Алергія на цукор. Чи буває вона?

Цукор міститься в багатьох частинах нашого раціону. Він є як в натуральних, так і в готових продуктах. Клітини організму використовують цукор для отримання енергії. Тому несприятливі реакції на цей вуглевод, зокрема алергія на цукор чи його непереносимість, можуть викликати серйозні ускладнення зі здоров’ям.

Існують кроки, до яких людина може вдатися, щоб уникнути надмірного вживання цукру та ускладнень від його непереносимості. При цьому, якщо особа має проблеми із вживанням цукру, їй завжди рекомендується звернутися до лікаря. 

Ось кілька ключових моментів, пов’язаних з реакціями на цукор:

• Реакції на цукровмісні продукти можуть відрізнятися у різних людей.
• Серйозна алергія на цукровмісні продукти може стати причиною анафілаксії.
• Непереносимість певних цукрів не є справжньою алергією.
• Людина з харчовою алергією або непереносимістю часто може контролювати свої симптоми, відстежуючи їх за допомогою щоденника харчування.

Симптоми харчової алергії

Алергію можна сплутати з непереносимістю, але у першої є власні виразні ознаки та симптоми.

Симптоми харчової алергії відрізняються у різних людей та можуть навіть змінюватися залежно від типу вживаної їжі.

Люди, які мають алергію на певні компоненти їжі, як правило, відчувають симптоми після їх вживання.

Симптоми включають:

• закладеність носа або нежить;
• біль в животі,
• почервоніння шкіри,
• висип або кропив’янку,
• нудоту або блювоту,
• головний біль.

Анафілаксія — важка алергічна реакція. Зазвичай вона наступає швидко і може бути смертельною, якщо її не лікувати. 

Симптоми анафілактичної реакції на алерген можуть охоплювати:

• набряк губ, рота, язика або горла;
• задишку або неможливість дихати належним чином;
• хрипкий кашель;
• раптове падіння артеріального тиску;
• пришвидшене серцебиття;
•  запаморочення або втрату свідомості.

Люди з алергією повинні завжди носити з собою антигістамінні препарати, а люди з анафілаксією — дозатор епінефрину (адреналін).

Той, хто відчуває нові ознаки алергічної реакції, повинен звернутися до лікаря-алерголога. Симптоми анафілаксії вимагають негайної медичної допомоги, навіть якщо людина вже прийняла антигістамінний препарат або застосувала епінефрин.

Якщо ви вперше відчули ознаки алергії або непереносимості, доцільно також звернутися до лікаря, щоб обговорити свій стан.

Харчова алергія чи непереносимість цукру?

Сама по собі алергія на цукор здебільшого не існує, в той час як деякі види непереносимості цукру зустрічаються досить часто. Вони схожі, але мають деякі ключові відмінності.

Алергія розвивається, коли організм реагує на суміш інших харчів із цукром як на щось шкідливе, змушуючи імунну систему атакувати і знищувати алерген. Під час алергічної реакції клітини імунної системи виділяють гістамін, який викликає багато симптомів.

Непереносимість цукру не залучає реакцію імунної системи, яка виникає при алергії. Замість цього у людини, яка не переносить певний цукор, виникають проблеми з його перетравленням або переробленням.

Непереносимість цукру

Непереносимість цукру відносно поширена. Вона викликає ряд проблем з травленням, які у різних людей розрізняються за ступенем тяжкості. Коли організм не в змозі ефективно перетравити цукор, у людей після його вживання ознаки цього можуть виникати через кілька хвилин або кілька годин.

Симптоми непереносимості цукру часто включають:

• втому,
• спазми в животі,
• здуття живота,
• нудоту або блювоту,
• діарею,
• висип на шкірі. 

Симптоми непереносимості цукру часто протікають за схемою, згідно з якою людина може спочатку відчути нудоту або спазми, а згодом і здуття живота.

Іноді може бути діарея. Але вона, найімовірніше, закінчиться, як тільки людина перестане вживати цукор, з яким у неї проблеми. 

