Полюбляєте ароматний чай? Дізнайтесь, як розпізнати алергію на м’яту

0 593

Насправді зрозуміти, чи дійсно у вас алергія на м’яту, не дуже важко. Але легко лише діагностувати неприємний стан, а не його причину. Адже чутливість до м’яти, у тому числі  алергічна, має різну природу.

Загалом алергія на м’яту зустрічається нечасто. Коли вона все ж виникає, реакція може варіювати від легкої до важкої й небезпечної для життя.

М’ята (Mentha) — це рід рослин родини глухокропивових, або губоцвітих. Втім, з погляду алергенності різні види рослини через високу спорідненість об’єднуються в одну групу. 

До неї, окрім відомої м’яти перцевої (Mentha piperita), входять:

  • м’ята польова (Mentha arvensis або Mentha gentilis),
  • кучерява (Mentha spicata),
  • колосиста (Mentha viridis),
  • водяна (Mentha aquatica var. citrata),
  • болотна, або блошина (Mentha pulegium).

Корисні властивості м’яти

М’ята росте в дикому вигляді у вологих умовах. Особливо вздовж берегів річок та озер, на місцях просочування відходів та на вологих луках.

Олії цих рослин, особливо олія м’яти перцевої, використовується для надання аромату цукеркам, жувальним гумкам, лікеру, морозиву і багатьом іншим продуктам. А ще у виробництві зубної пасти й рідини для полоскання рота, парфумів і лосьйонів.

Відтінків ароматів з різних видів м’яти можна отримати до 30. Вони мають яблучний, ананасовий, лимонний та інші запахи.

Ароматичне листя з сильним, але приємним смаком і запахом широко використовувалося протягом століть. 

  • М’ятний чай готували здавна та готують зараз — зі свіжого або висушеного листя. Цей напій застосовувався як ліки проти болю, застуди, лихоманки, набряків і кольок. 
  • Листя м’яти можна їсти сирим або вареним, додавати як ароматизатор для салатів та готових страв.
  • У народній медицині олія і листя м’яти здавна використовуються як фітотерапія при великій кількості захворювань, включаючи розлад шлунку та головний біль.

Деякі з речовин в цих рослинах мають протизапальну дію і можуть використовуватися для полегшення симптомів алергії. Але вони також містять інші складники, здатні викликати алергічну реакцію.

Алергія на м’яту: ментол та інші потенційні алергени 

Такою речовиною є, зокрема, ментол, також відомий як камфора м’яти перцевої. Цю білу кристалічну ароматичну речовину можна отримати з олії різних видів рослини або синтетично — шляхом гідрогенізації тимолу. 

Ментол — це монотерпеновий спирт, який спричиняє відчуття прохолоди при контакті. І саме ментол відомий здатністю викликати алергічну чутливість.

Адже ця речовина буквально скрізь. Ментол є одним з найважливіших ароматизаторів. Він широко використовується у фармацевтиці, косметиці, туалетно-косметичних засобах та продуктах: особливо у зубних пастах, жувальних гумках, цукерках та алкогольних напоях. 

Ментол — важливий інгредієнт засобів проти болю в горлі, кремів для м’язів, інгаляторів та охолоджувальних гелів. 

Він також міститься як добавка в деяких цигарках. Тут ментол застосовується як для ароматизації, так і для зменшення подразнення горла й пазух, викликаного курінням.

Але не ментолом єдиним. Є наукові дані, що сенсибілізаційні властивості мають альфа-пінен, лимонен і фелладрен, що зустрічаються у згаданих вище видах м’яти. Ці ж речовини мають у собі каніфоль, перуанський бальзам, пероксиди скипидару та скипидарова олія.

Як розвивається алергія на м’яту?

Коли організм людини контактує з чужорідною речовиною, такою як бактерії або пилок, він виробляє антитіла для боротьби з нею та видалення її з організму. 

Іноді тіло реагує занадто гостро. Тоді воно сприймає звичайні речовини як шкідливі та виробляє проти них антитіла — так у людини з’являється алергія на ці речовини. Найчастіше йдеться про антитіла IgE. 

Щоб виникла алергічна реакція, людина має контактувати з причинною речовиною декілька разів. Цей процес називається сенсибілізацією.

І хоча алергени м’яти ще достеменно не описані, вчені вже знайшли антитіла IgE, які синтезуються у нашій крові у відповідь на алергени рослини. 

Симптоми алергії на м’яту

Симптоми алергічної реакції можуть виникнути, якщо людина з’їсть що-небудь з м’ятою, вип’є чай з нею або матиме з рослиною шкірний контакт. 

Прояви, спричинені вживанням м’яти людиною, яка страждає на алергію, аналогічні симптомам інших харчових алергій:

  • поколювання в роті або свербіж;
  • набряклі губи і язик;
  • набрякле горло, що свербить;
  • біль в животі;
  • нудота і блювота;
  • діарея.

Алергічна реакція від дотику м’яти до шкіри називається алергічним контактним дерматитом. Вперше такий випадок зареєстрували у 1940 р. 

На шкірі, що контактувала з м’ятою, можуть виникнути:

  • почервоніння;
  • свербіж, часто сильний;
  • набряклість;
  • підвищена чутливість або біль;
  • пухирі, з яких просочується рідина;
  • кропив’янка.

