Стаття рецензована медичним экспертом:
Розрізняють два основні види мигдалю – солодкий, насіння якого ми вживаємо у вигляді горіхів, та гіркий. Людина навчилась використовувати обидва види цієї корисної рослини, втім, впливом деяких її білкових сполук обумовлена алергія на мигдаль.
Як і де використовують мигдаль
Багатий на кальцій, клітковину, фолієву кислоту, магній, калій, рибофлавін та вітамін Е мигдаль завжди був важливим інгредієнтом арабської та індійської кухонь.
Насінина гіркого мигдалю містить багато отруйного для людини амігдаліну, а тому їсти його – не найкраща ідея. Солодкий мигдаль використовується в їжу та для виготовлення солодощів і кондитерських виробів, а гіркий після термічної обробки стає інгредієнтом екстрактів, ароматизаторів, лікерів та сиропів.
Очищене масло з обох сортів мигдалю використовують в їжу, особливо як приправу.
Не всі знають, що медикаментозне масло, яке застосовується зовнішньо, є саме мигдальним. Також мигдальне масло приймають всередину як проносний засіб, харчовий замінник і добавку (особливо при діабеті). Крім того, його вживають при порушеннях нервової системи та спазмах.
Окрім цього, мигдальне масло і паста часто входять до складу косметичних та туалетних засобів.
Але, попри корисні властивості, мигдаль може становити загрозу як алергенний продукт.
Симптоми алергії на мигдаль
Спровокувати виникнення симптомів може досить незначна кількість білків мигдалю. Згідно з даними одного з досліджень, алергія на мигдаль проявилась:
- у вигляді проблем зі шкірою (кропив’янка, ангіоневротичний набряк) — 89 % реакцій;
- проблемами з дихальними шляхами (хрипи, відчуття стягнення у горлі / спазм, повторюваний кашель, задишка) — 52 %;
- порушеннями роботи шлунково-кишкового тракту (блювота, діарея) — 32 %;
Дві системи органів були залучені у 31 % реакцій, та всі три — у 21 % реакцій.
Також мигдаль може стати причиною алергічної реакції, що виникає після поцілунку з людиною, яка перед цим вживала цей горіх.
Симптоми поцілункової алергії можуть варіюватися від легких до сильних і розвиватись у проміжок часу, що коливається від декількох хвилин до двох годин.
Загрозу для пацієнтів з алергією можуть являти навіть сліди залишкового білка мигдалю в олії. При цьому може виникати навіть небезпечна для життя анафілаксія.
Так, у дослідженні, яке було проведено італійськими фахівцями, у чотирьох пацієнтів зі шкірною реакцією на мигдаль спостерігалися симптоми синдрому оральної алергії (СОА) та анафілаксія, тоді як в одного — лише СОА, свербіж ротової порожнини та ринокон’юнктивіт.
Інші описані шкірні симптоми охоплюють шкірні висипання та атопічний дерматит (АД). Так, у 5-місячної дитини з АД розвинувся контактний дерматит: стійка екзема на щоках і сідницях співвідносилась із застосуванням мигдального масла.
Ще одним проявом алергічної реакції на мигдаль є астма.
Також, за деякими повідомленнями, вживання мигдалю може стати причиною раптової смерті людей з алергією до нього.
Що робить мигдаль небезпечним для людей з алергією
На сьогодні в мигдалю виділено ряд алергенів, основні з яких є білками запасу, що завжди зустрічаються у насінні. І вони є близькими за структурою до двох класів основних алергенних білків запасу — 7S-глобулінів та 2S-альбумінів.
Один з таких білків є термостійким, а інший таким, що руйнується під впливом високих температур. Ці білки є для мигдалю основними.
- Перший — це AMP або амандин, основний білок запасу в мигдалі. Саме він є головним алергеном, на який реагують пацієнти з алергією до цього горіха. Цей білок руйнується при нагріванні та під дією травних ферментів.
- Інший — це термостійкий Pru du 2S-альбумін. Цей білок є відповідальним за розвиток перехресної алергії на продукти, які також його містять: волоський горіх, насіння соняшника та арахіс, який входить до топ-8 алергенів.
Інші алергенні білки мигдалю
Крім основних, у мигдалю охарактеризовані такі алергени:
- Pru du Conglutin, представлений однойменним білком конглютином.
- Pru du LPT, білок-переносник ліпідів (LTP). Білки, що входять до цього класу, є основними алергенами плодів розоцвітих — родини, до якої належить мигдаль.
А тому чутливість до нього означає й перехресні реакції різного ступеню важкості з іншими представниками родини розоцвітих:
-
- персиками,
- абрикосами,
- вишнями/черешнями,
- нектаринами,
- яблуками,
- грушами,
- сливами,
- полуницями.
Можливі також реакції між мигдалем та рослинною їжею, що не входить до однієї з мигдалем родини, але має у своєму складі LTP.
Наприклад, LTP абрикоса має відповідно 91 % та 94 % ідентичності послідовності з LTP з персика та мигдалю. А LTP лісового горіха (ліщини), який є більш далеким родичем мигдалю, має 62% гомології амінокислот з LTP мигдалю, тобто перехресна алергія між цими продуктами зустрічається рідше. Втім, ризик її є доволі високим.
- Інший алергенний білок мигдалю — Pru du Amandin — входить до класу 11S-легумінів. Чутливість до цього білку може спровокувати розвиток перехресної алергії до кукурудзи.
- Pru du 4 — профілін. Такі білки входять до кожної клітини кожної рослини і три чверті з них є подібними між собою. Людина, чутлива до профілінів, що містяться в мигдалі, може мати алергію і на інші продукти рослинного походження. У першу чергу це стосується плодів тієї ж родини розоцвітих, зокрема персика, абрикоса, сливи, яблука.
Також виявлено подібність між профіліном мигдалю та злаків, тож людина з алергією на профілін мигдалю може реагувати й на пилок злакових трав.
Аналогічним чином можливе виникнення перехресної реакції на кедровий горіх.
Окрім цього, повідомлялося, що майже 33 % пацієнтів з алергією на пилок берези є чутливими до мигдалю та вишні.
Ця чутливість обумовлюється білком Pru du 1, який входить до групи PR-10, що має у собі, зокрема, головний алерген пилку берези — Bet v 1.
Як діагностується алергія на мигдаль
Втім, виключати мигдаль з раціону при підозрі, що у вас є реакція на нього, не варто. Адже діагноз алергії на цей продукт може встановити лише лікар.
Він же, на основі молекулярного тестування на алергію, допоможе вам скласти правильну дієту і підкаже, чи потрібно відмовлятися від косметичних засобів, що містять мигдаль.