Ті, у кого непереносимість цукру, можуть також проявляти ознаки занепокоєння або розсіювання уваги.

Одним з типових прикладів непереносимості цукру є непереносимість лактози (молочного цукру). За даними Національного інституту здоров’я США, до 65 % людей у світі мають певний рівень її непереносимості. Такий стан викликає одну або кілька проблем з травленням.

Фактори ризику

Люди з певним етнічним походженням частіше мають непереносимість лактози. Це, зокрема, вихідці з Західної Африки, Центральної та Східної Азії, Близького Сходу та Південної Європи.

У деяких людей з іншими проблемами травлення, такими як синдром подразненого кишечника (СПК), целіакія й функціональні шлунково-кишкові розлади, також можуть виникнути проблеми з перетравленням деяких цукрів. Наприклад, фруктози та тієї ж лактози.

Непереносимість цукрів може викликати й інші проблеми. 

• Той, хто не переносить глюкозу, також може мати переддіабет або діабет 2-го типу. 
• Інші особи, які не переносять фруктозу, можуть бути схильними до ризику ниркової недостатності.

Харчова алергія або непереносимість цукру можуть викликати небезпечні для життя ускладнення. Тому пацієнти, які відчувають важкі форми алергії, повинні завжди носити з собою ліки. 

Оскільки цукор є основним джерелом енергії для клітин, людям, що страждають харчовою алергією або непереносимістю певних типів цукру, необхідно знаходити інші способи для збагачення свого організму енергією.

Контроль непереносимості цукру

Ведення харчового щоденника протягом дня, у тому числі в смартфоні, допоможе зрозуміти, який саме цукор викликає непереносимість. Згодом можна буде виключити ці тригерні продукти з раціону.

Так само люди з алергією на певну їжу можуть прибрати її з раціону, щоб уникнути реакцій. 

Можлива непереносимість як натуральних, так і оброблених форм цукру, які містяться у:

• фруктах та фруктових соках;
• молоці;
• безалкогольних напоях та підсолоджених каві чи чаї;
• приправах, таких як кетчуп, сироп та желе;
• хлібобулочних виробах, таких як торти, печиво, кекси;
• десертах, морозиві та цукерках;
• круп’яних сумішах для сніданку, протеїнових та зернових батончиках;
• горіховому маслі й горіховому молоці.

Приховані цукри

Деякі закуски й харчові продукти містять приховані цукри. Це, наприклад, макаронні соуси, чіпси та заправки для салатів. 

Важливо, щоб люди з алергією на цукор читали етикетки всього, що вони їдять, щоб уникнути можливих реакцій. Адже цукор та інші підсолоджувачі мають багато різних назв.

Деякі з таких підсолоджувачів:

• коричневий цукор;
• тростинні сік та цукровий сироп;
•  буряковий цукор;
• кукурудзяний сироп;
• фруктоза;
• агава;
• патока;
• мед.

Цукрозамінники

При цьому багато людей, які мають непереносимість конкретного виду цукру, можуть не виявляти негативної реакції на певні цукрозамінники. 

Це, зокрема:

• ксиліт,
• стевія,
• сахарин,
• аспартам.

Однак вживання замінників цукру може мати наслідки для здоров’я, про які треба знати. Дослідження, опубліковані в Nature, показують, що штучні підсолоджувачі можуть відігравати роль у розвитку непереносимості глюкози. Тож у багатьох випадках вони не є хорошим вибором.

Коли звернутися до лікаря

Справжньої алергії на цукор не існує, але є його непереносимість. Той, хто відчуває нові симптоми після вживання певних продуктів, повинен звернутися до свого лікаря для діагностики алергії й непереносимості. 

Лікарі можуть проводити аналізи крові та дихальні тести для виявлення багатьох видів непереносимості цукру. Також існують різні типи тестів для діагностики харчових алергій.

Лікар може попросити вас допомогти процесу лікування, дотримуючись певної дієти або ведучи щоденник харчування. Співпраця з лікарем — кращий спосіб знайти рішення у більшості випадків непереносимості цукру або інших харчових алергій.