Стаття рецензована медичним экспертом:
До рослин родини бобових належать, зокрема, соя, горох, боби, сочевиця, люпин та арахіс. Останній разом із соєю та люпином входить до числа найалергенніших харчових продуктів. Утім, реакцію гіперчутливості викликають не лише вони, а й інші їхні родичі. При цьому частина людей, у яких є алергія на бобові, чутливі до всіх представників цієї родини, а частина – лише до одного чи декількох.
До симптомів, які виникають після споживання бобових, відносяться:
- біль у животі та блювота,
- свербіж,
- почервоніння шкіри,
- кропив’янка,
- кашель,
- хрипи,
- ангіоневротичний набряк,
- анафілаксія.
Але іноді алергічна реакція розвивається внаслідок контакту з продуктом, і тоді на шкірі з’являється висип.
Алергенні білки бобових дуже стійкі
Хоча білки усіх бобових мають подібну структуру, ступінь їхньої алергенності різна.
При цьому загальною особливістю більшості бобових алергенів є природна стійкість до термічного та хімічного розщеплення, а також до дії протеаз — ферментів травлення.
Не всі алергени різних представників родини бобових достатньо вивчені. Зокрема це стосується бобів.
Алергія на горох
У горосі виділено чотири алергени:
- Pis s 1 — глобулін з групи віцилінів.
- Pis s 2 — конвіцилін.
- Pis s IFR — ізофлавон-редуктаза.
- Pis s — профілін. Білки цього класу входять до всіх частин усіх без винятку рослин. При цьому три чверті з них є подібними навіть у тих рослин, що належать до різних родин.
Перші два білки входять до групи алергенів, що зазвичай містяться у насінні різних рослин, зокрема бобових, і належать до групи білків запасу. Саме вони відомі стійкістю та здатністю викликати анафілаксію.
Доведено, що горох є алергенним незалежно від ступеня зрілості. Але при цьому ступінь його алергенності зростає по мірі дозрівання.
Це пов`язане з тим, що алергенні білки запасу знаходяться в основному у стиглих горошинах, де їхня частка сягає 75-80 %. Алергенність ці сполуки зберігають навіть після нагрівання до 60 °С протягом 30 хвилин або кип’ятінні при 100 ° С протягом п’яти хвилин.
Окрім алергічної реакції, горох може викликати не-IgE-залежний синдром ентероколіта, індукований харчовими білками (Food Protein Induced Enterocolitis Syndrome — FPIES). Це агресивна клітинно-опосередкована гіперчутливість шлунково-кишкового тракту до їжі. Вона зазвичай провокується коров’ячим молоком або соєю.
Алергія на сочевицю
Що стосується сочевиці, то її алергенами є:
- Len c 1 — протеїн, подібний до білків запасу гороху.
- Len c 2 — специфічний для насіння білок, до якого приєднаний біотин або вітамін Н.
Обидва ці білки були виділені з вареної сочевиці, що вказує на їхню стійкість.
Окрім цього, з пророщеного насіння сочевиці виділено білок перенесення ліпідів. Як правило, білки цієї групи також стійкі до термічної обробки та травлення й здатні викликати анафілаксію.
Алергія на червону квасолю
Алергени червоної квасолі на сьогодні не виділені. Зазвичай вона не викликає симптомів харчової алергії у сенсибілізованих людей. Але, як і у випадку з іншими бобовими, такі реакції можливі.
Так, дослідники повідомляють про випадок 33-річної жінки. У неї за декілька хвилин після вживання запеченої квасолі набряк язик та виникло відчуття печіння та свербежу в роті.
Подібні симптоми виникли на наступний день після вживання горохового супу. А потім — протягом чверті години після того, як жінка скуштувала буріто з квасолею. І ще один раз — за 20 хвилин після вживання чилі з квасолею та бобами.
Також відомі випадки виникнення після контакту з червоною квасолею екземи.
Червона квасоля може стати й причиною отруєння, оскільки містить токсичні лектини, що викликають згортання крові. У період з 1976 по 1989 роки у Великобританії зареєстровано 50 випадків підозри на отруєння червоною квасолею.
