Стаття рецензована медичним экспертом:
Вакцинація проти коронавірусу в Україні, хоча й почалася із запізненням та просувається черепашачими кроками, все ж дає надію, що епідемію в нашій країні буде подолано.
Водночас усіх хвилює безпечність вакцин проти COVID-19, зокрема можливість алергічних реакцій на щеплення.
Але досвід західних країн, мешканці яких отримали перші дози вакцин ще в грудні 2020 р., свідчить: випадки важкої надмірної реакції організму на щеплення зустрічаються дуже рідко. Втім, як показує нещодавнє дослідження, ризик анафілаксії внаслідок вакцинації від коронавірусу підвищує неконтрольована астма.
Саме анафілактична реакція є найнебезпечнішою з побічних відповідей організму на вакцинацію. Вона несе загрозу життю людини та потребує негайної медичної допомоги.
Як зазначають американські, британські та канадські вчені, зазвичай анафілаксія розвивається протягом 30 хвилин після введення вакцини.
До симптомів реакції належать:
- кропив’янка зі свербежем по всьому тілу;
- еритема;
- ангіоневротичний набряк (у першу чергу язика та гортані);
- астматичні прояви з хрипами, кашлем та задишкою;
- прискорене серцебиття;
- зниження артеріального тиску;
- запаморочення;
- блювота.
Також при нападі анафілаксії можуть виникати занепокоєння, головний біль та дезорієнтація. Відтак дуже важливим є вміння медиків швидко визначити, розвинулася у пацієнта важка алергічна реакція чи панічна атака.
Анафілаксія після вакцинації проти ковіду
Утім, летальних випадків, пов`язаних з анафілаксією саме після введення затверджених в ЄС антиковідних вакцин, у світі не спостерігалось.
У цілому частота анафілактичних реакцій дорівнювала 1,31 на мільйон доз вакцин.
Загалом у період із 14 по 23 грудня 2020 р. в американській Системі звітності про побічні ефекти вакцинації (VAERS) було зафіксовано 4 393 (0,2 %) повідомлення про побічні явища після введення 1,9 млн перших доз вакцини BNT162b2 виробництва «BioNTech/Pfizer».
Зокрема 175 повідомлень про випадки, які можна було розглядати як можливу важку алергічну реакцію.
- У звіті зазначається, що 21 з цих випадків відповідав критеріям анафілаксії. Це становить, за оцінками, 11,1 випадку на мільйон введених доз.
- При цьому середній інтервал між введенням вакцини та появою симптомів становив 13 хвилин (від 2 до 150 хвилин).
- У двох третин пацієнтів цей період становив 15 хвилин. Ще по 15 % пацієнтів відчували анафілактичні симптоми за час від 15 до 30 хвилин та через 30 хвилин після щеплення.
- Причому 81 % пацієнтів з анафілаксією мали задокументовану історію алергій чи алергічних реакцій на ліки або медичні вироби, харчові продукти та укуси комах.
- Також семеро пацієнтів (33 %) в минулому мали анафілаксію після щеплення. Зокрема, один — при введенні вакцини проти сказу, інший — після вакцинації від грипу A.
- Крім того, задокументовані 83 випадки інших алергічних реакцій після вакцинації, які проявлялися протягом доби з моменту щеплення. З них 87 % були класифіковані як неважкі. Найчастіше йшлося про свербіж, висипи, відчуття подразнення горлянки та слабкі респіраторні симптоми.
Загальна безпечність вакцин проти COVID-19
Як зазначають науковці, вакцини проти COVID-19, які сьогодні використовують у західних індустріальних країнах, не містять жодного з «класичних» компонентів, здатних індукувати алергію. А саме:
- желатину;
- білків курячого яйця або коров’ячого молока;
- тіомерсалу (органічна сполука ртуті);
- алюмінію;
- феноксиетанолу;
- формальдегіду.
Також, наскільки відомо, у цих вакцинах відсутні залишки латексу, дріжджів, протимікробних речовин, таких як неоміцин, та декстрану – речовини, що замінює плазму.
Можливі алергени у вакцинах проти ковіду
Водночас ці вакцини містять стабілізатори, до яких належить відомий алергенними властивостями поліетиленгліколь (ПЕГ).
Примітно, що ПЕГ також застосовувався у препаратах для алерген-імунотерапії (АІТ). Так, результати одного з досліджень свідчать, що половина пацієнтів, які отримували підшкірну АІТ з екстрактами ПЕГильованого алергену для лікування алергії на пилок амброзії або бджолину отруту, виробили антитіла, спрямовані проти ПЕГ.
Клінічну значущість цих антитіл встановити не вдалося. Але важливим є те, що пацієнти, які раніше контактували з ПЕГ, можуть мати антитіла до нього. А це означає ризик розвитку анафілактичних реакцій, якщо вакцинація проти коронавірусу проводиться препаратом, що містить поліетиленгліколь.
Також ризик важких алергічних реакцій на вакцини від коронавірусу збільшують мастоцитоз чи інші захворювання, розвиток яких обумовлений патологічними процесами, пов`язаними із продукуванням опасистих клітин крові.
І ще один фактор ризику — неконтрольована астма. Але сама наявність цього захворювання не є протипоказанням для щеплення проти коронавірусу, наголошують лікарі.
Отже,
аби уникнути ускладнень для здоров’я, астму важливо контролювати. А оскільки COVID-пандемія стала стимулом для розвитку телемедицини, можливості якої активно використовують і українські лікарі-алергологи, контроль астми покращився. Зараз він можливий не лише від огляду до огляду, а у режимі 24/7.
