Стаття рецензована медичним экспертом:
На ринку більшає собачих кормів з новими смаками та інгредієнтами. При цьому, сухий чи мокрий, корм має бути основним джерелом білка в раціоні тварини. А оскільки алергія на курятину та яловичину у хвостатих зустрічається все частіше, багато власників за порадою ветеринара переводять улюбленців на раціон на основі риби. Утім, і алергія на рибу у собак нарощує свою статистику.
Поки що кількість гіперчутливих до риби собак значно поступається кількості тих, кому діагностована алергія на яловичину або курку. І до 2020 року вважалося, що до риби сенсибілізовано близько 1,3 % тварин, яким встановлена харчова алергія у собак. Однак результати дослідження впливу алергенів тріски на собак показало наявність сенсибілізації до білків цієї риби у 36 зі 179 (тобто 20 %) тварин з алергією.
Річ у тім, що будь-яка риба є джерелом не лише цінного дієтичного м`яса, а й низки білків — потенційних алергенів. Основним із них є парвальбумін. Компанію йому складають тропоміозин, енолази та альдолази, а також риб`ячий желатин, який також є білком, колагеном І типу. Джерелом желатину, зокрема, є лосось, м`ясо якого стало основою цілих ліній собачих кормів.
Як у собак виникає алергія до риби
Потрапивши в організм собаки вперше, будь-який з цих білків, а іноді й кілька одразу можуть спричинити надмірну реакцію імунної системи. Сприймаючи риб`ячий білок як загрозу, вона продукує специфічні антитіла – імуноглобуліни E. Так відбувається сенсибілізація собаки до риби.
При подальшому вживанні вже алергенної для неї їжі тварина поступово накопичує антитіла, які починаються з`єднуватися з базофілами або мастоцитами — клітинами імунної системи. Ці клітини є різновидами лейкоцитів (білих кров`яних тілець), які відповідають за захист організму від вірусів, бактерій та інших чинників зовнішнього середовища, що несуть загрозу. З`єднавшись з антитілами, базофіли з мастоцитами виділяють гістамін — речовину, що бере участь у запальних процесах.
Як проявляється алергія на рибу у собак
Відповіддю на появу гістаміну в крові стають симптоми алергії на рибу, які починає відчувати собака. Зазвичай вони проявляються у тварини у віці одного – п`яти років. Можуть виникати й за кілька хвилин, і за кілька днів після споживання алергенного продукту.
Першою зазвичай починає реагувати шкіра тварини. З`являються свербіж та почервоніння спочатку окремих ділянок, а потім й усього тіла.
Намагаючись позбутися неприємних відчуттів, чотирилапий починає активно чухатися. Наслідком такої «самопомочі» може стати поява ран, які інфікуються вірусами, бактеріями або грибками. При цьому локалізуватися вогнища запалення можуть не лише на тілі, а й в одному чи обох вухах собаки.
Також тварина може почати інтенсивно жувати та вилизувати ноги, що сверблять, втрачати шерсть. Процес здатний зайти так далеко, що ваш улюбленець стане схожим на мексиканського голого песика, навіть якщо в його ветеринарному паспорті записано «лабрадор».
До інших симптомів алергії на рибу у собак належать кропив`янка й небезпечні для життя ангіоневротичний набряк та анафілаксія. Утім, вони зустрічаються значно рідше, ніж симптоми з боку шкіри, які є основними проявами будь-якої алергії у хвостатих. У той же час свербіж може свідчити не лише про алергію на рибу у собаки, а й про наявність у неї бліх.
Алергія чи харчова непереносимість у собаки?
Так само блювання та діарея у собаки, також ймовірні при сенсибілізації до риби, можуть бути ознакою харчової непереносності цього продукту. На відміну від алергії вона виникає, якщо хвостатий з`їсть більше риби, ніж здатна засвоїти його травна система. Натомість симптоми алергії на будь-яку їжу розвиваються незалежно від кількості спожитого.
Як діагностувати та лікувати алергію на рибу у собак
Отже, ви підозрюєте, що у улюбленця розвилася алергія на рибу. Відповідь на питання, що робити, вам дасть лише ветеринарна клініка, куди потрібно якомога скоріше відвести тварину. Адже самостійно призначені без урахування віку та особливостей організму собаки ліки проти алергії завдадуть більше шкоди, ніж користі.
Окрім симптоматичного лікування ветеринар має призначити терапію, спрямовану на одужання. А це можливо лише за умови точної постановки діагнозу. І найкращий спосіб — багатокомпонентний молекулярний тест РАХ.
На сьогодні лише він здатний визначити, до якого з понад 200 алергенних білків сенсибілізований ваш собака. Йдеться не лише про ті, джерелом яких є риба, а й про алергени інших продуктів, а також пилку, спор грибів, кліщів домашнього пилу й бліх.
Що до риби, то у панелі теста PAX 18 окремих молекул та екстрактів 5 основних видів риби, м’ясо яких додають до собачого корму:
- атлантичного оселедця,
- тріски,
- лосося,
- скумбрії,
- тунця.
В Україні PAX впроваджується за підтримки ексклюзивного партнера Nextmune — компанії, давно знаної на світовому ринку діагностики й лікування хвороб у тварин. І якщо результатом цього тесту є діагноз «алергія на рибу», головним методом лікування має бути повне і постійне виключення цього продукту в будь-якому вигляді з раціону собаки.
Якщо ж тест РАХ виявить відсутність сенсибілізації, для постановки правильного діагнозу можуть знадобитися інші дослідження. Відмовлятися від рекомендацій ветеринара провести їх не варто. Адже відсутність адекватного лікування рано чи пізно призведе до погіршення стану тварини.