Втім, при вживанні потенційного алергену в їжу реакції частіше розвиваються не на м’яту як таку, а її похідні, що використовуються як ароматизатори. Основними джерелами цих алергенів є цукерки, зубні пасти та сигарети.  

Їх вживання може викликати:

  • стоматит; 
  • хейліт;
  • глосит; 
  • гінгівіт; 
  • періоральний дерматит;
  • гіперчутливість негайного типу, що проявлятиметься на губах та в ротовій порожнині. 

Ароматизатори зубної пасти можуть бути й причиною алергічного контактного дерматиту. Причому такі випадки реєструється як у молодих, так і у пацієнтів, старших 60 років.

Контактна чутливість до м’яти може проявлятися ще синдромом печіння в роті, періодичними виразками в ротовій порожнині або ліхеноїдними реакціями.

Нещодавно виявили, що реакцію також може спричиняти вдихання пилку м’яти. Втім, вона зазвичай рідкісна. У відомих науці випадках реакцію реєстрували у людей, які контактували з м’ятою та її пилком з дитинства — у садах біля дому.

У одного з таких пацієнтів навіть сталася анафілактична реакція, коли він смоктав м’ятні льодяники. Виявилось, що він також сенсибілізований пилком м’яти з сімейного саду.

А у 40-річної жінки діагностували астму, спровоковану ментолом.

Перехресні реакції на м’яту

Продукти, що містять будь-яку частину або ефірну олію рослин родини губоцвітих, здатні викликати алергічну реакцію у людей, які мають чутливість до м’яти. 

Ці рослини та прянощі:

  • базилік,
  • котяча м’ята,
  • гісоп,
  • майоран,
  • орегано (материнка),
  • пачулі,
  • розмарин,
  • шавлія,
  • чебрець,
  • лаванда.

Їжа та вироби, яких слід уникати

Результатом частого і значного вживання продуктів, що містять м’яту перцеву та її похідний сорбіт, можуть бути шлунково-кишкові розлади. 

Харчові продукти, які часто містять м’яту:

  • алкогольні напої, зокрема м’ятний джулеп і мохіто;
  • цукерки;
  • печиво;
  • жуйки;
  • морозиво;
  • желе.

Зубна паста і рідина для полоскання рота — найпоширеніші нехарчові продукти, у складі яких є м’ята. Перелік інших:

  • цигарки;
  • креми проти болю в м’язах;
  • сонцезахисні креми після засмаги;
  • бальзами для губ;
  • лосьйони;
  • ліки проти болю в горлі;
  • креми для ніг,
  • парфуми;
  • шампуні.

Олія перцевої м’яти — це рослинна добавка, яку використовують при різних захворюваннях, включаючи головний біль та застуду. М’ятна олія також може викликати алергічну реакцію. 

Коли треба звернутися до лікаря

Сильна алергічна реакція називається анафілаксією. Це небезпечний для життя невідкладний стан, який може статися раптово. Він вимагає негайної медичної допомоги. 

Ознаки та симптоми анафілаксії:

  • сильно набряклі губи, язик і горло;
  • утруднене ковтання;
  • хрипи;
  • утруднене дихання;
  • кашель;
  • слабкий пульс;
  • низький кров’яний тиск;
  • запаморочення;
  • непритомність.

Багато людей, які знають, що мають тенденцію до серйозних реакцій на м’яту або інші речовини, носять з собою дозатор адреналіну. Інжектором вони можуть швидко ввести ліки у квадратний м’яз стегна, щоб зменшити й зупинити анафілактичну реакцію. 

Та навіть якщо пацієнт отримав адреналін, слід якомога швидше звернутися по медичну допомогу.

Як діагностується алергія на м’яту?

Лікар-алерголог може визначити алергію на м’яту за допомогою декількох спеціальних тестів.

При алергічному контактному дерматиті це може бути патч-тест. Для його проведення на шкіру клеїться спеціальний пластир з алергеном. Стан шкіри оцінюється через 48 годин і ще декілька разів потому, впродовж тижня.

Для визначення IgE-опосередкованих реакцій застосовується натуральний прик-тест з самою м’ятою.

А от щоб визначити IgG-опосередковані реакції на м’яту, які часто розвиваються при харчовій реакції, підійде молекулярний  тест. Зокрема, тест FOX надає можливість визначення IgG-залежної гіперчутливості до 286 продуктів. 

Серед них не лише чаї з м’ятою та приправи з її вмістом, а й майже повний перелік рослин родини губоцвітих, які можуть бути перехресно реактивними з м’ятою.

На основі результатів аналізів лікар визначить, які саме продукти викликають у пацієнта чутливість, і складе індивідуальну дієту.

Отже:

Алергія на м’яту може створити багато незручностей, тому що м’ята міститься в багатьох харчах та інших засобах. Якщо у вас алергія на м’яту, важливо уникати її вживання та контакту з нею. 

Пам’ятайте, що іноді м’яту не зазначають як інгредієнт на етикетках продуктів.

Легкі симптоми часто не потребують лікування, та нехтувати ними не  можна. Адже, якщо алергію на м’яту не лікувати, її симптоми можуть стати важкими.

Будь-хто, у кого спостерігається анафілактична реакція, має негайно звернутися по медичну допомогу.

Коментарі
Loading...