Алергія на лободу та амарант: бережіться пилку та їжі

Пилок лободи та її родичів – лутиги, амаранту, кураю та навіть буряка – потенційний алерген для населення всіх континентів. Проте, якщо у арабських країнах чутливість до пилку амарантових, зокрема, кураю (Salsola kali), досягає чи не 80% від числа хворих на поліноз, то в Україні цифри куди скромніші. 

За даними молекулярної діагностики, до пилку амарантових чутливі близько 6% людей, які мають симптоми сезонної алергії.

Алергічні реакції може викликати і їжа, виготовлена з рослин цієї родини.

Пилок амарантових – алерген

Цвітуть амарантові з травня по жовтень. Відомо близько 65 родів та до 900 видів, що належать до цієї родини. А позаяк рослини цвітуть одна за одною, загальний період, коли їхній пилок знаходиться у повітрі, виходить таким тривалим.

І більше від цього потерпають жителі напівпустельних та пустельних регіонів, особливо в арабських країнах, де амарантові, зокрема, лобода (Chenopodium album) включені до програм озеленення міст.

Амарант, як дикий, так і декоративний, зустрічається чи не на кожному кроці в українському лісостепу. Росте він, разом із лободою та лутигою, також у лісовій зоні. 

До пилку декоративного амаранту або щириці (Amaranthus retroflexus) чутливі 70% хворих на поліноз в Ірані. 

Курай – одна з рослин, що відомі під назвою «перекотиполе», – широко розповсюджений у південних регіонах України. А от у південних регіонах Іспанії у 80% осіб, сенсибілізованих до пилку кураю, саме він стає основним чинником полінозу. 

Алергенні білки амарантових дивним чином подібні до білків рослин родини маслинових (оливи, ясена, бузку, бирючини), подорожника та білої акації, яку правильно називати робінією. А тому вважається, що люди, чутливі до одного типу пилку, реагують і на інші. Проте в Україні таких лише 1,5% від усіх хворих на поліноз.

Ця цифра може змінитися з часом: адже пилку представників родини амарантових у повітрі буде лише більшати. 

  • По-перше, це рослини, які добре переносять посуху, а тому зміни клімату їм не страшні. 
  • По-друге, амарант – одна з рослин, яку в останні роки широко культивують в Україні заради виробництва крупи, пластівців, макаронів, борошна, висівок, олії, хліба, чаю та свічок. 

До амарантових також належить шпинат, відомий перехресною реактивністю з алергенами альтернарії.

Харчі з амаранту – безглютенові, але алергенні

Вироби з амарантового борошна чи крупи не містять глютену, натомість багаті на мінерали та містять чи не на третину більше білку, ніж пшениця чи рис. Харчі з амаранту стали популярними в останні роки через захоплення безглютеновою дієтою.

Проте у світі вже є наукові повідомлення стосовно того, що алергія до крупи та борошна амаранту може проявлятись навіть у вигляді анафілаксії. Втім, саме анафілаксія трапляється рідко. Алергія чи непереносимість продуктів з амаранту поширеніші.

Відома також перехресна реактивність білків амаранту із білками гречки, до якої також буває алергія.

Якщо ви підозрюєте у себе алергію до пилку амарантових, алергію чи харчову непереносимість продуктів, які вироблені з борошна амаранту чи крупи з нього, не займайтесь самолікуванням. Зверніться по консультацію до лікаря.

Такий діагностичний інструмент, як молекулярний тест ALEX, дозволяє визначити чутливість до пилку лободи, щириці, кураю, а також до білків, що містяться в амарантових та гречці.

Для відстеження, що саме і коли ви з’їли, доцільно використовувати програми електронного здоров’я у смартфоні, де є опція занотовування щоденних страв. Тоді разом із лікарем вам буде простіше визначити, що стало ймовірною причиною неприємних симптомів.

ЗАЛИШТЕ КОМЕНТАР