Стаття рецензована медичним экспертом:
Аспіринова астма (АА) – це захворювання, при якому симптоми бронхіальної астми можуть розвинутись після приймання аспірину або інших нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП). Цей стан також відомий як респіраторне захворювання, загострене аспірином (AERD), тріада Самтера або Відаля.
За оцінками Американської академії алергії, астми та імунології (AAAAI), 9 % дорослого населення світу страждає на бронхіальну астму (БА). І 30 % з них, а також людей з поліпами носа, також можуть мати AERD.
Читайте далі, щоб дізнатися про основні причини та фактори ризику аспіринової астми, а також про те, як цей стан лікувати.
Що таке аспіринова астма?
Ацетилсаліцилова кислота (аспірин) – це лікарський засіб з групи НПЗП, що використовується для полегшення болю, запалення та лихоманки. Подібні препарати: ібупрофен, кетанов, анальгін (метамизол), диклофенак, напроксен.
Аспірин та інші нестероїдні протизапальні засоби взаємодіють з ферментом, відомим як циклооксигеназа-1 (ЦОГ-1). Хоча точні тригери невідомі, однак є декілька теорій щодо патогенезу АА. Вважається, що люди з аспіриновою астмою мають певну чутливість до того, як НПЗП пригнічують цей фермент.
Ви можете бути більше схильним до виникнення аспіринової астми, якщо у вас наявні такі захворювання:
- Бронхіальна астма.
- Поліпозний риносинусит.
- Непереносимість НПЗП, зокрема, поява сильних слизових виділень з носа та/або напад дихання зі свистом.
Лікар може рекомендувати аспірин для лікування інших захворювань, частіше серцево-судинних, коли користь від його застосування переважує ризик виникнення симптомів астми.
Які симптоми аспіринової астми?
Симптоми АА зазвичай розвиваються невдовзі після прийняття аспірину або інших нестероїдних протизапальних засобів. Часто – протягом декількох хвилин або годин після вживання ліків.
Важливо звернутися до лікаря з будь-якими симптомами, якщо ви підозрюєте, що це аспіринова астма. Нижче наводимо перелік проявів, що вважаються легкими, а також серйозніших симптомів, які потребують негайної медичної допомоги.
До легких симптомів АА належать:
- закладеність носових пазух;
- втрата нюху (аносмія);
- біль у носових пазухах;
- головний біль;
- чхання;
- кашель;
- легкі хрипи;
- почервоніння шкіри.
Серйозніші симптоми АА можуть утруднити дихання навіть після застосування рятувального інгалятора. Хоча ці гострі симптоми рідкісні, вони можуть бути небезпечними для життя.
Зверніться по невідкладну медичну допомогу, якщо зазнаєте таких важких проявів:
- постійний кашель;
- свистяче або утруднене дихання;
- біль / відчуття стиснення у грудях;
- кропив’янка;
- біль в животі;
- блювота;
- слабкість;
- втрата свідомості.
Що викликає аспіринову астму?
Аспіринова астма розвивається зазвичай у віці від 20 до 50 років. До неї сприйнятливіші люди, які потерпають від частої закладеності носа, поліпів, хронічних синуситів.
Інший фактор – вік. Загалом людина може стати вразливішою до побічних ефектів НПЗП з наближенням до 50-річного віку.
Також можливо, що реакція на аспірин буде спричинена алергією на ліки. Інші поширені алергії на медичні препарати викликають:
- пеніциліни,
- сульфаніламідні антибіотики,
- протисудомні препарати
- бета-блокатори.
Симптоми АА також можуть посилитись, якщо ви вживаєте алкоголь.
За оцінками AAAAI, 75 % людей з аспіриновою астмою відчувають симптоми після вживання алкоголю, особливо червоного вина та пива. При цьому необов’язково, щоб людина приймала аспірин.
Як діагностується аспіринова астма?
Діагноз аспіринової астми може встановити лише лікар-алерголог або пульмонолог.
