Стаття рецензована медичним экспертом:
Протягом останніх 20 років алергія стала однією з найпоширеніших хвороб у розвинених країнах світу. Дійшло до того, що люди не тільки не можуть переносити деякі харчові продукти та аромати, але й мають алергію на все.
Наприклад, в американки Джоанни Уоткінс кількість алергенів, що викликають сильну реакцію в організмі, рахується сотнями. Молода жінка має алергію не лише на більшість продуктів, воду, пилок, але й на пари їжі, що готується за сотні метрів, запах власного чоловіка і людського тіла взагалі, сотовий телефон. І навіть на камеру, яку встановили в кімнаті для спостереження над станом дівчини.
Її подруга по нещастю Джорі може споживати лише протеїнову їжу, якою її з 11 років годують через зонд. У дівчини діагностували один з еозинофільних шлунково-кишкових розладів, який сповільнює ріст та загальний розвиток людини.
Схожу проблему має і 27-річна німкеня Ханна. Список дозволених продуктів, що не викликають в неї реакції, набагато коротший, ніж перелік заборонених.
Крім рідкісних видів алергій та алергії на їжу дівчина має алергію на пилок, лупу тварин, а також грибок альтернарію (Alternaria alternata), який росте на вологому ґрунті та листі. Її алергія є IgE-опосредкованою і виникає відразу після контакту з чинником.
Ще більше не пощастило гімнастці Коутс з Англії. Вона має алергію на власні сльози, волосся, переміну погоди, засоби гігієни, косметику, пил, більшість продуктів і навіть фізичні вправи.
За словами пацієнтки, хімічні речовини впливають на її мозок так сильно, що спортсменка навіть не відчуває власного тіла. Саме тому Коутс виступає в команді параолімпійської збірної.
За словами матері, за 22 роки життя дівчина перенесла 250 (!) анафілактичних шоків. Але не збирається здаватись і продовжує заняття улюбленим видом спорту.
Причини збільшення кількості алергічних реакцій в сучасному світі
Згідно з дослідженнями вчених, кожен п’ятий європеєць має той чи інший вид алергії. І ця цифра продовжує зростати. Прогнозується, що до 2025 року 50 % жителів планети страждатимуть на це захворювання.
Одностайної думки відносно причин його поширення немає. Одні говорять, що справа в стерильних умовах, в яких живе більша частина цивілізованого світу, другі – що в спадкових факторах.
Треті звинувачують забруднене навколишнє середовище та «штучну» їжу, якою годують дітей ледь не з пелюшок. Четверті, навпаки, схиляються до думки, що алергенні продукти, такі як арахіс, яйця та молоко, слід давати дітям не пізніше 6-місячного віку.
Наприклад, дослідження, проведене серед амішів в Індіані, показало, що там лише 7 % малюків мають той чи інший вид алергії. Те ж стосується бідних районів Індії та Занзібару.
Відносно низький відсоток алергічних реакцій фіксується і серед дітей фермерів, а також багатодітних родин, де чистота не зводиться у культ.
Не є виключенням і дорослі. Наприклад, більшість емігрантів з Карибських країн та Мексики при переїзді до Америки скаржаться на те, що їхня шкіра починає «горіти», а при поверненні додому все минає само по собі.
Користь раннього введення алергенної їжі
Так що ж відбувається? Чому аміші із задоволенням п’ють молоко та вдихають пилок, в той час як більшість з нас навіть не можуть поглянути на тарілку улюбленої їжі?
По-перше, ми неправильно виховуємо дітей. Адже довгий час нас переконували, що чим пізніше давати алергенну їжу, тим краще.
Наприклад, батькам рекомендували не годувати дітей арахісом до 3-річного віку. І лише тепер з’ясувалося, що відтермінування раннього впливу «шкідливої» їжі на дітей насправді викликає у них алергію.
В одному інформативному джерелі вивчалась частота алергій на арахіс серед єврейських дітей в Ізраїлі та Великобританії. В обох країнах малюки мали ту ж саму національність, тому показники алергії мали б бути однаковими.
Але результат вразив вчених. У британських немовлят єврейської національності алергія на арахіс фіксувалась в 10 разів частіше, ніж в їхніх ізраїльських однолітків.
Причина виявилась банальною. В Ізраїлі дітям давали арахіс майже з 4 місяців, а в Британії – лише з 2-3 років. Тобто англійські діти вперше спробували даний продукт в тому віці, коли їхнє тіло вже не могло виробити толерантність до нього.
