Стаття рецензована медичним экспертом:
Алергічний риніт (АР) – це запалення слизової оболонки носа, викликане алергеном, таким як пилок, пил, цвіль або луска шкіри тварин.
Захворювання є дуже поширеним і реєструється найчастіше серед усіх видів алергії. Зокрема, згідно з даними Всесвітньої організації алергії (WAO), АР зустрічається у 10-30 % дорослих і до 40 % дітей у різних країнах. Наприклад, у Великій Британії його діагностують у 20 % населення, а в Україні поширеність АР оцінюється як 5,09 на 1000 дітей.
При цьому варто пам`ятати, що риніт, тобто нежить, може мати й неалергічні причини виникнення, зокрема:
- інфекцію, наприклад звичайну застуду;
- підвищену чутливість судин в носі;
- надмірне використання назальних деконгестантів, тобто протинабрякових засобів.
Механізм виникнення алергічного риніту
Алергічний риніт означає, що ваша імунна система реагує на певні речовини так, ніби вони є шкідливими для організму. Тому для боротьби з ними вона виробляє антитіла, тобто спеціальні білки – імуноглобуліни Е (IgE).
Але при першому контакті з речовиною алергічна реакція не виникає. Перш ніж почнеться вироблення антитіл, імунна система повинна розпізнати та запам’ятати алерген. Цей процес відомий як сенсибілізація.
Після того як сенсибілізація відбулася, антитіла вироблятимуться кожного разу, коли алерген контактуватиме зі слизовою оболонкою носа.
На появу цих антитіл клітини реагують, виділяючи ряд хімічних речовин. Одна з них – гістамін – може спричиняти запалення слизової оболонки носа та вироблення нею надмірної кількості слизу. Як наслідок виникають типові симптоми АР: чхання, закладеність носу або нежить.
Які алергени найчастіше викликають риніт
До найпоширеніших чинників, які містяться у повітрі і вдихання яких може викликати алергічну реакцію, належать пилові кліщі, пилок рослин, спори грибів, а також часточки шкіри, сечі та слини тварин.
Кліщі домашнього пилу
Кліщі домашнього пилу — це крихітні членистоногі, які живляться мертвими частками людської шкіри. Кліщів можна знайти в матрацах, килимах, м’яких меблях, подушках та ліжках. Але викликають риніт не самі кліщі, а хімічні речовини, що містяться в їхніх екскрементах.
Пилові кліщі присутні у людському житлі протягом року, але взимку їхня кількість сягає піку.
Пилок і спори
Алергічний риніт, викликаний пилком або спорами, відомий як поліноз або сінна лихоманка. Він має сезонний характер, оскільки дерева викидають пилок із початку і майже до кінця весни, а трави – з середини весни до кінця осені.
Що стосується спор, які утворюються грибами, то вони можуть бути присутні в повітрі протягом усього року. І хоча кількість спор різко зростає влітку, у осінні місяці в повітрі спостерігається їх велике різноманіття.
А на фоні відсутності великої кількості пилку провідним чинником АР восени можуть стати саме грибні спори.
Тварини
Багато людей впевнені, що алергію викликає хутро тварин, і тому вважають, що голі породи у цьому сенсі не несуть загрози. Але це хибне уявлення, адже причиною алергії на тварин є мертві частки їхньої шкіри, а також білки сечі та слини.
Найчастіше алергію викликають коти та собаки, хоча деякі люди страждають від алергії на коней, велику рогату худобу, кроликів та гризунів, наприклад морських свинок та хом’яків.
Водночас постійний контакт із собаками з раннього віку може допомогти уберегтися від алергії до них. Також існують деякі докази, які дозволяють припустити, що це може стосуватися й котів.
Алергени, пов’язані з роботою
Деякі люди страждають від алергенів, притаманних їхньому робочому середовищу. Це можуть бути, наприклад, деревний або борошняний пил, що потрапляє у повітря, або частки латексу.
Фактори ризику
Не до кінця зрозуміло, чому деякі люди стають чутливими до алергенів. Проте вищий шанс на розвиток алергії мають ті, у кого є генетична схильність до неї. В такому випадку кажуть, що людина “схильна до атопії” або “має атопію”.