Дев’ятеро з цих пацієнтів повідомили про нудоту, блювоту та діарею через 1–7 годин після вживання червоної квасолі. Також отруєння може спричинити велика кількість сирої зрілої квасолі.
Окрім цього, вона викликає метеоризм. А корінь квасолі має небезпечні наркотичні властивості.
Алергія на білу та зелену квасолю
Так само, як у випадку з червоною квасолею, не виділені алергени зеленої та білої її родичок. Остання, як вважається, також зрідка стає причиною алергії. Але водночас може стати причиною отруєння.
Відомо про випадок ангіоневротичного набряку у семирічного хлопчика, пов’язаний з вдиханням парів з вареної білої квасолі.
Що стосується зеленої квасолі, то вона здатна викликати алергічну реакцію при контакті з нею або вдиханні випарів. Це стосується як сирих, так і варених бобів.
Алергія на нут
Дослідження виявили численні алергени в екстрактах і сирого, і вареного нуту. Більшість із них термостійкі. А основними алергенами є щонайменше 4 таких білки.
На сьогодні добре охарактеризовані алергени нуту Cic a 2S-альбумін та Cic a IFR (ізофлавон-редуктаза). Перший є стійким білком запасу, що здатний викликати анафілаксію. Другий — білком, гомологи якого знаходяться в пилку берези та рослин родини кипарисових.
Алергія на нут характерна для країн, де ця культура є частиною основного раціону. Це, зокрема, Індія, країни Середземноморського регіону та Близького Сходу.
Клінічні прояви алергії на нут подібні до тих, що викликає алергія на бобові інших видів: починаючи від синдрому оральної алергії, кропив’янки, ангіоневротичного набряку, риніту, астми до анафілаксії та смерті.
Алергія на арахіс
У складі арахісу виділено 32 білки. І принаймні 18 із них були ідентифіковані як здатні зв’язувати специфічний IgE, що свідчить про їхню алергенність.
При цьому основні алергени арахісового горіха були гомологічні білкам запасу насіння інших бобових. Втім, за останніми даними, їхня кількість саме в арахісі є підвищеною.
І вчені вважають, що потенційно алергенні білки виконують у земляному горісі захисну функцію. Адже кількість патогенів та шкідників у ґрунті зазвичай є вищою, ніж в атмосфері.
Відтак, захищаючись від них, рослина продукує більше захисних білків. Вони й обумовлюють, у кінцевому підсумку, підвищену алергенність арахісу у порівнянні з іншими рослинними продуктами.
Непереносимість бобових
Саме наявність стійких білків провокує ще одну неприємну властивість бобів, особливо кінських. Їх споживання або вдихання їхнього пилку здатне запускати механізм руйнування еритроцитів, тобто червоних клітин крові.
Так відбувається у людей, які страждають на дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Це генетичне захворювання, що вражає майже виключно чоловіків та призводить до розвитку гемолітичної анемії. Характерне воно для жителів Середземноморського регіону.
Алергія на бобові: профілактика
Найкращий спосіб убезпечити себе від проявів алергії на бобові — уникати їх вживання, а також продуктів з їхнім вмістом. А саме:
- вегетаріанських страв,
- овочевих супів,
- ковбас та гамбургерів (можуть містити гороховий білок),
- хумусу,
- фалафеля,
- китайських та індійських страв,
- мексиканської їжі,
- салатів.
Якщо є ризик, що дотримуватися безбобової дієти не вдасться, полегшити симптоми алергії допоможуть антигістамінні препарати та дозатор адреналіну, який застосовується у випадках анафілаксії. Але підібрати перші й прописати другий вам може лише лікар-алерголог.
І лише після того, як діагноз «алергія на бобові» буде лабораторно підтверджено. Найкращий спосіб зробити це — пройти шкірні прик-тести або багатокомпонентний тест ALEX. Останній здатен визначити не просто продукт, що викликає алергію, а й конкретний причинний білок у ньому.
