Стаття рецензована медичним экспертом:
Алергія на мило являє собою алергічний контактний дерматит. Реакція можлива на будь-який інгредієнт, котрий входить до складу мийного засобу.
Симптоми алергії на мило можуть обмежитись незначними алергічними висипаннями або закінчитись респіраторною недостатністю та іншими ознаками анафілаксії. Але вона трапляється вкрай рідко.
Куди частіше лікарі мають справу з подразнюючим контактним дерматитом, котрий також характеризується сухістю, подразненням, розтріскуванням шкіри й навіть її кровотечею. Таке захворювання викликається дією поверхнево-активних речовин на основі мила, які мають вищий рН, ніж шкіра.
В результаті знищується захисний бар’єр — втрачається плівка з жирів та білків, яка вкриває нашу шкіру. І чим частіше людина миє руки, тим сильнішим є вплив мийних засобів.
Симптоми алергії на мило
Бувають миттєвими або відстроченими. Хімічна алергічна реакція може з’явитись на шкірі протягом 48 годин або тижня з моменту контакту.
Звернутись до лікаря варто, коли ви помічаєте такі ознаки нездужання:
- сильні висипання або горбочки на шкірі;
- свербіж;
- почервоніння;
- мокнучі пухирі;
- розшарування або лущення шкіри.
Всі ці симптоми можуть виникати через будь-який інгредієнт: ароматизатори, консерванти, абразивні речовини, компоненти засобів для миття чи відбілювання.
В чому різниця між подразнюючим та алергічним контактним дерматитом?
Подразнюючий контактний дерматит найчастіше зустрічається у медичних працівників, а також у людей, які контактують з мийними засобами більше за інших. Саме вони у 85 % випадків мають проблеми зі шкірою.
Алергія на мило розвивається тому, що імунна система реагує на ароматичну або хімічну речовину в милі як на ворожий агент. Щоб його побороти, організм виділяє спеціальні сполуки, котрі викликають запалення та свербіж шкіри.
Потенційна небезпека алергічної реакції на мило полягає в тому, що відчуваючи свербіж, людина починає розчухувати його місця. Так створюються додаткові умови для запалення та подразнення. Подібна поведінка може призвести до нейродерміту — реакції, при якій шкіра стає грубою та темною.
В дослідженні за участю 1 300 медиків-добровольців було виявлено, що 35 % з них мали висипання через подразнення шкіри. У 20 % встановили атопічний дерматит, а у 19 % — алергічний контактний дерматит.
Будь-який тип дерматиту призводить до запалення шкіри, почервоніння, лущення, свербежу або появи дрібних пухирів, заповнених рідиною.
Як діагностується алергія на мило
Найкращий спосіб підтвердити, що у вас алергія на будь-який інгредієнт мила, — звернутись до дерматолога та зробити патч-тест. Але через пандемію це не завжди просто, тому проблему доведеться вирішувати самотужки.
І це не складно. Наприклад, якщо ви почали використовувати мило з олією чайного дерева, віддушками або іншим новим ароматом, ризик подразнення зростає в рази.
Аби переконатись, що саме воно викликає дерматит, нанесіть даний продукт на чисту ділянку спини або згин ліктя і не змивайте протягом 30 хвилин. Якщо в місці контакту виникнуть почервоніння та набряки — у вас справді реакція на мило.
Аби її уникнути, більшість лікарів рекомендують повернутись до звичного для вас мийного засобу. Якщо це не спрацює, зверніться на очному прийомі до лікаря-алерголога, який проведе патч-тестування. Тобто помістить на вашу спину підозрілі алергени й залишить їх на кілька діб, аби прослідкувати реакцію.
Алергічний контактний дерматит пов’язаний із засобами гігієни рук
Рідке мило, лосьйон для рук, мазі або креми можуть мати у складі інгредієнти, що викликають контактну алергію. До цього переліку входять йод, йодофори, хлоргексидин, триклозан та різноманітні спирти.
До речі, алергія на останні зустрічається вкрай рідко. Епіднагляд у швейцарському шпиталі, де антисептики використовувались протягом 10 років, не виявив жодного випадку алергії на даний продукт.