Екологічні фактори також можуть грати роль у розвитку алергії. Дослідження показали, що більше схильні до неї діти, які з раннього віку контактують із пиловими кліщами, зростають в оточені дорослих, що палять, або проживають у містах із забрудненим повітрям.
Симптоми алергічного риніту
Алергічний риніт зазвичай викликає подібні до застуди симптоми, такі як:
- чхання,
- свербіж,
- закладений ніс або нежить.
Зазвичай вони виникають незабаром після впливу алергену.
Ті, у кого АР викликаний пилком, мають його протягом декількох місяців на рік, і така недуга має назву сезонного алергічного риніту (САР).
У тих, хто має гіперчутливість до тварин або пилкового кліща, алергічний риніт може тривати цілий рік. Він називається цілорічним або ЦАР.
Симптоми алергічного риніту час від часу можуть покращуватися, але це не повинно вводити пацієнтів в оману: навряд чи цей стан може минути без належного лікування.
Діагностика алергічного риніту
Лікарі часто можуть діагностувати АР на підставі симптомів та особистої й сімейної історії хвороби пацієнта. Також лікар може провести огляд, щоб перевірити наявність носових поліпів, поява яких може бути пов`язана з запаленням, викликаним алергічним ринітом.
Зазвичай АР підтверджується, коли починається медикаментозне лікування. Якщо ви добре реагуєте на антигістамінні препарати, це фактично доводить, що ваші симптоми викликані алергією.
Тест на алергію
Якщо точна причина алергічного риніту не визначена, вам можуть запропонувати пройти тест на алергію. Для діагностики АР найчастіше використовуються:
- Шкірний прик-тест, коли алерген / розчин алергену наносять на руку і в цьому місці робиться укол. Якщо протягом 15—20 хвилин після цього на місці уколу з’явилося почервоніння та/або свербіж, це означає, що ви маєте алергію на введену речовину.
- Аналіз на наявність у крові імуноглобулінів Е (IgE), які імунна система виробляє у відповідь на контакт з алергеном. Це, зокрема, молекулярний тест ALEX. На сьогодні цей тест є найбільш інформативним та надійним методом діагностики не лише алергічного риніту, а й інших видів алергії.
Ускладнення алергічного риніту
Якщо у вас алергічний риніт, є ризик, що можуть виникнути й інші проблеми. Так, закладеність носа або нежить можуть призвести до погіршення сну, сонливості вдень, дратівливості та проблем з концентрацією.
До АР, який не лікується, з часом може приєднатися астма. Якщо ж вона вже є, наявність риніту може ускладнити її перебіг.
Запалення, пов’язане з алергічним ринітом, іноді може призвести й до виникнення поліпів носа, синуситів та інфекцій середнього вуха.
Поліпи носа
Поліпи носа — доброякісні новоутворення, які ростуть в слизовій оболонці всередині носа або пазух, невеликих порожнинах над і за носом. Вони викликані хронічним запаленням оболонок носа.
Носові поліпи мають форму слізних крапель і схожі на виноградне гроно. Вони різняться за розмірами й можуть бути жовтими, сірими або рожевими. Ростуть самостійно або в скупченнях і зазвичай вражають обидві ніздрі.
Якщо носові поліпи виростають досить великими або в скупченнях, вони можуть перешкоджати диханню, порушувати нюх і блокувати пазухи, що може призвести до синуситу.
Невеликі за розміром носові поліпи можна зменшити за допомогою стероїдних назальних спреїв. Для видалення великих може знадобитися хірургічне втручання.
Синусит
Синусит — поширене ускладнення риніту. При ньому уражаються носові пазухи, оскільки слиз, який в них виробляється, не може стікати в ніс через дренажні канали.
До поширених симптомів синуситу належать:
- закладеність носу, утруднене дихання через ніс;
- нежить;
- слиз, який стікає з задньої частини носа вниз по горлу;
- порушення нюху чи смаку;
- відчуття набряку, тиску або болю в обличчі;
- хропіння;
- обструктивне апное — дихальні шляхи тимчасово блокуються під час сну, що може його порушити.
Інфекції середнього вуха
Як ускладнення АР можуть розвиватися інфекції середнього вуха. Вони виникають, якщо риніт викликає порушення функціонування євстахієвої труби, що з’єднує задню частину носа і середнє вухо. Як наслідок у середньому вусі за барабанною перетинкою накопичується рідина.
