Алергія на прополіс, як правило, виникає при його зовнішньому застосуванні

Якщо у вас знижений імунітет, розвинувся вірус або грибкова інфекція, лікар може прописати настоянку прополісу, яка під час пандемії вважається профілактичним засобом від вірусів. Але, як і кожні ліки, цей розчин має протипокази, основний з яких — алергія на прополіс.

Цю клейку речовину робочі бджоли збирають зі смоли дерев, в основному з бруньок тополі та хвойних порід. Бджоли використовують прополіс як багатофункціональний матеріал для будівництва та ремонту вуликів, а також для захисту від мікробів. 

Лікувальні властивості прополісу

Хімічний склад прополісу залежить від географічного району, пори року та виду комах.

Дослідники знайшли в ньому понад 300 корисних речовин. Це смола, бджолиний та рослинний воски, ефірні олії, пилок, танін. А ще такі важливі мікроелементи, як:

• кальцій, 
• марганець, 
• магній, 
• цинк, 
• олово, 
• мідь, 
• кремній, 
• залізо, 
• алюміній, 
• срібло, 
• натрій, 
• калій, 
• хром, 
• вітамін А, 
• майже всі вітаміни групи B, 
• вітаміни D, С, Е. 

В європейському прополісі присутні також кумарин, ванілін, вуглеводи, тритерпенові спирти.

Прополіс має тисячолітню історію використання. Стародавні римляни та греки з його допомогою лікували інфекційні та вірусні захворювання, загоювали рани. 

Як приймати прополіс

Прополісом лікують опіки, обмороження. Виготовляють з нього харчові домішки, косметичні засоби та настоянки, які стимулюють імунітет. 

Як правило, в аптеках продають прополіс на спирту, який протипоказаний людям з захворюваннями шлунково-кишкового тракту. 

Щоб вживати прополіс внутрішньо, людям з такими недугами можна самостійно приготувати його водний розчин: 

1. Заморозити 10-грамовий шматок речовини.
2. Пропустити через м’ясорубку або потерти.
3. Додати 100 мл води та кип’ятити на водяній бані протягом 30 хвилин, помішуючи дерев’яною паличкою.
4. Процідити, налити у пляшку з темного скла.

Такий прополіс можна тримати в холодильнику не довше 3 діб. Приймати по столовій ложці 3 рази на день.

Основні алергени прополісу

Вчені ідентифікували в бджолиному клеї аж 26 алергенів. 

• Найважливішим з них є сполука LB-1. До її складу входять три пентинилових ефіри кавової кислоти, отримані з бруньок тополі.
• Другий важливий контактний алерген в прополісі — фенилетиловий ефір кавової кислоти. Він присутній в ній у меншій кількості, ніж LB-1.
• Третій основний контактний алерген — бензилсалицилат. Ця речовина менш агресивна, але у складі косметичних засобів може призвести до виникнення перехресної реактивності у пацієнтів з алергією на прополіс.
• Четвертим основним контактним алергеном є бензилцинамат. Він має слабші алергічні властивості. 

Крім того, зафіксовані випадки перехресної реактивності між прополісом та перуанським бальзамом, каніфоллю, скипидаром, ефірними оліями та ароматизаторами. 

В європейських дослідженнях повідомляється, що кількість позитивних результатів при патч-тестуванні гіперчутливості до прополісу складає від 1,2 до 6,6 %. І ця цифра продовжує зростати.

В Польщі у 2010 р. серед дітей з хронічною рецидивуючою екземою та атопією позитивні тести на прополіс були зафіксовані у 16,5 % дітей 7-8 років та підлітків 16-17 років. Прополіс посів друге місце (після нікелю) по частоті позитивних алергенів.

Крім того, контактний стоматит та алергічний контактний хейліт через прополіс були зареєстровані у ВІЛ-позитивного пацієнта, який приймав 30-відсотковий розчин прополісу перорально. 

Кому загрожує алергія на прополіс

У зоні ризику розвитку алергії в першу чергу люди, професійно пов’язані з продуктами бджолярства:

• Бджолярі. Причому алергія у них може з’явитись після значного терміну роботи. В одному випадку такий час становив 9,5 року.
• Скрипалі. Прополіс входить до складу лаку, яким вкривають інструмент.
• Шевці. Бджолиний віск, що використовується для ручного прошивання підошов, може бути забруднений прополісом.
• Лісоруби та фермери, котрим доводиться рубати тополі.
• Художники, які ліплять з бджолиного воску.

