Алергія на персики є справжньою і виникає раніше за алергію на пилок
Алергія на персики спричиняється білком Pru p 3. І саме гіперчутливість до цього алергену обумовлює харчову алергію на білки деяких фруктів та ягід.
Тому у країнах Південної Європи персик визнаний королем алергії: через здатність викликати перехресну сенсибілізацію з іншими плодами.
Втім, останні дані свідчать, що люди з алергією на пилок рослини не завжди реагують на її плід як на харчовий продукт. Відтак і пилковий алерген персика може бути непричетним до розвитку алергії на LTP — важкостравні білки, що є основною причиною харчової анафілаксії.
Версія щодо причетності персика до розвитку так званого синдрому «пилок – плоди», яку висунули західні науковці, базується на аналізі результатів декількох досліджень. Даних для її остаточного підтвердження ще бракує, тому питання залишається відкритим.
Синдром «пилок – плоди» визначають як виникнення проявів харчової алергії після первинної сенсибілізації до пилкового алергену, який є подібним до відповідного харчового алергенного білку.
І ця подібність призводить до виникнення у людини, гіперчутливої до одного білка, перехресної алергії до іншого.
Чутливість до пилку берези обумовлює алергію на яблука
Найвідомішим прикладом синдрому «пилок – плоди» є перехресна реактивність між підродиною PR-10 основного алергенного пилку берези Bet v 1 та гомологічними алергенами деяких фруктів та овочів.
Зокрема:
А ще представників родини бобових сої та арахісу.
У людей, гіперчутливих до Bet v 1 та подібних йому білків, після вживання зазначених плодів та ягід розвивається синдром оральної алергії. Він характеризується свербежем у ротовій порожнині та набряком губ, язика або горла.
Така локалізація симптомів пояснюється тим, що PR-10 Bet v 1 легко розкладається під впливом травних ферментів та нагрівання. А отже, здатний викликати негативні наслідки лише до моменту потрапляння у шлунково-кишковий тракт людини.
Своєю чергою, персиковий алерген Pru p 3, який є предметом дослідження науковців, належить до білків-переносників ліпідів (LTP). Одна з функцій цього класу речовин, які є у всіх рослинах, — захист від шкідливих бактерій та грибів. Саме тому nsLTP стійкі й до нагрівання, і до травлення.
Але окрім плодів LTP можуть міститись і в пилку рослин. Тоді вони здатні обумовлювати й перехресні реакції між пилком та плодами однієї чи подібних рослин. У випадках, коли білки LTP мають схожу структуру.
Перехресні реакції між персиком та іншими плодами
У Південній Європі сенсибілізація до Pru p 3 є причиною не тільки чутливості людей до персика, а й перехресної алергії на решту кісточкових (абрикос, сливи, вишні, нектарин) та інші плоди рослин з родини розових: яблука, груші, малину, полуниці, мигдаль.
Потрапивши до кишечника, Pru p 3, як і інші представники класу nsLTP, не розкладається та встигає викликати реакцію гіперчутливості з боку слизової оболонки травного тракту. Відтак сенсибілізація до білка-переносника ліпідів призводить до розвитку справжньої харчової алергії.
Її симптоми можуть проявитися як одразу після вживання продукту, який викликає гіперчутливість, так і через декілька годин. До найпоширеніших проявів належать:
- набряк язика, рота або обличчя;
- червоні сверблячі плями на шкірі (кропив’янка);
- свербіж губ і рота;
- хрипи;
- біль у животі;
- нудота, блювота або те й інше;
- діарея;
- анафілаксія.
Як зазначають науковці, при синдромі «пилок – плоди» людина в першу чергу сенсибілізується до сезонного аероалергену, тобто пилку. І вже наступним етапом є розвиток гіперчутливості до подібного харчового алергену.
Алергія на персики є первинною чутливістю
Але у випадку з алергією на персиковий nsLTP все інакше. Наявні дані свідчать про відсутність алергії до пилку як відправної точки розвитку захворювання. Зокрема, у науковій літературі вже описана відсутність перехресної алергії між білками-переносниками ліпідів оливи Оле e 7 та/або настінниці (Parietaria) Par j та Pru p 3.
Як наголошують дослідники, білки LTP пилку виявляються менш алергенними, ніж LTP персика-плода. Відтак рівні IgE, що формуються саме до персика-фрукта, в більшості випадків перевищують рівні IgE, які формуються до пилку подібних рослин.
Також, як свідчать наукові дані,
пацієнти з алергією на nsLTP персика мають абсолютно негативний результат алергодіагностики щодо чутливості до всіх сезонних аероалергенів.
Це означає, що алергія до LTP персика-плода є первинною.
Водночас існують дані, які вказують на можливу пряму сенсибілізацію до персикового LTP через дихальні шляхи або шкіру. Так, шкірні реакції при контакті з персиком пояснюються значним вмістом у його шкірці та пушку Pru p 3.
Через це, до речі, персиковий пушок видаляють з плодів перед експортом. А ще рекомендується очищати персики перед тим, як скуштувати.
Діагностика алергії на персик
Тож якщо ви підозрюєте, що ваша імунна система є гіперчутливою до персика, вам варто уникати його вживання та звернутися до лікаря-алерголога. Адже лише він може підтвердити чи спростувати діагноз «алергія на персики».
Найкращий спосіб зробити це — пройти молекулярний тест ALEX2. Це найінформативніший метод діагностики алергічних захворювань.
Тест дозволяє не лише встановити наявність недуги, а й достеменно визначити, який алергенний білок відповідає за її розвиток. У тому числі коли йдеться про персиковий Pru p 3.