Однак зі збільшенням використання спирту почастішали й випадки алергічної реакції на нього. На сьогодні є кілька повідомлень про алергічний дерматит, пов’язаний з використанням етилового спирту, та випадок синдрому етанолу, пов’язаний з контактною кропив’янкою.
В більшості випадків медсестри, котрі мали вищезгадані симптоми, змогли користуватись причинними продуктами вже після короткої перерви.
Алергічний контактний дерматит або миттєва контактна уртикарна реакція можуть бути викликані етанолом чи ізопропанолом.
Алергічні реакції бувають спричинені й сполуками, які присутні в засобах догляду за руками на спиртовій основі як неактивні інгредієнти. Це, наприклад, ароматизатори, феноксиетанол, спирти — бензиловий, стеариловий, ізостеариловий, миристиловий.
Як зменшити побічну дію агресивних агентів
Існують три основні стратегії мінімізації подразнюючого контактного дерматиту.
- Вибір менш подразнюючих продуктів для миття рук.
- Уникнення дій, що підвищують ризик подразнення шкіри.
- Використання пом’якшувальних засобів по догляду за шкірою після очищення.
Вибір продуктів з меншим подразнювальним впливом
Оскільки медпрацівники повинні часто мити руки, важливо, щоб медичні установи пропонували продукти, не лише ефективні, але й безпечні для шкіри. Наприклад, занепокоєність з приводу сухості від дії спирту була основною причиною несприйняття спиртовмісних засобів для очищення рук.
Більшість лікарень забезпечують медпрацівників звичайним милом в надії звести до мінімуму дерматит. Та воно набагато більше пошкоджує шкіру рук, ніж звичайні антисептики. Дослідження показали, що ці продукти набагато краще переносяться, ніж звичайне протимікробне мило.
Уникнення ризику подразнення шкіри
До методів гігієни рук, які можуть збільшити ризик подразнення шкіри, належать:
- Регулярне миття водою з милом до і після контакту із засобом на спиртовій основі. Це може призвести до появи дерматиту.
- Надягання гумових рукавичок на вологі після миття або оброблення спиртом руки.
Нещодавнє дослідження показало, що навчання медичних працівників правильному догляду за шкірою ефективне в запобіганні професійним шкірним захворюванням.
Людям з чутливою шкірою необхідні альтернативні засоби гігієни, розроблені спеціально для таких випадків.
Використання пом’якшувальних засобів
Дослідження також з’ясували, що стан шкіри залежить від географічного положення медичної установи та національності персоналу.
Вплив на шкіру засобів гігієни пов’язаний з погодними умовами. Наприклад, в тропічних країнах шкіра завжди залишається м’якою та гладенькою, а от в холодних сухих регіонах буде лущитись і свербіти.
Вплив мийних засобів теж залежить від типу шкіри. В нещодавньому дослідженні виявили, що медсестри з темною шкірою набагато рідше страждали від подразнень, ніж їх світлошкірі колеги. Результати опитування 282 медиків китайських лікарень показали, що дерматит рук у них траплявся набагато рідше, ніж у світлошкірих європейок.
До складу лосьйонів та кремів для рук часто входять жири й масла, котрі замінюють виснажені ліпіди шкіри. Декілька досліджень довели, що регулярне використання таких продуктів може попередити й вилікувати контактний дерматит, викликаний засобами гігієни рук.
А от використання маслянистого лосьйону дозволило медикам на 50 % частіше мити руки без шкоди для шкіри.
Алергія на мило: профілактика та лікування
Якщо у вас клінічно підтверджена алергія на мило, слід дотримуватись наступних правил:
- Не користуйтесь мийними засобами в суспільних місцях, де зазвичай використовують мило з консервантами та віддушками.
- Періть одяг лише гіпоалергенним порошком, що не має у складі ароматизаторів та хімікатів.
- Завжди беріть в дорогу невелику пляшечку з гіпоалергенним милом, шампунь, котрий підходить саме вам, тюбик крему від алергії.
- У випадку потрапляння алергену на шкіру промийте її водою з гіпоалергенним милом, нанесіть спеціальний крем від свербежу, аби зменшити висипання.
За потреби приймайте прописані лікарем антигістамінні препарати або кортикостероїди.
