Стаття рецензована медичним экспертом:
Алергія на огірок існує. І її часто плутають з непереносимістю цього овоча. Адже у складі огірків дуже багато клітковини, котра нерідко викликає нудоту та/або діарею.
Але все за порядком.
Зараз, напевно, чи не кожна родина робить заготівлю огірків на зиму. І навіть не здогадується, що цьому заняттю вже кілька тисяч років і культивувати ці овочі почали далеко за межами нашої країни.
Огірок (Cucumis sativus) – один з найпоширеніших овочів в Україні. Він вирощується на присадибних ділянках, на фермах, як в грунті, так і в теплицях.
Звідки взялися огірки?
Перші згадки про огірки походять з передгір’я Гімалаїв в Індії, де їх культивували більше як 4 000 років тому.
Цей довгий фрукт циліндричної форми із зеленою шкіркою, водянистою м’якоттю та їстівним насінням належить до сімейства гарбузових. Має найменшу кількість калорій і на 96 % складається з води.
Провідними країнами з вирощування огірків вважаються Великобританія, Китай, Індія, Ірак, Туреччина, Венесуела і, звичайно, Україна.
Маленький плід огірка називають корнішоном і використовують як в сирому, так і в ферментованому вигляді. Пік його урожаю, в залежності від кліматичних умов, припадає на кінець весни або початок осені.
Лікувальні властивості огірків
Огірки консервують та маринують разом зі шкіркою, котра не потребує обробки, додаючи при цьому сіль, оцет та спеції.
Масло з насіння використовується в заправках для салатів та у французькій кулінарії.
Листовий сік є блювотним засобом, яким лікують диспепсію у дітей.
Плід можна використовувати і як натуральний лікарський засіб. З його допомогою очищують та відбілюють шкіру обличчя, тому цей інгредієнт використовують в багатьох косметичних засобах.
Крім того, шкірка огірка відлякує тарганів, а його коріння виділяє речовину, яка пригнічує ріст більшості бур’янів.
Алергени огірка
Алерген огірка Cuc s 2 належить до профілінів. Він наразі єдиний з білків овоча, що має підтверджені алергічні властивості. Це і добре, і погано водночас.
Адже профіліни є відносно нестійкими білками, здатними розкладатись при термічній обробці та травленні. Але це паналерген. І ще й найбільш поширений. Адже профіліни присутні у всіх рослинних плодах і в пилку і мають дуже високу перехресну реактивність.
І це ще не все. Білками-кандидатами в алергени огірка є також хітиназа та бета 1,3-глюконаза. Остання належить до групи PR-білків – ще одного паналергена, який обумовлює алергенність пилку.
Але чи викликають ці дві речовини алергічну реакцію саме до огірків, науковцями досі чітко не встановлено.
Перехресна реактивність огірка
Вже доведено, що існує перехресна реактивність між різними підвидами огірків. Перехресні реакції спостерігаються також між огірком та іншими представниками сімейства гарбузових: гарбузом, динею, кавуном та кабачком.
Є дані і про зв’язок між алергією до пилку амброзії й гіперчутливістю до гарбузових.
Шість з 26 пацієнтів, які мали антитіла IgE до кавуна, повідомили про розвиток ротоглоткових симптомів — свербежу, набряку губ, язику або горла — після споживання хоча б одного із продуктів даного сімейства: дині, гарбуза, цукіні, огірка, а також банана. Така реакція може свідчити саме про подібність профілінів в усіх цих плодах.
Існує також перехресна алергенність між селерою, огірком, морквою, кавуном, а також гарбузом та його насінням, мускусною динею, кабачками та виноградом. І вона якраз може бути обумовлена як профілінами, так і білками PR-10, що присутні у селері та моркві.
Чутливість до огірків може бути пов’язана і з синдромом «латекс – плоди». Адже структура хітинази гевеї бразильської, яка є основним джерелом каучуку, на 60 % ідентична структурі хітинази огірка.
Також одна з частин цього білка на 95 % збігається за структурою із білком лізоцимом/хітиназою дикого винограду.
Є й подібність і з хітиназою тютюну та інших рослин. Тому люди з алергією на огірок чутливі до латексу, дикого винограду, тютюну та плодів рослин багатьох видів.
Алергія на огірок: симптоми
Частота алергії на огірок залежить від країни. Наприклад, у 192 школярів французького міста Тулузи з харчовою алергією реакція на огірок зустрічалася лише в одному випадку. У дитини спостерігався синдром оральної алергії у вигляді свербежу губ, язика та горла.
А от на батьківщині огірка Індії ситуація не така оптимістична. Тут, зокрема, оцінювалась реакція на харчові алергени 24 дітей віком від 3 до 15 років з документально підтвердженою астмою. Аналіз антитіл IgE до харчових продуктів показав, що 88 % з них мали антитіла до білків огірка.
Вчені встановили, що контакт з огірком може призвести до загострення атопічного дерматиту або виникнення контактної кропив’янки.
Анафілаксія — потенційно небезпечна для життя реакція, викликана огірком, — зустрічається зрідка. Однак є повідомлення і про неї.
Професійна алергія на огірок
Вирощування огірка в теплицях також може призвести до професійної алергії, викликаної овочевими кліщами, які живуть на цих плодах.
Повідомлялось також про контактний дерматит до огірка, причиною якого були фітоалексини в листях. Ці речовини синтезуються у відповідь на обробку фунгіцидом. А він, своєю чергою, застосовується, щоб знищити грибкове захворювання — мучнисту росу.
Червоний павутинний кліщ, виявлений на гвоздиці, огірках та кабачках, що вирощуються в теплиці, також може викликати професійну астму та риніт.
Крім того, до складу огірків можуть входити багато нітратів, особливо небезпечних для маленьких дітей.
Діагностика алергії на огірок
Частіше за все проводиться за допомогою шкірного прик-тесту. Але, за даними численних досліджень, його достовірність складає не більше 50 %.
Тому багатообіцяючою у цьому сенсі є молекулярна діагностика алергії. Зокрема, тест на алергію ALEX2. Він дозволяє визначити чутливість як до профілінів, так і до білків з групи PR-10 та хітиназ.
За допомогою цього тесту лише за один забір крові можна встановити чутливість до 295 алергенних екстрактів та молекул. Інтерпретація результатів дослідження відбувається за допомогою системи штучного інтелекту RAVEN. Вона допомагає лікарю-алергологу поставити правильний діагноз та призначити адекватне лікування.
