо алергію викликає саме буряк, не варто вживати його ні в сирому, ні у вареному вигляді. Нещодавно був зафіксований випадок анафілактичного шоку при вдиханні парів коренеплоду, коли він просто готувався.
- Крім того, слід дуже уважно читати етикетки на продуктах, котрі збираєтесь придбати. Там не повинно бути ні буряка, ні його складових.
- Помічним також є ведення харчового щоденника, куди слід записувати всі продукти, що ви з’їли. Це допоможе лікарю встановити, на що саме у вас з’явилася алергічна реакція.
- Обідаючи в ресторані, повідомте офіціанта про свою алергію, а потім поцікавтесь складом продукту, котрий збираєтесь замовити.
- Тримайтесь якомога далі від тригерів алергії, уникаючи фізичного контакту з ними. Мийте руки відразу після контакту з алергічним чинником
Якщо не вдалося вберегти себе або рідних від причинного алергену — негайно зверніться до лікаря.
Він припише антигістамінні препарати, які допоможуть полегшити симптоми алергії. Або після обстеження випише дозатор адреналіну, котрий хворий має завжди носити з собою.