Як забруднене повітря провокує астму та алергічний риніт та як можна цьому запобігти?

Забруднене повітря – це вже реальність нашого часу. І кожного дня воно стає бруднішим від змін клімату та діяльності людей. Ми вважаємо, що не в змозі змінити ситуацію з довкіллям, тож прагнемо до нього пристосовуватись.

Але це не завжди легко може зробити наш організм, який відповідає на повітряні подразники астмою, нежитем чи іншими симптомами алергії. Чи можемо ми запобігти таким проявам? А якщо можемо, то як?

Чому якість повітря стає все гіршою

Зміни клімату, пожежі, пилові бурі… Це не про посушливі райони Австралії, Азії та Америки з її жахливими добовими перепадами температур у 20-30 градусів. 

Тепер це  й українська реальність — із повітрям міст, забрудненим не лише вихлопами від транспорту чи промисловості. Адже до цього додаються забруднення від пилу та кіптяви, яка супроводжує лісові чи торф’яні пожежі. 

А коли фактори поєднуються, то маємо сумний результат: 16-17 квітня 2020 року Київ посідав перше місце у світі за забрудненням атмосфери. Його українській столиці вирахували світові агенції з якості повітря.

Втім, понад 90 % населення західних та східних країн живе в місцях, де забруднене повітря за якістю не відповідає рекомендаціям Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Забрудненість атмосфери твердими частками над цими країнами перевищує рекомендації ВООЗ на 42-74 %. 

Нещодавно ЄС випустив оновлену версію екологічних норм ефективності великих паливних установок. Вона встановила жорсткіші діапазони викидів для окисів нітрогену NO, NO2, діоксиду сірки, твердих часток (РМ) та ртуті з електростанцій. 

З усім тим нещодавній звіт Європейського економічного простору показав, що значна частина європейських громадян та екосистеми все ще піддаються впливу повітря, концентрації забруднюючих речовин в якому перевищують нормативи ЄС.

Та й в Україні, окрім Києва, ще ціла низка міст визнані такими, де якість повітря є гіршою за нормативну. Варто лише згадати смог від викидів промислових підприємств у Кривому Розі чи Маріуполі. 

При цьому більшість людей проводять приблизно 80 % свого часу у приміщеннях, де якість повітря не набагато краща, а то й гірша за вуличну.

Як саме якість повітря впливає на наше здоров’я

Забруднення атмосфери суттєво впливає на наше здоров’я й сприяє виникненню та загостренню, серед інших хронічних захворювань, алергічного риніту (АР) та астми. І це стосується як того повітря, яким ми дихаємо вдома, так і того, яке вдихаємо назовні. 

При цьому алергени в приміщенні викликають більш серйозні прояви респіраторної алергії, ніж сезонні алергени на вулиці.

Так, у приміщенні люди піддаються впливу алергенних кліщів домашнього пилу, лупи домашніх тварин, спор грибів, а також тютюнового диму та інших забруднюючих речовин, які впливають на здоров’я органів дихання.

А забруднене повітря на вулицях не лише безпосередньо шкодить здоров`ю людини, але й посилює алергенність деяких рослин та сприяє глобальному потеплінню. Внаслідок цього забруднене повітря є однією з провідних причин передчасної смерті у світі. 

Існують вже дослідження, які вбачають у високому рівні забруднення повітря фактор підвищення ризику смерті від COVID-19:

• Вчені з Гарвардського університету (США) виявили, що у районах, де протягом кількох років до пандемії спостерігалось навіть незначне збільшення рівня забруднення повітря дрібними частинками, смертність від нової коронавірусної хвороби вища на 15 %. 
• В італійських  регіонах із високою забрудненістю повітря (Ломбардія та Емілія-Романья) рівень смертності від COVID-19 становить близько 12 % у порівнянні з 4,5 % у решті регіонів країни.
• За попередніми даними з Філіппін, майже всі померлі через коронавірус мали супутні захворювання. Й переважно їх зумовило забруднене повітря.

