Алергія на алюміній: як лікувати й чому контакту з металом не уникнути
Уникнути контакту з ним неможливо. Третій за поширеністю хімічний елемент — алюміній — формує близько 8% земної кори. Завдяки легкості, стійкості до корозії, відсутності магнітних властивостей він широко застосовується у безлічі сфер: від авіації та виробництва електрообладнання до медицини та косметології. Серед наслідків — алергія на алюміній.
Так, саме алюміній названий алергеном 2022 року Американським товариством контактного дерматиту.
Причини виникнення алергії на алюміній
Цей метал використовується в транспорті, будівництві, пакуванні, електронній апаратурі. Він легко окислюється, а тому його солі присутні у їжі, питній воді, побутових товарах, вакцинах, ліках та кулькових дезодорантах.
Алюміній міститься й у ліках для алергенної імунотерапії минулого покоління, які також є чинником алергії на алюміній.
Наслідком такого повсюдного використання металу є зростання кількості випадків сенсибілізації до алюмінію. Але є і хороша новина: поки що алергія на алюміній доволі рідкісна. Зустрічається вона переважно у людей, схильних до розвитку алергії: як у дітей, так і в дорослих.
Про негативний вплив алюмінію на здоров`я людини говорять вже давно. Зокрема, цей елемент підозрюють у причетності до розвитку таких недуг, як макрофагічний міофасцит (захворювання м’язів), хвороба Альцгеймера та рак молочної залози. Але надійні докази будь-якого зв’язку між ними та впливом алюмінію наразі відсутні. Натомість доведена його роль у розвитку алергічних захворювань.
Пов`язана вона, зокрема, з присутністю алюмінію у низці косметичних засобів та медичних препаратів. Так, він є складовою сонцезахисних кремів, антиперспірантів, пігментів для татуювання, багатьох вакцин, а також антацидних засобів. Тобто тих, що застосовуються при підвищеній кислотності шлунку.
Алюміній, щеплення та АІТ
У складі вакцин алюміній є елементом, дія якого спрямована на підвищення імунної відповіді при щепленні. Окрім цього алюміній використовується при проведенні алерген-імунотерапії.
Тож не виключено, що алергія на АІТ, яка розвивається у деяких пацієнтів, є наслідком сенсибілізації якраз до цього елементу. Саме тому низка фармвиробників ще з десяток років тому розпочала кампанію проти алюмінію у ліках проти алергії.
Результатом цієї боротьби стало винайдення вакцин для АІТ на іншій, фенольній основі, яка є безпечною. Такі препарати вже давно доступні й на фармацевтичному ринку України.
З іншого боку, у пацієнтів, що проходили АІТ з вакцинами з вмістом алюмінію, було менше випадків контактної алергії на цей метал.
Перші відомості про алергію на алюміній датуються 1944 роком: тоді з’явилася інформація про професійний контактний дерматит у працівників авіаційних заводів.
Симптоми алергії на алюміній
Головними ознаками цього алергічного захворювання є:
- набряк шкіри;
- відчуття стягнутості;
- сухість шкіри;
- утворення тріщин;
- пухирі;
- виразки на шкірі.
За класифікацією контактний дерматит є алергічною реакцією IV (уповільненого) типу. Вона розвивається через 12-72 години після впливу алергену.
При цьому антитіла в організмі сенсибілізованої до алюмінію людини не виробляються. Натомість відбувається взаємодія антигену, тобто алюмінію, з сенсибілізованими Т-лімфоцитами (їх ще називають кілерами). Це призводить до вироблення останніми біологічно активних речовин — лімфокінів.
Своєю чергою, ознаками алергії на алюміній у тих, хто сенсибілізувався до нього при вакцинації або проходженні курсу АІТ, є утворення сверблячих підшкірних вузлів.
Вони можуть з’являтися як при підшкірних, так і при внутрішньом`язових ін`єкціях. В багатьох випадках зникають протягом декількох років.
Як зазначають фахівці, практично у всіх дітей з тривалою алергією на алюміній спостерігається свербіж. Його наслідками є подряпини (виникають при розчісуванні), а також гіперпігментація та гіпертрихоз. Останній — це надмірне оволосіння, яке виникає на розчісуваних ділянках. Головна небезпека такого стану криється у ризику інфікування подряпин.
При цьому приблизно у половини дітей симптоми алергії на алюміній погіршуються при використанні алюмінійвмісних сонцезахисних кремів.
Крім цього, пацієнти можуть страждати на локалізований екзематозний дерматит у пахвових западинах, на ногах або на руках. Існують повідомлення і про стерильні абсцеси (місця, де розвиваються запалення) та поширений дерматит / системний контактний дерматит.
Діагностика та лікування алергії на алюміній
Більшість випадків контактної алергії на алюміній виявляються під час патч-тестування при підозрі на гіперчутливість до цього металу. Ще один шлях — ретроспективне тестування із застосуванням патч-тестів. Його проводили пацієнтам, які отримували алюмінійвмісні препарати при AIT або вакцини з вмістом цього металу.
Несподіванкою для фахівців стала алергія на алюміній, яку було виявлено, коли пацієнти реагували на комірки у патч-пластирі — ті, куди наноситься алерген. Тобто люди можуть реагувати на матеріал, з якого зроблені патч-тести.
Втім, сучасні патчі, доступні в Україні, не містять алюміній. Реакції на нього можуть бути причиною хибнонегативних та хибнопозитивних результатів тестів на не-алюмінієві контактні алергени.
Поставити діагноз алергії на алюміній може лише лікар. Він же допоможе розробити стратегію запобігання вашим контактам з металом. А також підбере лікувальні та косметичні засоби для шкіри, які лікуватимуть, а не спричинятимуть симптоми алергії на алюміній.
Алергія на алюміній: який тест кращий?
Як зазначають науковці, результати тестів на гіперчутливість до алюмінію залежать від того, яка його сіль та в якій концентрації застосовувалася. Це може бути:
- гексагідрат хлориду алюмінію (ACH);
- гідроксид алюмінію;
- сульфат алюмінію;
- лактат алюмінію;
- ацетат алюмінію;
- ацетотартрат алюмінію.
Так, у добровольців із підвищеною чутливістю до алюмінію більшість позитивних реакцій викликали лактат алюмінію та ACH. Він є найпоширенішим препаратом для патч-тестування.
При цьому при одночасному тестуванні на пластирі з ACH у концентраціях 2 та 10 % більше випадків контактної алергії виявляли при застосуванні 10-відсоткового препарату.
Як наголошують науковці, важливою є не концентрація як така, а доза в міліграмах на квадратний сантиметр (або в мікролітрах на квадратний сантиметр). А оскільки недостатня концентрація препарату може призвести до 15-20 % хибнонегативних результатів тестування, є необхідність у повторних обстеженнях.
Зважаючи на широке застосування алюмінію у різних галузях, науковці вважають доцільним включити його до будь-якої серії базових алергологічних тестів як для дітей, так і для дорослих.