Стаття рецензована медичним экспертом:
Ваш собака почав нещадно чухатися, й ви вирішили, що в нього алергія, та вже збираєтесь терміново бігти до аптеки? Зупиніться, переведіть подих, візьміть улюбленця на поводок або на руки та йдіть разом. Але не до провізора в аптеці, а до ветеринара. Адже за свербежем та іншими проблемами у чотирилапого може критися не тільки шкірна алергія у собаки, а й інші захворювання.
Своєю чергою, при алергії саме шкіра є першим, а іноді й єдиним органом тварини, який сигналізує про наявність недуги.
Тож перед власником та ветеринаром постають одразу дві задачі, від розв’язання яких залежить одужання собаки. Перша — постановка правильного діагнозу. Друга — призначення правильного лікування.
При цьому якщо у хвостатого дійсно алергія, вибір терапії залежатиме від того, на що саме надмірно зреагувала імунна система тварини. Тому ветеринарні клініки України все частіше використовують багатокомпонентний молекулярний тест РАХ, який дає можливість швидко підтвердити або виключити діагноз алергії у собаки, а за наявності недуги ще й точно визначити причину.
Чому з’являється шкірна алергія у собаки?
Потрапляючи в собачий організм, білки, що містяться у харчових продуктах, пилку рослин, спорах грибів, отруті комах або хутрі чи лупі тварин інших видів, можуть викликати надмірну реакцію імунної системи. У відповідь на контакт з алергенами вона продукує специфічні антитіла — імуноглобуліни E (IgE). В міру накопичення цих антитіл в організмі відбувається сенсибілізація до відповідних їм алергенів.
При наступних контактах з алергенами кількість специфічних IgE поступово зростає. І через декілька днів, місяців або навіть років від початку сенсибілізації ці імуноглобуліни з’єднуються з лейкоцитами — клітинами крові, що відповідають за захист організму. Це призводить до викиду такими клітинами в кров та тканини гістаміну. Він є медіатором запалення — речовиною, яка задіяна у запальних процесах в організмі усіх ссавців.
Саме в цей момент собака й починає відчувати симптоми алергії. Реакція проявляється зазвичай шкірним свербежем та почервонінням — основними симптомами дерматиту.
Крім того, шкірна алергія у собаки може проявитися кропив’янкою, або уртикарією. Її ознаками є висип чи пласкі пухирці червоного або тілесного кольору, які сверблять, а при натисканні можуть ще й боліти.
Намагаючись полегшити свій стан, собака активно розчісується та гризе лапи. В рани від зубів і кігтів потрапляють бактерії — й як ускладнення алергії розвивається інфекційний дерматит.
Причому локалізуватися запалення може не тільки на тілі чи лапах хвостатого, а й у вухах. Саме дерматит є одним з симптомів, яким проявляється алергія на вухах у собаки.
І ще один не менш неприємний прояв алергії у собак — алопеція, тобто випадіння шерсті, облисіння. У кращому випадку хутро проріджується на окремих ділянках тіла, у гіршому тварина стає повністю лисою.
Чому собача шкірна алергія важко діагностується?
Отже, дерматит, кропив’янка та алопеція є основними симптомами, що ними проявляється шкірна алергія у собаки.
Але це захворювання розвивається не лише при контакті шкіри з алергеном. І цим прояви собачої гіперчутливості відрізняються від проявів алергії у людей.
Шкірна алергія у собаки спостерігається й при потраплянні алергену до організму разом із їжею, слиною бліх або отрути кліщів при їхніх укусах. Або ж коли тварина вдихає алерген, як це буває при гіперсенсибілізації до пилку рослин чи спор грибів. У людей в цьому разі виникають радше респіраторні симптоми.
Крім того шкірні прояви алергії у собак характерні й для інших захворювань. Наприклад, втрата хутра стає наслідком браку деяких вітамінів, а свербіж — сигналом щодо проблеми з печінкою чи жовчним міхуром.
Кропив’янка, своєю чергою, може виникнути як реакція на холод чи, навпаки, спеку. Або проблеми зі шкірою можуть свідчити про наявність грибкових захворювань, підшкірних паразитів, шкірних інфекцій, блошиної інвазії, герпето-шкірного синдрому.
Як шкірна алергія у собаки діагностується за допомогою РАХ
Що ж робити в ситуації, коли жодна зі шкірних реакцій, характерних для собачої алергії, не є унікальним симптомом цього захворювання? Як швидко й точно встановити правильний діагноз та, відповідно, своєчасно почати адекватне лікування?
Отримати відповідь на це запитання вам допоможуть у ветеринарній клініці, куди потрібно обов’язково відвести тварину при перших ознаках недуги. Буде зручно, якщо там замість травматичних для собаки внутрішньошкірних проб на алергію вам запропонують провести багатокомпонентний молекулярний тест РАХ.
Чому зручно? Бо в такому разі для підтвердження або спростування діагнозу «шкірна алергія у собаки» вистачить однієї порції крові. PAX проаналізує її на наявність специфічних антитіл до майже 200 алергенів.
Лише за допомогою РАХ можливо через декілька днів від моменту забору крові отримати результат аналізу й виключити алергени як причину захворювання. Або з’ясувати, який чи які з понад 200 білків рослинного пилку, спор грибів, харчових продуктів, отрути бліх, бджіл, пилових кліщів, лупи та шерсті тварин інших видів спричинили його.
В Україні PAX впроваджується за підтримки ексклюзивного партнера Nextmune, давно знаного та надійного світового представника ринку діагностики та лікування хвороб у тварин.
На відміну від внутрішньошкірних проб, які не можна робити при загостренні алергії, PAX якраз радять проводити у перші тижні цього стану. Це зручно, бо дозволяє не відкладати діагностику собачої алергії на потім. І тварина отримає допомогу саме тоді, коли цього потребує.
Як лікувати шкірну алергію у собаки?
За результатами тесту допомога буде підібрана якнайточніше. Лікування шкірної алергії у собаки може включати приймання антигістамінних препаратів та кортикостероїдів, що полегшують свербіж. Їх ветеринарний лікар призначить залежно від симптомів та причини захворювання, яку встановить PAX.
Лікування шкірної алергії у собаки також може передбачати виключення з раціону тварини продуктів, до яких вона гіперсенсибілізована. Крім того, може бути застосована специфічна алергенна імунотерапія (АІТ). Або ж (за наявності вторинної інфекції) — протизапальна терапія.
Якщо ж РАХ не підтвердить алергенний статус вашого улюбленця, йому призначать інші обстеження та аналізи, відмовлятися від яких не варто. Адже затягування постановки діагнозу та, відповідно, початку лікування неодмінно призведе до погіршення стану тварини.
