Стаття рецензована медичним экспертом:
Однією зі змін, яку коронавірусна епідемія привнесла в наше життя, стало часте використання засобів гігієни. І в першу чергу — гігієни рук. Але, турбуючись про захист від однієї хвороби, важливо не допустити, щоб ця турбота спричинила побічну дію. Алергія на антисептики можлива, у різних проявах. Розберемось, чи можна їй запобігти.
Дотримання особистої гігієни — один зі шляхів запобігання розповсюдженню не лише COVID-19, а й інших інфекційних захворювань. І ми вже звикли, що пляшки з різноманітними санітайзерами стали невіддільною ознакою інтер`єру магазинів, закладів харчування, державних установ та офісів приватних компаній.
На думку науковців, реакція з боку шкіри на засоби для гігієни рук може бути двох типів. Перший, найпоширеніший, включає симптоми, що можуть мати різний ступінь важкості. Це і сухість шкіри, і подразнення, і свербіж, і навіть тріщини та кровотечі. І всі вони є проявами контактного подразнюючого дерматиту.
Другий тип шкірної реакції — алергічний контактний дерматит — рідкісне явище. Він являє собою реакцію гіперчутливості на певний інгредієнт дезінфікувального засобу.
Симптоми алергічного контактного дерматиту також можуть варіювати від легких та локалізованих до важких та генералізованих. У своїй найсерйознішій формі алергія на антисептики може викликати навіть анафілаксію – стан, що несе загрозу життю та потребує негайної медичної допомоги.
А тепер поговоримо про ці проблеми детальніше
Контактний подразнюючий дерматит
Одними з тих, кого найчастіше вражає контактний подразнюючий дерматит, є медичні сестри. За різними оцінками, це захворювання мають від чверті до 55 % представниць цієї професії, які за родом діяльності мають часто й неодноразово використовувати засоби для гігієни рук.
Наслідком цього є скарги на відчуття сухості або печіння, еритему, лущення, тріщини на шкірі та її загрубіння.
Однак здатність мийних та дезінфікувальних засобів викликати подразнення шкіри значно варіюється. Вона може бути зменшена шляхом додавання зволожувальних речовин, наприклад гліцерину. Так, побічні реакції з боку шкіри рідко зустрічаються у медичних працівників, які використовували спиртовий препарат із вмістом пом’якшувального засобу для шкіри.
Засоби гігієни рук пошкоджують шкіру, порушуючи структуру білків рогового шару та змінюючи клітинні ліпіди. Зменшують здатність рогового шару епідермісу зв’язувати воду.
Головною з цих проблем є виснаження ліпідного бар’єра, який захищає шкіру та утримує у ній вологу. Виснаження може бути результатом контакту шкіри з речовинами, які емульгують та розчиняють її ліпіди.
Часте миття рук призводить до поступового виснаження поверхневих ліпідів, внаслідок чого дезінфікувальні засоби глибше проникають у поверхневі шари шкіри. У посушливий сезон та у людей із сухою шкірою це виснаження ліпідів відбувається швидше.
Ще одна загроза — зміна мікрофлори шкіри. Це призводить до її частішої колонізації стафілококами та грамнегативними паличками.
Менш небезпечними у цьому плані є спирти. Існують численні свідчення про те, що препарати на спиртовій основі добре переносяться. Але й вони можуть стати причиною сухості та подразнення шкіри.
А от йодовмісні антисептики, навпаки, найчастіше фігурують у повідомленнях про випадки подразнювального контактного дерматиту. Також його спричиняють, за зменшенням частоти випадків:
- хлоргексидин,
- хлороксиленол,
- триклозан,
- продукти на основі спирту.
Якщо подразнення виникає внаслідок використання антимікробного мила, воно може бути пов`язане як із самою антимікробною речовиною, так і з іншими інгредієнтами засобу.
Загалом шкіра, пошкоджена багаторазовим впливом мийних засобів, може бути більш сприйнятливою до подразнення будь-якими антисептиками.
Алергічний контактний дерматит
Алергічні реакції на продукти, що наносяться на шкіру (контактна алергія), можуть проявлятися як реакції уповільненого типу (алергічний контактний дерматит). Або, рідше, як негайні реакції (контактна кропив’янка).
Найбільш поширеними причинами контактної алергії є ароматизатори та консерванти. І рідше — емульгатори.
Такі інгредієнти можуть міститися в рідкому милі, лосьйонах для рук, мазях та кремах.
Повідомлялося про алергічні реакції на антисептичні засоби, такі як QAC, йод або йодофори, хлоргексидин, триклозан, хлороксиленол та спирти. Так само ці речовини відзначаються і можливою токсичністю при проникненні в шкіру.
Водночас випадки алергічного контактного дерматиту, який спричиняють антисептики зі спиртом, трапляються рідко. Алергія на антисептики на основі алкоголю може бути справжньою алергією на алкоголь, на домішку, на метаболіт альдегіду чи іншу складову продукту.
Алергічний контактний дерматит або негайна контактна кропив`янка можуть бути спричинені етанолом або ізопропанолом.
Крім того, як зазначають науковці, алергічні реакції можуть бути наслідком впливу сполук, що присутні в антисептику на спиртовій основі як неактивні інгредієнти. Це, зокрема:
- ароматизатори,
- бензиловий спирт,
- стеариловий або ізостеариловий спирт,
- феноксиетанол,
- міристиловий спирт,
- пропіленгліколь,
- парабени,
- бензалконію хлорид.
Щоб зменшити негативний вплив дезінфікувальних речовин, ви можете:
- По-перше, обирати антисептики, до складу яких входять речовини, що спричиняють мінімальний подразнювальний ефект.
- По-друге, не зловживати засобами гігієни. Наприклад, якщо ви вже продезінфікували руки спиртовмісною речовиною або хлоргексидином, не потрібно одразу після цього ще й мити їх із милом.
- По-третє, застосовувати засоби, що пом`якшують шкіру, такі як креми чи спеціальні масла.