 Вулична небезпека

Різні епідеміологічні дослідження показали, що тривалий вплив забруднення відкритого повітря негативно впливає на здоров’я органів дихання.

Зокрема, було встановлено взаємозв`язок між впливом твердих часток у повітрі та оксидів азоту та поганою функцією легень, у тому числі й у дітей шкільного віку. 

• Так, клітини дихальних шляхів у пацієнтів з тяжкою астмою вивільняли більше захисних хімічних речовин при впливі PМ або дизельних вихлопів у порівнянні зі здоровими людьми або з пацієнтами із менш вираженими фенотипами астми.
• Окрім цього, аналіз епідеміологічних досліджень, опублікованих між 1999 та 2016 роками, показав зв’язок між забрудненням атмосфери від транспорту та дитячою астмою.
• В рамках проєкту SCAPE були проаналізовані п’ять груп дорослих (загалом близько 7 500 осіб). Встановлено зв`язок між більш високим впливом оксидів азоту та твердих часток, утворених внаслідок автомобільного трафіку, та зниженням функції легень у дорослому віці.
• Крім того, кілька досліджень підтвердили зв’язок між станом атмосфери та загостренням астми: забруднене повітря було відповідальним за 15 % таких випадків.

Що стосується алергічного риніту, то мешканці будинків у містах піддаються вищому ризику захворіти на нього, ніж ті, хто живе у сільській місцевості. 

Вдома у топі забруднювачів — азот та вуглець

На склад повітря у приміщенні впливає декілька факторів, зокрема:

• забруднювачі, що потрапляють із вулиці;
•  якість/потужність вентиляції;
•  алергени;
•  куріння;
•  опалення;
•  випари, що утворюються під час приготування їжі.

До основних забруднювачів повітря в приміщенні належать діоксид азоту (NO2), оксид вуглецю (СО2) та деякі летючі органічні сполуки (ЛОС), наприклад формальдегід.

Діоксид азоту в приміщенні в основному генерують прилади для приготування їжі та опалення. При цьому результати численних досліджень свідчать про прямий взаємозв`язок між NO2 та наявністю/загостренням симптомів астми у дітей.

Що стосується ЛОС, які утворюються з таких джерел, як будівельні матеріали, засоби для чищення, косметика, освіжувачі повітря тощо, то вони також є суттєвим джерелом забруднення повітря в приміщеннях. Утім, на сьогодні існують лише слабкі докази стосовно їхнього впливу на виникнення у дорослих та дітей астми і АР, а також на загострення симптомів цих захворювань. 

Окреме питання — використання у приміщеннях  твердого палива, наприклад вугілля. Хоча з впливом його диму пов’язують захворювання дихальних шляхів як у дорослих, так і у дітей, надійних доказів для підтвердження цього зв`язку бракує.

Від тарганів до корів

Не менш негативно впливають на якість повітря у приміщеннях алергени домашніх тварин, цвілі та кліщів домашнього пилу.

• Так, сенсибілізація до тварин виявляється у близько 15 % пацієнтів із високим ступенем перехресної реактивності з іншими алергенами. 
• А от пилові кліщі є найпоширенішими збудниками респіраторної алергії, оскільки до їхніх алергенів сенсибілізуються 50 % людей з астмою. Останні дані свідчать про те, що у дітей з епізодами хрипів сенсибілізація до кліщів домашнього пилу пов’язана із більшим запаленням бронхів та зниженням функції легень.
• Крім того, підвищена вологість в оселях може призвести до колонізації цвілі або розповсюдження тарганів. Як наслідок — до подальшої алергічної сенсибілізації до цих збудників.
• Крім алергічного впливу на організм, цвіль може сприяти запаленню верхніх і нижніх дихальних шляхів.

• А особам з атопічною схильністю варто зважено обирати домашнього улюбленця. Адже велике дослідження визначило, що контакт із котом протягом першого року життя дитини є фактором ризику розвитку АР та астми у шкільному віці. А от собака, навпаки, може захистити від розвитку алергії.

