Синдром «пилок – плоди»: чому люди з полінозом не можуть їсти овочі та фрукти

Полісенсибілізація – чутливість зразу до великої кількості різних алергенів – значно ускладнює життя. Адже вона означає, що людина повинна одночасно уникати багатьох факторів: декількох продуктів, різних видів пилку, латексу, отрути комах та іншого. 

Насправді у багатьох випадках чутливість людини до різних алергенів може викликати один і той самий білок або подібні між собою сполуки.

Це стало зрозумілим з розвитком молекулярної алергології.

Сенсибілізація з перших подихів

За останні десятиліття вчені встановили, що для людини є алергенними універсальні білки, тобто ті, що містяться у багатьох або навіть у всіх рослинах. Їм вони необхідні, зокрема, для нормального життя та захисту від шкідників. 

Отже, чутливість до певних білків може означати, що людина реагуватиме на широкий спектр рослинних пилку та їжі.

І первинною, зокрема, у помірному кліматі, є сенсибілізація саме до пилку. Адже більшість з нас вдихає пилкові зерна з перших днів життя, з лютого по жовтень. Діти, які народились узимку, часто з першими подихами вдихають спори грибів, що наявні у повітрі і в холодну пору року. 

Але вже за декілька місяців пилком починають дихати й такі малюки: рослини викидають у повітря дуже багато пилкових зерен. І не помітний оку пилок, що виконує функцію сперматозоїдів рослин, проникає у домівки чи офіси через відкриті вікна, чатує на нас на вулиці. 

Контакт із цим непомітним алергеном є невідворотнім. І дитина, яка харчується лише молоком, але має схильність до алергії, з перших днів або місяців життя потихеньку стає чутливою не тільки до харчових продуктів, а й до білків, які містяться у пилку.

Пізніше імунна система, сенсибілізована до пилкових білків, реагує на них і тоді, коли отримує їх із рослинною їжею. 

Найпопулярнішими рослинними продуктами є овочі та фрукти, а тому перехресну реакцію між ними та пилком назвали синдромом «пилок – плоди».

Профіліни: місток між деревами, злаками, плодами та латексом

Одними з найбільш поширених алергенів рослин є білки профіліни. Вони знаходяться у кожній клітині рослини, підтримуючи її роботу у нормальному стані.

Вчені Європейської академії алергії та клінічної імунології відмічають, що приблизно 75% всіх профілінів подібні за структурою. Навіть у не споріднених між собою рослин.

На профіліни реагує приблизно 20% пацієнтів, що страждають на алергію. Це один з алергенів пилку: 

 А також фруктів: 

Тому люди, чутливі до профілінів у пилку, реагують і на ці плоди.

Молекули профілінів нестійкі. Вони розпадаються під дією високих температур та травних ферментів. А тому симптоми чутливості до них проявляються у вигляді синдрому оральної алергії та є зазвичай помірними. 

Якщо йдеться про пилок злаків, то люди, чутливі до Phl p 12, можуть не реагувати на головні злакові алергени Phl p 1 та Phl p 5. Це означає, що сенсибілізація до профілінів може розвиватись окремо. На додаток до пилку злаків такі пацієнти реагують на пилок берези, яблука та селеру.

Білки сімейства Bet v 1 — алергія на пилок дерев, фрукти, овочі, бобові та горіхи

Bet v 1 – просто суперсімейство білків, до якого входить більше як 100 тисяч білкових молекул! Майже півтори тисячі з них пов’язані з алергією до пилку берези (Betula verrucosa) та інших дерев родини березових (вільха, ліщина, граб), а також букових (дуб та бук).

Алергенні властивості встановлено у трьох з одинадцяти підсімейств сімейства Bet v 1. Найвідоміше з яких – десяте підсімейство білків, PR-10. Вони відповідають за захист рослин від патогенів – бактерій та вірусів, а також від стресів. Саме ці білки викликають комплекс симптомів, відомий під назвою синдрому оральної алергії. 

