Стаття рецензована медичним экспертом:
Кропив’янка — шкірне захворювання, що проявляється у вигляді сверблячих червоних пухирів, схожих на сліди ужалення кропивою. Вони рідко бувають небезпечними, але можуть викликати дискомфорт, особливо якщо часто виникають повторно. Один з різновидів недуги — аутоімунна кропив’янка.
Патологія, що триває 6 тижнів або довше, вважається хронічною. У деяких людей кропив’янка може продовжуватись роками.
Інколи складно з’ясувати, що саме викликає ці сверблячі ураження, які виникають несподівано. Зокрема, їх причиною можуть бути алергени.
Коли причина кропив’янки залишається невідомою, її називають ідіопатичною. Приблизно в 30-40 % випадків така кропив’янка викликається імунною системою організму.
В такому випадку вона за природою є аутоімунною.
Хронічна кропив’янка та інші аутоімунні захворювання
Аутоіммунна кропив’янка виникає, коли імунна система стає надактивною і починає атакувати нормальні клітини й тканини організму.
Ця шкірна патологія може бути окремим симптомом без очевидної основної причини. Вона також може виникати в поєднанні з аутоімунним захворюванням, діагностованим у пацієнта. Можлива одночасна наявність декількох аутоімунних захворювань.
Захворювання, які можуть бути присутні у людей з аутоіммунною кропив’янкою:
- діабет 1 типу;
- ревматоїдний артрит;
- вітиліго;
- системний червоний вовчак;
- хвороба Шегрена;
- целіакія.
Іноді одночасно з кропив’янкою виявляють також аутоімунні захворювання щитоподібної залози, такі як дифузний токсичний зоб і тиреоїдит Хашимото.
Які симптоми викликає аутоіммунна кропив’янка
Недуга проявляється у вигляді червоних сверблячих випуклих горбиків. Вони різняться за розміром від точкових до досить великих плям.
Аутоіммунна кропив’янка може викликати одиничні або численні ураження, бути схожою на безформне скупчення.
Тестування і діагностика
Першопричину кропив’янки досить складно діагностувати. Для цього лікар попросить пацієнта детально розповісти про те, що він їв або з чим контактував. Людина може пройти тестування на алергію, наприклад прик-тести.
Лікар також захоче дізнатися про інші симптоми, щоб визначити, чи є у пацієнта інші аутоімунні захворювання.
Специфічні тести на аутоімунну кропив’янку:
- Тест активації базофілів (ТАБ). Це аналіз крові, який вимірює вивільнення гістаміну з базофілів (тип лейкоцитів) після впливу подразників.
- Шкірний тест з аутологічною сироваткою. Виявляє циркулюючі аутоантитіла, що вивільняються у відповідь на вироблення гістаміну.
Для тесту беруть кров з вени й залишають при кімнатній температурі для згортання. Потім кров центрифугують для вилучення сироватки.
Далі сироватка вводиться підшкірно в ділянці згинальної поверхні передпліччя. Й лікар спостерігає реакцію — чи не виникнуть симптоми кропив’янки.
Аутоіммунна кропив’янка: лікування
Лікування кропив’янки залежить від її причини й важкості симптомів.
Після того, як пухирі вже виникли, для швидкого полегшення стану можуть бути ефективними пероральні антигістамінні препарати. Але їх не рекомендують застосовувати з профілактичною метою.
Хронічну кропив’янку, що не піддається терапії антигістамінними, можна лікувати за допомогою рецептурних біологічних препаратів. Але їх має підібрати виключно лікар.
Альтернативні методи лікування
Перш ніж заглиблюватися в альтернативні варіанти лікування, лікар повинен визначити, чи дійсно вони будуть ефективними. Для цього проводять додаткові обстеження.
Неофіційні дані свідчать, що деякі люди знаходять полегшення симптомів аутоімунних захворювань, дотримуючись спеціальних дієт. Але, оскільки аутоімунна кропив’янка не викликається конкретно тим, що ви їсте, дієта може бути неефективною стратегією її лікування.
Єдиним винятком з цього правила є целіакія (глютенова хвороба), яка загострюється при вживанні глютену.
З іншого боку, для пошуку причини кропив’янки може бути корисною елімінаційна дієта. Вона дозволить прослідкувати стан організму при виключенні з раціону / додаванні в нього певних харчових продуктів, зокрема багатих на гістамін. Втім, ефект від такої дієти зазвичай є низьким.
Альтернативні методи, які допоможуть полегшити симптоми:
- уникати стресів і втоми;
- наносити каламін-лосьйон безпосередньо на уражені ділянки;
- приймати прохолодний душ;
- забезпечити вдома прохолодну температуру;
- не носити облягаючий одяг.
Коли звертатися по допомогу
Якщо у вас кропив’янка, яка, на вашу думку, виникла через їжу, якийсь побутовий засіб або ліки, негайно припиніть контакт з цією речовиною.
Кропив’янка, спричинена алергією, іноді може бути пов’язана з серйозною алергічною реакцією, такою як анафілактичний шок.
Коли ваша кропив’янка триває шість і більше тижнів, зверніться до лікаря. У деяких випадках цей стан є симптомом недіагностованого захворювання, яке піддається лікуванню.
Отже:
Аутоіммунна кропив’янка виникає через надактивну імунну систему, яка атакує здорову шкіру. Цей тип хвороби може бути пов’язаний з аутоімунним захворюванням, таким як тиреоїдит Хашимото.
Аутоімунну кропив’янку спричиняє не алергія. Але для цієї шкірної недуги часто ефективним є лікування, що застосовується при алергічних шкірних реакціях.