Перехресна реакція з бджолиним воском зустрічається рідко, але можлива, якщо віск забруднений прополісом. У цьому разі контакт з алергеном може бути прямим чи повітряно-крапельним − через вдихання парів воску. 

Які симптоми викликає алергія на прополіс

Алергічна реакція на прополіс найчастіше виникає після зовнішнього застосування, а не приймання всередину. Характеризується багатьма ознаками: 

• свербежем, печінням, болем;
• локальним набряком губ та язика;
• локалізованими висипаннями;
• дерматитом рук, зовні схожим на псоріаз;
• почервонінням, крихітними шишками, свербежем;
• екзематозними висипами навколо рота;
• хейлітом – почервонінням та лускатою кіркою на губах;
• стоматитом та виразками у роті;
• почервонінням, свербежем та набряками обличчя;
• кропив’янкою;
• утрудненими ковтанням та мовою;
• системними симптомами, такими як задуха.

У пацієнта, який вже мав контакт з прополісом (тобто раніше сенсибілізованого)  реакція починається протягом кількох годин або днів. Початкова сенсибілізація займає 10-15 діб. 

Повідомлялось про дерматит з аутосенсибілізацією, тобто розвитком проявів (висипів) після першого ж контакту. Отже, теоретично алергія на прополіс може проявитись вже через 2 тижні після першого в житті вживання чи застосування цієї речовини.

У 2004 р. був також описаний випадок набряку гортані та анафілактичного шоку після місцевого використання прополісу для лікування гострого запалення носоглотки.

За 1986-2006 рр. в базі даних моніторингу побічних ефектів ВООЗ  зареєстровані лише 29 побічних ефектів приймання прополісу.

Сфери використання прополісу 

Прополіс широко використовується в терапевтичних лікарських засобах на натуральній основі: 

• льодяниках, 
• сиропах проти кашлю,
• мазях, 
• лосьйонах, 
• краплях і таблетках.

Є інгредієнтом багатьох косметичних засобів:

• кремів для обличчя,
• помад та бальзамів для губ,
• епіляційного воску,
• зубних паст, рідини для полоскання рота.

На людей, чутливих до прополісу, найчастіше впливають біокосметика та засоби для біотерапії з його вмістом.

Що ж до їжі, то насамперед прополіс присутній у меді: деякі пасічники залишають у ньому частину бджолиного клею з метою покращити терапевтичні властивості продукту.

Прополіс використовують у харчовій промисловості для надання блиску свіжим фруктам, цукеркам, жувальним вітамінам та гумкам.

У осіб, чутливих до прополісу, можуть виникнути перехресні реакції й на карнаубський віск, який теж використовується як їстівне глянцеве покриття. Річ у тім, що у ньому містяться такі ж речовини, як у прополісі: коричні кислоти, спирти.

Як діагностується алергія на прополіс

Діагноз алергії на прополіс ставиться за допомогою патч-тестування (пластирів) з 10-відсотковим прополісом у вазеліні або без нього. Іноді з метою діагностики використовують мед, косметичні чи терапевтичні препарати. 

Лікування алергії на прополіс

Відмова від продуктів, до складу яких входить прополіс, — найкращий спосіб запобігти алергії до нього. Якщо навіть після цього симптоми не минають, доцільно провести ще одне дослідження з метою точного виявлення алергену.

Хоча зафіксовано випадок, коли вживання меду, збагаченого прополісом, у вигляді капсули не викликав реакції. І це попри те, що пацієнт мав хейліт, пероральну екзему та позитивний тест на мед та прополіс. 

Бджолярі з алергічним контактним дерматитом рук, викликаним прополісом, можуть продовжити роботу з вуликами, одягнувши шкіряні або гумові рукавички.

Рекомендується уникати прополісу пацієнтам з алергією на смолу хвойних дерев та саліцилати — захисні речовини, які містяться у ягодах, овочах та фруктах. 

Щоб запобігти контактам з прополісом, уважно перевіряйте інгредієнти продуктів, косметики, лікарських та гігієнічних засобів.