Основні симптоми інфекції середнього вуха:
- біль у вусі;
- висока температура;
- погане самопочуття;
- часткова втрата слуху.
Лікування та профілактика алергічного риніту
Лікування АР залежить від того, наскільки сильно виражені його симптоми та наскільки сильно вони впливають на ваше повсякденне життя. У більшості випадків терапія спрямована на полегшення симптомів.
Медикаментозні засоби
Якщо АР протікає в легкій формі, пацієнт може лікувати його симптоми самостійно. Це можна зробити за допомогою безрецептурних антигістамінних засобів, які блокують дію гістаміну. Але якщо протягом двох тижнів приймання цих препаратів ви не відчуєте полегшення, зверніться до лікаря.
При сильніших проявах захворювання, закладеності носа або поліпах лікар може призначити спрей для носа або краплі з кортикостероїдами, які допомагають зменшити запалення та набряки. Їхній ефект проявляється пізніше, ніж ефект антигістамінних препаратів, натомість триває довше.
Побічні ефекти від назальних кортикостероїдів виникають рідко. Це може бути сухість або подразнення у носі або носова кровотеча.
Якщо алергічний риніт є сезонним, після того, як закінчиться сезон пилкування рослин, на які ви реагуєте, приймання ліків потрібно припинити й звернутися до лікаря для підбору компонентів для алерген-специфічної імунотерапії.
Додаткові методи лікування
Якщо симптоми АР не полегшуються за допомогою медикаментозного лікування, лікар-алерголог може призначити:
- збільшену дозу кортикостероїдного спрею для носа;
- короткочасний курс судинозвужувального спрею для носа, який слід застосовувати разом з іншими ліками;
- комбінування антигістамінних таблеток з кортикостероїдними назальними спреями;
- можливо, використання ліків-антагоністів рецепторів лейкотрієну, що блокують дію хімічних речовин-лейкотрієнів, які виділяються під час алергічної реакції.
Промивання носа
Також дієвим засобом полегшення симптомів алергічного риніту є регулярне очищення носових ходів сольовим розчином. Цю процедуру можна проводити так часто, як це потрібно, але кожен раз розчин має бути свіжим.
Алерген-специфічна імунотерапія (АСІТ)
АСІТ, також відома як гіпосенсибілізація або десенсибілізація, алергенна імунотерапія (АІТ) — ще один вид лікування алергічного риніту. Такий метод, на відміну від медикаментозних, спрямований на зменшення чутливості до алергену. Ця мета досягається шляхом введення в організм дози алергену, яка поступово зростає.
Для цього застосовують підшкірні ін`єкції алергену або сублінгвальні краплі, що містять його.
Щоб лікування було ефективним, для нього потрібно застосовувати й препарати високої якості. Зокрема, таку мають алергени іспанської компанії Inmunotek (Інмунотек), доступні в Україні: ін’єкційний препарат «Алксоід» (Alxoid) та сублінгвальний спрей «Оралтек» (Oraltek).
А підібрати оптимальний для вас курс АІТ має тільки лікар.
Уникнення алергенів
Найкращий спосіб запобігти алергічному риніту – уникати контакту з алергеном, що його викликає. Зробити це не завжди просто. Так, пилових кліщів важко помітити, а розмножуватися вони можуть навіть у найчистішому будинку.
Також може бути важко уникнути зустрічі з домашніми тваринами, якщо вони належать вашим друзям та родичам. Та й позбавитися власного улюбленця не кожному під силу.
Але й для таких ситуацій існує декілька порад, дотримання яких може допомогти.
Підсумовуємо
Отже, АР є алергічним захворюванням, яке зустрічається найчастіше. Викликати його можуть різноманітні алергени.
Саме різноманітність алергенів-чинників АР обумовлює його поділ на два підвиди — сезонний і цілорічний.
САР викликається алергенами, з якими пацієнт зустрічається у певний період року, наприклад пилком. Симптоми ЦАР спостерігаються впродовж року і найчастіше бувають обумовлені контактом з кліщами домашнього пилу.
Попри тимчасове зникнення симптомів АР, — адже не вcі алергени зустрічаються в довкіллі протягом року, — вилікувати самостійно цю недугу неможливо.
Лікування, яке потрібне саме вам, після додаткових обстежень щодо можливих ускладнень АР може призначити лише лікар.