Адже білки PR-10 у високій концентрації містяться у пилку, насінні та фруктах. Тому у багатьох пацієнтів з алергією на пилок берези спостерігаються алергічні реакції до різних фруктів, овочів та горіхів. Ці прояви обумовлені перехресною реакцією Bet v 1 та гомологічних алергенів з рослинної їжі. 

Більшість харчових алергенів, пов’язаних із Bet v 1, виявлені у рослинах родин розоцвітних (яблуко, груша, кісточкові плоди), зонтичних (селера, морква) та бобових (соя, арахіс).

Проте білки цієї групи, як і профіліни, легко розкладаються при нагріванні та травленні, а тому викликають, як правило, лише помірні симптоми.

Ще одне підсімейство сімейства Bet v 1, білки якого пов’язані із дозріванням плодів, зумовлює реакцію людини на латекс та на ківі. Тому люди, чутливі до пилку берези, можуть мати реакцію й на ці два алергени.

Білки-переносники ліпідів — алергія на фрукти, горіхи, пилок та латекс

 

Неспецифічні білки-переносники ліпідів (nsLTP) знаходяться у фруктах та овочах, горіхах та арахісі, пилку дерев та трав та у латексі.

Рослини використовують ці білки для багатьох функцій, у тому числі для захисту від патологічних бактерій та грибів. Тому nsLTP є стійкими до нагрівання та травлення. 

Потрапляючи у кишечник, ці алергени не розкладаються і встигають сенсибілізувати людину через слизову оболонку травного тракту. Таким чином чутливість до білків-переносників ліпідів призводить до розвитку справжньої харчової алергії. 

Білки-переносники ліпідів – один з основних алергенів у кісточкових плодах родини розоцвітних. Особливо у яблуках та персиках. 

Крім того, алергенні nsLTP є у фруктах, овочах, горіхах, насінні та у латексі бразильської гевеї. Найважливіші з таких білків містяться у лісовому (фундук) та волоському горіхах. 

Позаяк nsLTP захищають рослину від проникнення патогенів, вони у значних концентраціях присутні у зовнішній тканині (епідермісі) овочів та фруктів. Тому очищення овочів та фруктів може позбавити рослинну їжу від великої кількості цих алергенів.

З насінням складніше – його очистити не так легко. Наприклад, зерна кукурудзи, у якій також міститься один з основних алергенів групи nsLTP.

Полькальцини – чутливість до пилку дерев, злаків і бур’янів

Функція білків-полькальцинів у рослині достеменно не встановлена. Відомо лише, що вони зв’язують кальцій у клітині, тому й отримали свою назву. 

А от людині полькальцини дошкуляють сильною перехресною алергенністю. Адже вони виявлені у пилку різних сімейств рослин. Зокрема, у пилкових зернах берези, вільхи, ялівцю, тимофіївки (представниця злаків), полину, амброзії та рослин родини амарантових.

Реакція на полькальцини — маркер сенсибілізації до пилку взагалі. І ця сенсибілізація може бути високою. 

Адже, зокрема, полькальцин тимофіївки Phl p 7 – термостійкий, відносно потужний алерген, який може спричиняти високий ступінь чутливості до нього. А тому люди, чутливі до полькальцинів, реагують у першу чергу саме на пилок злаків. Для таких пацієнтів характерна більша поширеність астми та більша частота інших супутніх алергічних захворювань.

Отже, молекулярна алергологія пояснює зв’язок багатьох алергічних реакцій через подібність молекул їх алергенів. Це означає, що, маючи чутливість до якоїсь із груп білків, ви  можете не мати алергії до інших. 

Особливість саме вашої чутливості визначає, від якого пилку вам треба захищатись та від якої їжі відмовлятись.

Полісенсибілізованій людині, тобто чутливій до багатьох продуктів та пилку одночасно, важливо мати власний алергологічний паспорт, щоб якомога краще захищати себе від проявів захворювання. 

Єдиний діагностичний інструмент, за допомогою якого можна такий паспорт отримати, – це тест АЛЕКС, який віднедавна доступний і в Україні.