Алергічний риніт може мати гормональну причину

194


Новим дослідженням доведено, що причина алергічного риніту може бути гормональною. 

Зазначимо, що в цілому вплив психологічного стану на здоров’я доведений вже давно. І вислів «хвороби від нервів» має наукове підґрунтя. 

Він стосується чи не всіх полігенних та мультифакторіальних захворювань. Тобто тих, розвиток котрих залежить від дефектів різних генів та впливу зовнішнього середовища. 

До цієї категорії хвороб належить і алергія. І щодалі, то частіше вчені знаходять підтвердження зв’язку алергічних розладів та роботи нервової системи. Зокрема тієї її частини, що стимулює синтез гормонів. 

Ще раніше вчені з`ясували, що стресовий епізод великої сили, наприклад, смерть близької людини, вдвічі збільшує ризик нападів астми у дітей з цим захворюванням.

А жінка, яка переживає стрес під час вагітності, ризикує народити дитину, хвору на харчову алергію.

Причина полягає в тому, що будь-яка гіперчутливість є наслідком збою в імунній системі. А статися цей збій може навіть у ще не народженої дитини. Наприклад, коли стрес, який переживає вагітна жінка, задає удару по тимусу − одному із головних органів імунної системи дітей.

Або впливає на кістковий мозок плода. Це ще один основний орган імунної системи. Він починає формуватися вже на п`ятому тижні внутрішньоутробного розвитку.

Як пов’язані алергічний риніт та гормони

Але наслідки стресу, що перенесла матуся під час вагітності, не обмежуються лише сенсибілізацією до їжі у доньки чи сина. Як свідчить дослідження, авторами якого є японські, американські та німецькі науковці, дитина такої жінки має підвищений ризик розвитку й алергічного риніту

Це прояв алергії, який виникає чи не найчастіше. Зазвичай він є головним симптомом гіперчутливості до пилку рослин, плісняви, а також пилових кліщів та тварин

Алергічний риніт погіршує якість життя людини. Втім, як зазначають дослідники,  специфічного лікування для цього захворювання, спровокованого стресом у майбутньої матері, немає. Також достеменно невідомі основні механізми, що запускають процес розвитку алергічного риніту у дитини, чия мати пережила «вагітний» стрес.

Вчені припустили, що ключову роль у цьому випадку відіграє гормон, який визначає вивільнення кортикотропіну (CRH). Він є ключовим регулятором системи, що включає надниркові залози. 

Вони, своєю чергою, виробляють інші гормони – глюкокортикоїди. Ці гормони є частиною механізму зворотного зв’язку імунної системи, функцією якого є зменшення імунної відповіді. Зокрема реакції гіперчутливості.

Наслідком дії CRH є вивільнення в тілі так званих опасистих клітин, або мастоцитів. Вони є різновидом білих кров`яних тілець (лейкоцитів). Відповідають за вивільнення в нашому організмі протизапальних речовин – цитокінів.

Продуктом синтезу мастоцитів є гістамін. В результаті його вивільнення відбувається розширення та збільшення проникності капілярів. Також з`являються симптоми алергічної реакції: нежить, свербіж, сльозотеча та інші. 

Вже доведено, що пацієнти з атопічним дерматитом, псоріазом та іншими захворюваннями шкіри, які загострюються внаслідок стресу, мають підвищений вміст CRH у сироватці крові.  Водночас виявлено збільшений вміст цього гормону і в слизовій носа людей, хворих на назальну алергію. 

Цей факт наштовхнув дослідників на припущення, що спровокований стресом підвищений рівень CRH може посилити симптоми алергічного риніту, а також бронхіальної астми.

Перспективи дослідження зв’язку стресу та захворювань дихальних шляхів 

Гіпотеза про те, що слизова оболонка дихальних шляхів людини активується в умовах стресу через стимуляцію CRH, ще має знайти підтвердження у подальших дослідженнях. Але якщо підтвердження будуть отримані, це відкриє перспективу нових методів лікування респіраторних захворювань, які провокуються стресом та залежать від рівня вмісту в крові мастоцитів. 

До таких методів можна віднести застосування антагоністів CRH, тобто речовин, що пригнічують вироблення цього гормону. Тим більше, що вже раніше з`являлися повідомлення про переваги застосування таких речовин при лікуванні гіперактивності сечового міхура та запальному захворюванні кишечника.

Ну а поки пошук триває, варто пам`ятати, що лікувати будь-яке алергічне захворювання може лише відповідний фахівець. А терапія має базуватися на результатах лабораторних досліджень. 

Найсучаснішим та найточнішим методом діагностики алергічних захворювань є молекулярний тест ALEX2. За його допомогою можна не лише встановити діагноз алергії, а й визначити, яка саме молекула відповідає за надмірну реакцію імунної системи.