Пацієнтам з алергією вакцинуватись проти COVID-19 можна. Але є винятки
До 30 відсотків. Саме така частка населення Землі, за різними оцінками, має ту чи іншу алергічну недугу: поліноз, гіперчутливість до їжі, лупи тварин, отрути комах тощо. Таку особливість організму не можна ігнорувати, коли йдеться про лікування інших захворювань або можливість щеплення. Втім, пацієнтам з алергією вакцинуватись проти COVID-19 таки можна.
Особливої гостроти необхідність нагального розв`язання цього питання набула із початком масової вакцинації від коронавірусу SARS-CoV-2.
Перші щеплення вакциною BNT162b2 (Pfizer-BioNTech) були зроблені у Великій Британії на початку грудня 2020 р. І вже за декілька днів стало відомо про випадки серйозних алергічних реакцій.
Зокрема вони розвинулися у двох медичних працівників, що мали в анамнезі анафілаксію. Згідно з визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я, ця системна реакція характеризується обструкцією дихальних шляхів, проблемами з кровообігом (гіпотонія або шок) і, зазвичай, змінами з боку шкіри та слизових оболонок.
Анафілаксія розвивається дуже швидко та загрожує летальними наслідками у разі ненадання своєчасної медичної допомоги, а саме – введення адреналіну. І, оскільки йдеться про порятунок життя, протипоказів до цієї процедури немає.
Поширеність анафілактичних реакцій протягом життя людини оцінюється від 3 % у Європі до 5 % у США. Розвивалися вони й при щепленні від коронавірусу.
Тож британські фахівці видали тимчасові рекомендації, згідно з якими особи, що мали в анамнезі анафілактичну реакцію на вакцини, ліки або продукти, не повинні щепитися вакциною «Pfizer-BioNTech». Також не можна вводити другу дозу вакцини при анафілактичній реакції на першу.
Які складові вакцин призводять до анафілаксії
Спричинити анафілаксію, а також менш загрозливі алергічні реакції можуть різні компоненти вакцин:
- залишкові тваринні білки,
- антимікробні агенти,
- консерванти,
- латекс, що використовується для герметизації вакцинних ампул,
- стабілізатори,
- ад’юванти.
Тож якщо людина має підтверджену лікарем алергію на будь-яку з цих речовин, щеплення вакциною з її вмістом протипоказане.
Людям з алергією вакцинуватися можна
Водночас, наголошують фахівці, наявність алергічного захворювання не є підставою для відмови від вакцинації. Її можна проводити пацієнтам із харчовою алергією, алергією на пилок рослин та цвіль, пилових кліщів, саліцилати, тканини та метали.
Винятком є підтверджена за допомогою відповідних аналізів та тестів гіперчутливість до яєчного білка, желатину та деяких антибіотиків, що входять до складу низки вакцин.
Ще один потенційно небезпечний для алергіків компонент вакцин – поліетиленгліколь (ПЕГ). Ця речовина широко використовується як стабілізатор при виробництві продуктів, косметичних засобів та ліків.
Входить ПЕГ і до складу деяких вакцин. Відтак сенсибілізовані до нього люди, перш ніж щепитися такою вакциною, мають обов`язково проконсультуватися з алергологом.
Не виключено, що лікар запропонує ввести вакцину в умовах стаціонару, аби гіперчутливий до ПЕГ пацієнт перебував під наглядом довше за визначені нормативами 30 хвилин, протягом яких найчастіше розвивається анафілактична реакція.
Відреагувати на вакцину у небезпечний для життя спосіб може й організм людини, яка має неконтрольовану астму, мастоцитоз чи інші розлади, пов`язані з опасистими клітинами.
До інших факторів ризику відносять:
- приймання бета-адреноблокаторів, що застосовуються для лікування серцево-судинних захворювань;
- фізичне навантаження напередодні вакцинації;
- вживання алкоголю;
- приймання нестероїдних протизапальних засобів;
- менструацію.
Як стверджують науковці, анафілактичний напад може статися де, з ким і коли завгодно. При цьому не існує чіткої кореляції із віком чи статтю людини, наявністю у неї атопічного статусу або попередніх неважких алергічних реакцій.
Зробимо висновок:
Хоча наведені вище твердження й звучать загрозливо, статистичні дані переконують: ризик розвитку важкої алергічної реакції внаслідок щеплення, зокрема проти COVID-19, є дуже незначним.
Так, якщо в період з 14 по 23 грудня 2020 р. у світі було введено 1 893 360 перших доз вакцини мРНК BNT162b2 (Pfizer-BioNTech), то кількість випадків анафілаксії склала лише 21. Тобто 11,1 на мільйон доз.
Ще меншою є цифра щодо вакцини мРНК-1273 (Moderna), яку почали застосовувати в Україні у липні 2021 р.
А саме: 10 випадків анафілаксії на 4 041 396 перших доз вакцини, введені 21 грудня 2020 − 10 січня 2021 р. А це 2,5 анафілактичної реакції на мільйон доз.
Як бачимо, навіть людям з алергією вакцинуватись проти COVID-19 можна.
Адже
потенційна шкода здоров`ю при щепленні від коронавірусу незрівнянно менша за його доведену користь. А полягає вона у можливості запобігти ускладненням хвороби та її летальному наслідку.
Тож вакцинуйтеся на здоров`я. А якщо маєте алергічне захворювання, перед щепленням проконсультуйтеся зі своїм лікарем-алергологом.