Пандемія коронавірусу сприяла покращенню контролю астми

47


Наскільки важко протікатиме коронавірусна хвороба, залежить, зокрема, і від того, чи має пацієнт супутні захворювання. До групи ризику потрапили ті, хто страждає на серцево-судинні недуги та/або діабет. І саме на цю категорію пацієнтів припадає найбільша кількість смертей від COVID-19. Втім, на деякі захворювання пандемія коронавірусу, здається, справила позитивний ефект. Вчені висловлюють обережний оптимізм щодо того, що вона допомогла покращити контроль астми.

Водночас вплив коронавірусної інфекції на ситуацію з більшістю хронічних захворювань досі залишається остаточно не з`ясованим. Донедавна це стосувалося і дітей, що мають астму. Втім, вченим було зрозуміло, що коронавірус змінив підходи до контролю астми саме у дітей.

Що виявили дослідження стану людей з астмою під час пандемії

Остаточно інформаційну прогалину заповнило нещодавно оприлюднене дослідження міжнародної групи науковців. У поле зору вчених потрапили 1 054 дитини з астмою віком від 4 до 18 років, які проживають у 15 країнах світу. Контрольну групу склали 505 їх однолітків, які астми не мають.

Як зазначають автори дослідження, у 2019 допандемічному році діти з астмою частіше страждали на захворювання верхніх та нижніх дихальних шляхів, ніж діти, які астми не мали. Також перші частіше в екстреному порядку відвідували лікарів та потребували госпіталізації.

Під час дослідження, яке проводилося у 2020 році, науковці вирішили порівняти частоту випадків ГРВІ та підвищення температури під час першої хвилі COVID-19 у представників обох груп.

І результати виявилися дещо несподіваними. 

З`ясувалось, що під час пандемії діти з астмою менше хворіли на інфекції нижніх дихальних шляхів. Також у порівнянні з попереднім, 2019 роком, у них було менше епізодів лихоманки, екстрених візитів до лікаря, госпіталізацій, нападів астми та госпіталізації через них.

Ця картина суперечить очікуванням щодо частоти звернень до лікарів маленьких пацієнтів, які мають астму. Адже кількість звернень зменшилась внаслідок пандемії. 

А відтак це суперечить і очікуванням щодо погіршення контролю за захворюванням, адже з іншими недугами ситуація саме така. 

Зокрема, українські лікарі ще торік забили на сполох через те, що побоювання заразитися коронавірусом під час візиту до лікаря вже призвело до збільшення кількості випадків пізньої діагностики онкологічних захворювань.

З астмою ситуація інша. На зміну традиційним прийомам у алергологів, які лікують дітей з астмою, прийшли консультації в телефонному та онлайн-режимі. А використання портативних приладів контролю швидкості видоху та можливість передавати отримані дані лікареві в електронному режимі забезпечили кращий моніторинг симптомів. 

Тож контроль за астмою навіть поліпшився, оскільки батьки маленьких пацієнтів отримали можливість терміново проконсультуватися з лікарем у разі погіршення стану дитини.

Як наслідок, про покращений або незмінний контроль астми під час пандемії повідомляли 90,2 % учасників дослідження. І лише 9,8 % зазначили, що контроль астми погіршився. 

Мало того — 65,9 % дітей відчули поліпшення стану. Важливим є те, що кожна третя дитина з астмою (33,2 %), повідомила про поліпшення контролю за захворюванням. Зокрема, покращилась пікова швидкість видиху.

Дані цього дослідження співвідносяться з результатами іншого. Воно стосувалось дорослих пацієнтів з астмою, які захворіли на COVID-19. 

Дослідивши відомості щодо 744 пацієнтів з астмою та 8 151 без астми, вчені встановили: наявність цієї недуги не має значного впливу на смертність від коронавірусної інфекції. Це ж стосується ризику госпіталізації та тривалості перебування в лікарні. 

Додаткові фактори, які допомогли покращити контроль астми

Окрім можливості швидко проконсультуватися з лікарем в онлайн- або телефонному режимі, покращенню контролю за дитячою астмою посприяло також зменшення впливу чинників, що провокують загострення захворювання. 

Зокрема, завдяки носінню масок та респіраторів у дихальні шляхи дітей з астмою потрапляло менше алергенних пилкових зерен, плісняви, а також дрібних твердих часток, що забруднюють повітря.

Зменшення впливу цих тригерів обумовили також режим локдауну, карантин у школах, запровадження онлайн-навчання. Завдяки цьому діти з астмою змогли уникнути впливу алергенів, що чатують на них у школі.

Утім, наголошують науковці, «захисні» механізми пандемії також можуть негативно вплинути на стан здоров`я дітей з астмою. Адже до загострення цього захворювання можуть призвести й алергени, з якими ми контактуємо вдома: від пилу до засобів гігієни.

А ще стан дитини з астмою може погіршитися через стрес, пов`язаний із локдауном та неможливістю спілкуватися з друзями наживо.