Стаття рецензована медичним экспертом:
Дієтичне та калорійне. Саме так можна схарактеризувати м`ясо мідій, які разом з устрицями належать до родини двостулкових молюсків. Цей продукт хоча й не є основою раціону українців, але протягом останнього часу набуває популярності серед любителів смачно та корисно поїсти. Але лише тих, кому не встановлено діагноз «алергія на мідій».
Інтерес до мідій зовсім не випадковий. Адже 100 г їхнього м`яса містять лише 77 калорій. Натомість ця порція здатна забезпечити людину більш ніж триденною нормою вітаміну В12, який бере участь у процесах кровотворення.
А ще — більше ніж добовою нормою селену. Цей хімічний елемент входить до складу трьох десятків біологічно активних сполук людського організму. Крім того, селен задіяний у процесах регуляції обміну речовин, зокрема білків та жирів, у процесах окислення та відновлення.
Ще одна функція селену — участь в утворенні гормону щитоподібної залози, який називається трийодтироніном. Своєю чергою дефіцит селену заважає організму засвоювати надзвичайно потрібний для цієї залози йод.
Мідії можуть бути небезпечними
Але, споживаючи мідій, потрібно знати міру. Річ у тому, що білкові сполуки, які містяться в цих молюсках, у процесі травлення перетворюються на сечову кислоту. Кристали її солей, накопичуючись в суглобах, викликають біль.
Також у мідіях, які фільтрують воду від небезпечних речовин та отруйних мікроорганізмів, утворюється сакситоксин — отруйна речовина, що вражає нервову систему.
На отруєння сакситоксином вказують оніміння губ, язика та кінчиків пальців. Пізніше розвиваються серцево-судинна та дихальна недостатність, які протягом 1-12 годин можуть призвести до смерті людини.
Мідії як алергени
А ще мідії можуть стати причиною алергії. Адже морепродукти загалом входять до топу 14 найбільших харчових алергенів. Про гіперчутливість до них і, зокрема, про алергію на мідій можуть свідчити такі симптоми:
- порушення травлення;
- блювота;
- біль у животі;
- діарея;
- хрипи;
- задишка;
- кашель;
- відчуття стиснення в горлі або хрипкий голос;
- бліда або синюшна шкіра;
- сверблячий висип або кропив`янка;
- набряк ротової порожнини або горла;
- запаморочення;
- сплутаність свідомості або її втрата.
Більшість цих симптомів, включаючи стиснення в горлі, набряк, кропив’янку, втрату свідомості та різке падіння артеріального тиску, — ознаки анафілаксії. Ця системна реакція, що зазвичай розвивається протягом 30 хвилин після вживання молюсків, вражає різні органи людини та здатна призвести до смерті.
Проявитися ці симптоми можуть не лише при вживанні мідій в їжу, а й навіть при вдиханні їхніх випаровувань під час приготування та при шкірному контакті. Саме тому гіперчутливість до цих молюсків входить до переліку професійних захворювань офіціантів, кухарів, а також тих, хто займається вирощуванням мідій.
У всіх цих людей, окрім описаних вище проявів алергії на мідій, може розвинутися й астма.
Як зазначають фахівці, симптоми алергічних реакцій однаково проявляються у дорослих та у дітей. Відтак дорослим потрібно вміти розпізнавати ознаки таких реакцій у малюків, які ще не можуть повідомити про погіршення свого стану або правильно його описати.
Зокрема на те, що дитині важко дихати, можуть вказувати втягування м`язів або шкіри навколо ребер, посиніння верхньої губи та обличчя в цілому.
Що робить мідій алергенними
Головним винуватцем гіперчутливості до мідій є тропоміозин:
- Myt e 1 – в блакитних устрицях;
- Myt g 1 – в середземноморських;
- Per v 1 – в азійських зелених.
Цей білок залучений у скороченні м`язів. Також як складова всіх клітин він бере участь у контролі та регулюванні їхніх функцій.
Оскільки тропоміозин міститься і в інших молюсках, а також креветках та комахах, сенсибілізованим до мідій людям варто бути обережними, вживаючи ці морепродукти та екзотичні страви з коників або цвіркунів.
При цьому небезпеку для них можуть становити як свіжі продукти, так і ті, що пройшли кулінарну обробку. Адже тропоміозин стійкий до високих температур.
Як виявили науковці, цей білок є паналергеном. А відтак — основною причиною перехресної алергії не лише між ракоподібними та молюсками, а й іншими безхребетними, такими як таргани, пилові кліщі та паразити.
Алергія на мідій: діагностика та профілактика
Утім, починати самостійно обмежувати свій раціон, виключаючи з нього мідій, не варто. Адже неприємні симптоми, що виникають після вживання молюсків, можуть свідчити про їх непереносимість. На відміну від алергії, вона зумовлена не збоєм у роботі імунної системи, а порушеннями функціонування органів травлення.
Тож для підтвердження або спростування діагнозу «алергія на мідій» обов`язково зверніться до лікаря-алерголога. Ймовірно, він запропонує вам пройти молекулярний тест ALEX2, який є найсучаснішим методом виявлення алергічних захворювань.
Саме за допомогою такого тесту ви зможете дізнатися, чи маєте чутливість до мідій, а також до інших, перехресних з ними харчів, та навіть їхніх окремих молекул. Це дозволить лікарю підібрати вам індивідуальний курс лікування та розробити персональну дієту.
Джерела:
- https://kidshealth.org/en/teens/shellfish-allergy.html
- https://acaai.org/allergies/types/food-allergies/types-food-allergy/shellfish-allergy
- https://www.medicalnewstoday.com/articles/325559
- https://www.thermofisher.com/diagnostic-education/hcp/wo/en/resource-center/allergen-encyclopedia/whole-allergens.html?key=f37
