Алергія на кокос: зрідка виникає, але важко протікає

Від Олександра Сапон Оновлено Тра 19, 2021

Стаття рецензована медичним экспертом:
Марія Кривопустова - дитячий лікар-алерголог (19.05.2021)

Алергія на кокос зустрічається вкрай зрідка. В медичній літературі зафіксовано лише кілька випадків цього захворювання.

Американський коледж алергії, астми та імунології стверджує, що більшість людей, які мають реакцію на горіхи, можуть спокійно їсти кокос. Але тим, хто має чутливість до деревних плодів, краще порадитись з алергологом, перш ніж вводити кокос до свого раціону.

Чим насправді є кокос?

Кокос – це насіння тропічної кокосової пальми. Хоча більшість людей вважає його звичайним горіхом. Тим паче, що в Європі та США він справді фігурує в списку деревних плодів.

Але насправді кокос належить до розряду фруктів. Ба більше: він, як і злаки, є однодольною рослиною.

Відтак кокос скоріше родич саме їстівним злакам, а не деревним горіхам. Адже останні належать до іншого класу рослин — дводольних.

Точні причини виникнення алергії на кокос науці невідомі

Згідно з дослідженнями 2017 року, повідомлення про алергію, викликану імуноглобуліном E (IgE), зустрічаються вкрай рідко. Втім, вже описані декілька відомих алергенних білків кокоса.

Серед них — білки запасу глобуліни Coc n 2 та Coc n 4, а також віцілін. Його вчені позначили як Coc n 1.0101.

Наявність всіх цих білків характерна для насіння рослин родини бобових. Білки названих класів також зустрічаються в деревних горіхах, арахісі та насінні інших рослин.

Вони відомі здатністю викликати анафілаксію. Відтак не дивно, що більшість зареєстрованих випадків харчової алергії закінчувались анафілаксією.

Нещодавно випадок анафілаксії було зафіксовано у 6-річного хлопчика: після того, як він поласував тістечком з кокосовим кремом.

Раніше дитині давали продукти, до складу яких входив кокос, та ще й змазували шкіру після купання кокосовим маслом. І малюк не відчував жодних реакцій.
Другий епізод, але вже у вигляді кропив’янки, в цього першокласника стався буквально через тиждень після натирання кокосовим маслом.
А коли через місяць хлопчак поласував в школі кокосовим морозивом, його довелось довго реабілітувати від сильної блювоти та діареї.
Після проведення шкірного тесту у дитини виявили алергію на кокос. При цьому жодних реакцій на будь-який вид горіхів у хлопчика знайдено не було.

У індійських пацієнтів реєструвалася й алергія на пилок кокоса. Адже в ньому також був знайдений білок Coc n 1.0101.

Присутній у пилку кокоса і профілін Coc n 5. Білки цього класу визначають широку перехресну реактивність рослинної їжі або пилку з іншими рослинними продуктами та/чи пилком.

Які симптоми викликає алергія на кокос

Алергічні прояви з’являються відразу після вживання кокосу. Це можуть бути:

Шкірні реакції: висипання, кропив’янка або екзема.
Шлунково-кишкові: нудота, біль у животі, блювота та діарея.
Порушення з боку дихальної системи: ядуха, кашель, нежить.
Ангіоневротичний набряк: на губах, язиці або обличчі.

Анафілактичні реакції при алергії на кокосовий горіх значною мірою впливають на інші органи та системи.

Присутність залишкових слідів алергенних білків в олії, яку вичавлюють з цього фрукта, може спричинити алергію до кокосової олії.

Контактний дерматит на кокосовий горіх та продукти з ним

Зустрічається частіше, ніж істинна алергія. Як правило, реакції викликає кокосовий діетаноламід. Інші його назви − кокамід DEA, CDEA (Cocamide diethanolamine).

Цю речовину отримують з жирних кислот кокосової олії. Кокамід DEA має пом’якшувальні та очисні властивості, справляє антистатичний ефект, робить структуру косметичного засобу густою, пластичною та стійкою.

CDEA додають у шампуні, зволожувальні креми, мило, очищувальні засоби для рук.

Сверблячі висипання з пухирями можуть з’явитись через добу або дві після контакту з алергеном, тобто кокосовим горіхом. А для лікування контактного дерматиту може знадобитись кілька днів.

Якщо ви підозрюєте в себе це захворювання, зверніться до лікаря, щоб пройти обстеження.

Перехресна реактивність

Кокоси, як і інше насіння, мають притаманні останньому білки, описані вище. Тому перехресні реакції при вживанні кокосів виникатимуть насамперед, якщо людина чутлива до горіхів та насіння. Це також стосується таких горіхів, як кеш’ю та фісташки.

Найчастіше повідомлялось про випадки перехресної реакції між кокосами та фундуком, кокосами й волоськими горіхами.

Через принципові відмінності між кокосами та деревними горіхами люди з гіперчутливістю до останніх досить рідко мають кокосову алергію.

Діагностика алергії на кокос

Остаточний діагноз «алергія на кокос» лікар може поставити лише після збору анамнезу, медичного огляду та проведення молекулярного алерготесту.

Якщо у вас є побоювання щодо вживання кокоса, поцікавтесь у свого алерголога, чи доступне тестування за допомогою прик-тесту або молекулярного дослідження крові.

Зокрема, тест АЛЕКС2, який надає інформацію про сенсибілізацію до 295 екстрактів та молекул алергенів, постійно вдосконалюється і може надавати й інформацію про алергію на кокос. Комерційні екстракти цього фрукту доступні для шкірних тестів в Австралії та Новій Зеландії.

Алергія на кокос: лікування

Лікування кокосової алергії обмежується лише виключенням плоду з раціону. Аби уникнути алергічної реакції, хворим потрібно повністю відмовитись від продуктів з його вмістом.

Кокос додається до багатьох продуктів для надання їм смаку та текстури. Зазвичай це батончики, мюслі, печиво, інші десерти та пластівці.

Закон про маркування харчової алергії та захисту споживачів (FALCPA) визначає кокос як деревний горіх (навіть якщо насправді це фрукт) для захисту покупців від потенційних алергенів.

Виробники мають зазначати кокос як інгредієнт-алерген, а продукти, до складу яких він входить, мати відмітку «із вмістом деревного горіха». На етикетці також мають бути слова «…є кокос».

Якщо ви підозрюєте, що в продукті міститься цей фрукт, а в переліку інгредієнтів він не вказаний, зателефонуйте виробнику або просто відмовтесь від підозрілого смаколика.