Ще один різновид біологічних забруднювачів повітря — викиди тваринництва. До них належать органічний пил, токсини від мікроорганізмів, а також гази — аміак та метан. 

Ці речовини також впливають на дихальну систему: безпосередньо чи як підсилювачі дії інших забруднюючих часток. 

Масштабне дослідження, яке охопило близько двох тисяч сільських мешканців у Нідерландах, показало, що підвищений рівень забруднення повітря, обумовлений наявністю худоби, є причиною зниження функції легенів навіть у людей, не пов`язаних із сільським господарством.

Обережно, школа

Окрім житла, на стан органів дихання впливає повітря у робочих та навчальних приміщеннях, зокрема шкільних класах. 

Так, фахівці проєкту «Забруднення та охорона здоров’я в школах: мережа обсерваторій у Європі» (SINPHONIE), що фінансується Європейським парламентом, оцінювали вплив повітря в приміщеннях у школах 23 країн.  Дослідження показало, що зазвичай у приміщеннях, де перебувають діти, присутні деякі летючі сполуки (наприклад, формальдегід), радон та алергени (особливо цвілеві форми).

Наведемо також результати досліджень у рамках проекту «Вплив шкільного середовища на здоров’я» (HESE): 

• 78 та 66 % дітей, які відвідують школи в Норвегії, Швеції, Данії, Франції та Італії, піддаються впливу PM понад 50 мкг/м3 та вуглекислого газу (СО2) понад 1000 проміле відповідно. 
• У 33 % аудиторій, які були обстежені, кількість у повітрі життєздатних форм грибів перевищувало максимальний норматив. 

Нещодавно ці результати були підтверджені дослідженням, проведеним у Південній Італії. Воно засвідчило, що концентрація хімічних елементів від промислових викидів була значно вищою у школах, розташованих у міських/промислових районах, ніж у сільській місцевості.  

Як можна запобігти забрудненню повітря

Дії окремих громадян можуть лише в незначній мірі пом’якшити забруднення атмосфери. Натомість більш значущі зміни способу життя на рівні населення в основному потребують втручання органів влади:

• Так, перехід до більш екологічної економіки в масштабі країн має відбутися шляхом заміни викопного палива відновлюваними джерелами енергії та повного припинення використання вугілля в енергетичній промисловості. 

• На місцевому рівні викиди парникових газів можуть бути зменшені внаслідок переходу від приватного автомобільного транспорту до громадського, велосипедів та пішої ходи. 
• Місцеві органи влади також можуть стимулювати населення до переходу на електромобілі. Дієвою мотивацією можуть бути звільнення від оподаткування права власності та додаткові переваги — скасування плати при підключенні до станції зарядки, за паркування тощо. 

• є дані стосовно сприятливого впливу зелених насаджень на загальне здоров’я людей; 
• водночас існує інформація щодо підвищеного ризику виникнення хрипів, астми та АР у дітей, які піддаються впливу певних рослин. 

Поки немає однозначних висновків. Але здається розумним, що плани розвитку міст мають передбачати зелені насадження з різноманітних та неалергенних рослин.

Зміни у способі життя

Різні корективи способу нашого життя можуть пом’якшити забруднення повітря та зміни клімату. Ба більше — опосередковано зменшувати виникнення та прогресування респіраторних захворювань. 

Прості у виконанні та базові підходи:

• Обмежувати індивідуальні автомобільні подорожі та перевезення.
• Менше користуватись повітряним транспортом.
• Займатися фізичними вправами на свіжому повітрі (переваги від них перевищують негативний вплив зовнішніх алергенів та забруднюючих речовин).
• Зменшити споживання м’яса.
• Використовувати матеріали, що підлягають вторинному переробленню.
• Носити маску чи респіратор у містах з інтенсивним трафіком або під час активного забруднення повітря продуктами промисловості чи горіння.

Інформація про якість повітря та алергопрогнози допоможуть вам планувати заходи на свіжому повітрі. А щоденники алергії та інші мобільні інструменти для здоров’я — відстежувати свій стан та контролювати симптоми захворювань.