Алергія на комах найбільш небезпечна для людей, гіперчутливих до креветок
Подорожі — це знайомство не лише з цікавинками, а й з кухнею інших країн. І подорожуючи, наприклад, до Азії, варто бути готовим побачити на своїй тарілці не лише рибу чи рис, а й екзотичних для нас цвіркунів, борошняних хрущаків, сарану та коників. Чи не загрожуватиме вам харчова алергія до комах?
За підрахунками науковців, сьогодні комахи входять до раціону близько двох мільярдів мешканців Землі. Не лише в Азії, а й в Південній Америці та Африці.
Зважаючи на їх поживну цінність, комахи є дешевою альтернативою м`ясу. Ця обставина особливо важлива в умовах, коли населення планети невпинно зростає.
Але цвіркун, якого ви підчепили виделкою, не завжди безпечний для вашого здоров`я. Як і решта їстівних комах, найбільш уживані зараз домашній цвіркун (Acheta domesticus), борошняний хрущак (Tenebrio molitor) та сарана (Locusta migratoria) здатні викликати алергічну реакцію.
До її симптомів належать:
- хрипи;
- набряк язика, рота або обличчя;
- свербіж губ і рота;
- нудота, блювота;
- біль у животі;
- діарея
- кропив’янка.
Та найнебезпечнішим проявом гіперчутливості до їстівних комах є анафілаксія. Цей стан несе пряму загрозу життю людини та потребує невідкладної медичної допомоги. Проявами анафілаксії можуть бути, зокрема:
- утруднене/свистяче дихання;
- задушливий кашель;
- запаморочення;
- втрата свідомості.
Причому дані свідчать про те, що алергія на сарану або коників має важчий перебіг і зустрічається частіше, ніж алергія на цвіркунів.
Чому виникає харчова алергія до комах
Що ж робить комах такими небезпечними? Їхні алергенні білки. І найголовніший із них — тропоміозин, який буває двох видів.
Перший — м`язовий — відіграє центральну роль у регульованому скороченні м’язів. Другий функціонує у всіх клітинах та бере участь у низці процесів, які контролюють і регулюють важливі клітинні функції.
Ще один головний алерген комах — аргінін-кіназа. Як і тропоміозин, цей білок вирізняється стійкістю до термічної обробки та до ферментів, які беруть участь у травленні. Відтак небезпечним із точки зору алергенності може бути як свіжий коник, так і засмажений.
І аргінін-кіназа, і тропоміозин містяться також у креветках, які разом з іншими морепродуктами входять до топу 14 найсильніших харчових алергенів.
Така спорідненість пояснюється тим, що креветки, коники, сарана, цвіркуни та інші комахи належать до типу членистоногих. А отже, мають однакові або дуже подібні алергенні білки. І властивості цих білків є тотожними або схожими.
Так, як вже було зазначено вище, тропоміозин є стійким до теплової обробки та до травних ферментів. Але якщо ферментна стійкість креветки зберігається лише в шлунку, то цвіркуновий тропоміозин залишається алергенним, пройшовши весь травний шлях.
Це означає, що
прояви алергії на їстівних комах можуть бути сильнішими за гіперчутливість до креветок. Адже у першому випадку в кров людини може потрапити більше алергенних речовин.
Не дивно, що випадки анафілаксії до їстівних комах, зареєстровані в останні роки, зокрема у Китаї й Таїланді, траплялись саме після вживання цих тварин у смаженому вигляді. Найчастіше це були коники та цвіркуни.
У китайській літературі про алергію зазначається, що їстівні комахи є третьою провідною причиною харчової анафілаксії в Китаї. По 7,5 % пов’язані зі споживанням сарани та коників, 1,4 % — зі споживанням лялечок шовкопряда.
Причому найчастіші симптоми анафілаксії реєструвалися як мінімум з боку двох систем органів. Зокрема, дихальних шляхів (астма або риніт) та шкіри (атопічний дерматит або кропив’янка) чи шлунково-кишкового тракту (біль, блювота, діарея).
Перехресна алергія
Ще один наслідок «родинних зв`язків» комах та креветок — можливість виникнення перехресної алергії. Тобто людина, яка вже сенсибілізована до креветок, може стати гіперчутливою до їстівних комах. І навпаки.
В цьому сенсі найбільш широкий спектр перехресних реакцій викликає, як вважається, саме білок цвіркуна.
Тож якщо у вас вже діагностували алергію до креветок, краще уникати у своїй тарілці цвіркунів, а заразом й інших комах. Навіть якщо дуже кортить скуштувати екзотики.
Інгаляційна та контактна алергія до комах
Інша проблема, яка не є такою вже сучасною, — інгаляційна та контактна алергія до комах. Її випадки реєструвалися ще з 50-х років минулого століття.
Найчастіше — у працівників виробництв, де наявний контакт з комахами та частками їхнього епітелію, у співробітників зоопарків. І якщо у перших частіше виявляли респіраторні симптоми, то у других реакція проявлялася при дотикові до різних комах, зокрема сарани.
Інгаляційні симптоми також описані у людей, які потрапляли у зграю сарани або мали контакт з кониками чи цвіркунами. З першими — у природі, а з другими — використовуючи їх як приманку для рибальства.
Крім того, у людей, що мають подібну гіперчутливість, часто виявляється й контактна або респіраторна алергія до тарганів.
Діагностика алергії до комах
Ну а діагностувати алергію як до сарани, хрущака, так і до інших комах, креветок чи кліщів можна за допомогою молекулярного тесту ALEX. На сьогодні це найбільш сучасний та ефективний метод виявлення алергії.
За допомогою тесту АЛЕКС можна визначити гіперсенсибілізацію людини до 295 екстрактів та молекул, а також можливі варіанти перехресної чутливості. Саме завдяки ALEX лікарі-алергологи визначають не лише продукт, який спричиняє гіперчутливість, а й конкретну молекулу, що її провокує. Молекулярна діагностика дозволяє за одним аналізом крові виявити чутливість одразу до 99,9 % відомих науці алергенів.
Така діагностика є першим кроком на шляху до алерген-специфічної імунотерапії (АІТ) — індивідуального підходу в лікуванні алергії.
Джерела:
- https://digitalcommons.unl.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1119&context=foodscidiss
- https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0308814621008840