Немає єдиного тесту, який може діагностувати АА. Діагноз ставлять за клінічною картиною при поєднаному врахуванні таких факторів:
- аналіз крові, який може виявити підвищений рівень еозинофілів;
- виявлення поліпів у носі та визначення їх розміру;
- докладний медичний анамнез – оцінка приймання препаратів, інфекцій дихальних шляхів та госпіталізацій у минулому;
- скарги, які виникають при загостренні астми після прийняття аспірину
- високі показники оксида азоту у повітрі, що видихається (за тестом FeNO).
Лікар також може провести провокаційний тест з аспірином, щоб встановити наявність алергії на ліки. Тест передбачає прийняття аспірину в кабінеті лікаря. Дозволяє визначити, чи дійсно є реакція, і в разі чого швидко її усунути.
Як лікується аспіринова астма?
Окрім відмови від НПЗП лікування АА включає усунення симптомів астми, синуситу та носових поліпів.
Ви також можете поговорити з лікарем про такі варіанти.
Домашні заходи
Домашні способи починаються з повної відмови від аспірину та інших НПЗП-блокаторів ЦОГ-1. Натомість можна вживати блокатори ЦОГ-2: парацетамол до 500 мг у разовому дозуванні, коксиби, з обережністю — мелоксикам та німесулід.
У разі періодичного болю або за вказівкою лікаря можна замінити аспірин на парацетамол.
Якщо тріада Відаля спостерігається на фоні алергії, потрібно уникати будь-яких тригерів алергії та астми: пилку, пилу, лупи домашніх тварин, стресу.
Терапевтичні заходи
Лікар може порекомендувати:
- Антигістамінні препарати для запобігання симптомам алергії, якщо вона діагностується разом із тріадою Відаля.
- Інгаляційні або інтраназальні кортикостероїди.
- Модифікатори лейкотрієнів.
- Ін’єкції біопрепаратів при важкій астмі, яка не лікується належним чином.
- Операцію з видалення поліпів у носі: не частіше, ніж раз на рік, з курсом інтраназальних стероїдів до та після хірургічного втручання.
Ефективною, втім, довготривалою терапією є десенситизація аспірином. Вона передбачає приймання максимальної дози аспірину, що переноситься пацієнтом, щодня впродовж багатьох років, починаючи з дуже малих доз. Так організм поступово привчається сприймати аспірин.
Десенситизація проводиться строго під керівництвом лікаря, який має досвід у її проведенні.
Чи викликає ускладнення аспіринова астма?
Крім загострення симптомів самої астми ускладнення АА можуть включати кропив’янку. За оцінками AAAAI, від 20 до 40 % людей, які страждають на хронічну кропив’янку, можуть мати погіршення симптомів, якщо також відчувають АА. Також може виникнути ангіоневротичний набряк.
Важливо враховувати довгострокові побічні ефекти прийняття аспірину та інших НПЗП. Особливо якщо воно триває довше, ніж рекомендовано.
Наприклад, за таких хвороб:
- виразка шлунка, розлади шлунка;
- головні болі;
- запаморочення;
- сонливість;
- проблеми з печінкою або нирками;
- інфаркт/інсульт.
Не приймайте аспірин одночасно з:
- іншими НПЗП;
- сечогінними засобами;
- селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну;
- літієм;
- препаратами для лікування аутоімунних захворювань.
Висновок
Аспірин – це тип нестероїдних протизапальних засобів, який в основному використовується для полегшення болю. Але будьте обережні з аспірином, якщо маєте в анамнезі астму, синусити та поліпи носа. Ці захворювання підвищують ризик розвитку АА.
Поговоріть з лікарем, якщо вас турбують ризики чи побічні ефекти приймання НПЗП або маєте в анамнезі побічні ефекти їх застосування. Лікар допоможе діагностувати та лікувати потенційну аспіринову астму разом із супутніми захворюваннями.