Отже, на думку вчених, існує дуже короткий проміжок часу після народження, протягом якого тіло здатне виробити толерантність до незнайомих продуктів. А потім стає надто чутливим до них.
Саме тому Національний інститут алергії та інфекційних захворювань США тепер радить батькам давати малюкам потенційно алергенну їжу не пізніше ніж з 6 місяців.
Гігієнічна гіпотеза
Інше пояснення різкого росту алергій називається гігієнічною гіпотезою. Суть у тому, що, живучи в продезінфікованих суперфільтрами помешканнях, ми втрачаємо здатність перетравлювати навіть власну їжу.
Одним з найпереконливіших доказів цього є низький ріст алергічних реакцій у дітей, які живуть на фермах. Вони піддаються впливу великої кількості алергенів, але майже не страждають на алергію. Чого не скажеш про їхніх однолітків, які народились у великих містах.
Цей висновок підтверджений дослідженням, опублікованим в Американському журналі респіраторної медицини та реанімації. Вчені стверджують: що розвинутішою є країна, то вищими є показники алергічної астми серед її мешканців. При цьому одним із міст, де майже не знайшли цього захворювання, виявилось Мумбаї в Індії.
Західна дієта
Часто асоціюється зі збільшенням кількості алергій.
Постійне вживання обмеженої кількості продуктів створює підвищену проникність кишківника. Коли неперетравлені часточки їжі просочуються через щілини в його стінках і потрапляють у кровотік, спрацьовує механізм алергічної реакції.
Крім того, коли люди споживають неякісну та токсичну їжу, мало сплять, багато сидять і часто нервують, це перевантаження створює умови для гіперреактивності імунної системи. І вона робить людей занадто сприйнятливими до всього, що вони їдять.
Мало того! На Заході більшість страв проходять перероблення. Навіть молоко, яке раніше не містило жодних домішок, зараз є одним з найбільш оброблених продуктів. Комерційні продавці його гомогенізують, пастеризують, розводять різними домішками з метою подовжити термін придатності.
Те саме стосується і хліба. Згідно з дослідженнями Фонду Уестена, існують рецепти стародавніх традиційних культур, які дуже обережно ставились до зерна, перш ніж воно перетвориться на випічку.
Спочатку його замочували, потім пророщували й ферментували. Це значно полегшувало перетравлювання білків.
Якби подібне робилося зараз щодня, більшість підприємців просто розорились би.
Алергія на все: сучасна діагностика
Насамперед вимагає використання багатокомпонентних молекулярних тестів.
Один з них — тест ALEX2 — одночасно визначає IgE-опосередковану чутливість до 295 алергенних молекул та екстрактів, що охоплюють 99,9% відомих науці алергенів. Така чутливість спричиняє алергічні реакції негайного типу.
А от багатокомпонентний тест FOX дає змогу визначити харчову IgG-опосередковану непереносимість уповільненого типу до 286 продуктів.
Маючи результати ваших молекулярних аналізів, а також, за необхідності, провівши прик– та патч-тести, лікар-алерголог визначить, на що реагуєте саме ви.
На основі результатів діагностики він складе персоніфіковану дієту та індивідуальні рекомендації щодо способу життя.
За необхідності лікар призначить курс алерген-специфічної імунотерапії – АСІТ, яку ще називають алергенною імунотерапією (АІТ). Це єдиний метод саме лікування алергії. І працює він при гіперчутливості до інгаляційних алергенів та отрути комах.
Алергія на все: як пом’якшити симптоми?
Окрім методів, запропонованих вище, зокрема АСІТ, можна спробувати й елімінаційну дієту.
При ній з раціону пацієнта на 2-4 тижні виключається продукт, який визначить лікар. Потім продукт повертається до раціону, щоб відстежувати реакцію пацієнта на нього. Елімінаційну дієту потрібно проводити під контролем лікаря-алерголога.
Також пацієнт може вести харчовий щоденник, у тому числі в смартфоні, де записуватиме всі продукти й складові страв, які вживає. І описує свої реакції. Такий щоденник ведеться протягом місяця, а потім пацієнт аналізує його спільно з лікарем.
Якщо продукт таки виявиться алергенним, лікар повинен скласти індивідуальну збалансовану дієту, яка буде містити необхідну пацієнтові кількість поживних речовин.
