Алергія на арахіс: захворюваність зростає

Арахіс належить до топу-8 найпоширеніших харчових алергенів і є одним з тригерів, що найчастіше викликають анафілаксію, — гострий та потенційно смертельний стан, який вимагає негайного лікування.

За даними американських дослідників, саме арахіс є найпоширенішою причиною харчової алергії в американців. З 1997 по 2008 роки кількість випадків алергії до арахісу тільки в США зросла втричі, через що багато американських шкіл оголосили себе «вільними» від арахісового масла.

Адже саме діти страждають алергією до арахісу найбільше. Раніше вчені вважали, що чутливість до цього алергену не минає з роками, проте нещодавні дослідження довели, що 20 % хворих дітей її переростають.

Арахіс не є горіхом

Всупереч поширеній думці, арахіс є не горіхом, а представником родини бобових, до якої належать також соя та квасоля.

Але арахіс відрізняється від інших представників родини тим, що його боби не розкриваються при висиханні й дозрівають під землею. Тому арахіс ще називають земляним горіхом.

У кого можлива чутливість до арахісу

Факторів ризику алергії до арахісу кілька:

• Вік. Харчова алергія найчастіше зустрічається у дітей. Особливо — у малюків і немовлят. Травна система розвивається одночасно з дорослішанням організму та з роками з меншою ймовірністю реагує на алергенну їжу.
• Випадки алергії до арахісу в минулому. У тих, у кого в дитинстві виникала реакція на арахіс, ймовірне її повторення і в дорослому віці.
• Інші види алергічних реакцій.Ті, у кого є алергія до одного продукту, мають підвищений ризик алергії до інших. Наприклад, в осіб з  чутливістю до арахісу можливий розвиток реакції на мигдаль, гречку, сою та персик.

І навпаки: наявність іншого типу алергії, такої як поліноз, особливо — реакції на пилок берези й споріднених з нею ліщини, граба та вільхи — збільшує також ризик перехресної харчової алергії до сирих бобів арахісу.

• Сімейний алергічний анамнез. Людина схильна до підвищеного ризику алергії до арахісу, якщо у її родичів діагностували інші види алергічної реакції, особливо харчової.
• Атопічний дерматит. Діти з тяжким перебігом цього захворювання і / або алергією до яєць схильні до виникнення чутливості до арахісу.

Інші прояви алергії

Крім анафілаксії, гіперчутливість до арахісу має й менш небезпечні прояви. До них належать:

• Нежить або закладеність носа.
• Свербіж шкіри або кропив’янка.
• Свербіж або поколювання в роті або в горлі.
• Нудота й біль у животі.

Як лікувати алергію до арахісу

Як лікування будь-якої харчової реакції, лікування алергії до арахісу ґрунтується на уникненні продуктів, що її викликають. Також необхідне вміння визначати важку реакцію і реагувати на неї, якщо продукт все-таки потрапив до організму. Адже арахіс поширений і, попри всі ваші зусилля його не вживати, в якийсь момент контакт з цим продуктом можливий.

Більшості пацієнтів з алергією до арахісу важливо уникати всіх страв і продуктів, де містяться навіть слідові кількості даного бобу. Якщо сумніваєтеся в їжі — відмовляйтеся від неї.

У ресторанах та на громадських заходах ви завжди ризикуєте випадково спробувати страви, що містять арахіс. Багато людей не розуміють небезпеки алергічної реакції на їжу та того, що серйозну проблему може викликати навіть мізерна кількість продукту.

Арахіс і продукти з нього зазвичай містяться в цукерках, пластівцях та хлібобулочних виробах — печиві, тістечках і пирогах.

Обережними треба бути також зі стравами азіатської (китайської, тайської, індонезійської) або мексиканської кухонь, в яких традиційно використовуються арахіс і арахісове масло, а також різні горіхи.

Крім того, продукти, що не містять арахіс як інгредієнт, можуть бути забруднені ним під час виробництва або приготування. Не ігноруйте етикетку, якщо на ній написано, що їжа вироблялася на фабриці з перероблювання арахісу.

Не забувайте: арахіс на етикетці може позначатися як власне арахіс, а також як земляний, мавпячий горіх, суміш горіхів або арахісове масло.

Однак, якщо ви відзначаєте у себе неприємні симптоми після вживання арахісу, перш ніж почати підбирати дієту самостійно, необхідно проконсультуватися з лікарем-алергологом. Адже поставити діагноз «алергія до арахісу» може тільки фахівець.

Діагностика і профілактика алергії до арахісу

Алергію до арахісу зазвичай можна діагностувати за допомогою шкірних проб або аналізів крові. Але в деяких випадках лікар-алерголог може призначити дієту, з якої протягом певного часу (зазвичай від двох до чотирьох тижнів) виключена їжа, що містить алерген. Якщо вираженість симптомів знижується при виключенні з раціону продукту, ймовірно, у вас алергія до нього.

Хорошою діагностичною підмогою в цьому випадку може стати мультикомпонентний тест ALEX, який дозволяє одночасно визначити чутливість до 282 алергенів.

Якщо ваша алергія до арахісу підтверджена клінічно, завжди будьте готові до реакції організму на випадкове вживання алергену. Обговоріть з лікарем необхідність носіння при собі ліків для невідкладної допомоги, а також браслета або намиста з інформацією про те, що у вас алергія до арахіс.

Постійна готовність до реакції

При важкій алергічній реакції можуть знадобитися екстрена ін’єкція адреналіну і невідкладна допомога. Багато пацієнтів з алергією постійно носять з собою автоінжектор “ЕпіПен” (EpiPen). Цей пристрій являє собою шприц з голкою всередині, який містить одну дозу адреналіну.

Контроль і забезпечення невідкладних заходів

Якщо у вашої дитини алергія до арахісу, поясніть їй життєво важливі правила та підготуйте заходи для її безпеки:

• Переконайтеся, що дитина знає, до кого звернутися за допомогою, як тільки у неї розпочалася алергічна реакція.
• Залучайте інших дорослих. Обговоріть з дорослими людьми, які проводять час з вашою дитиною, — родичами, нянями, вчителями — небезпеку алергічної реакції для життя і необхідність негайних дій. Навчіть їх розпізнавати ознаки й симптоми алергічної реакції.
• Використовуйте письмовий план, розроблений вашим лікарем-алергологом. Перерахуйте в ньому дії, які необхідно зробити при виникненні алергічної реакції, включаючи послідовність приймання (введення) всіх ліків та їх дозування.

Запишіть відомості про контакти членів родини та медичних працівників. Роздайте цей план всім, хто піклується про дитину.

• Контролюйте, щоб автоінжектор адреналіну вашої дитини завжди був доступний. Ін’єкція адреналіну повинна бути негайною — тоді вона може відразу знизити тяжкість потенційно небезпечної для життя анафілактичної реакції. Переконайтеся, що члени родини та інші особи, які забезпечують догляд за дитиною, знають, де знаходиться “ЕпіПен”, коли він може знадобитися, як правильно його використовувати.
• Поясніть дитині, чому не можна їсти їжу, якою її пригощають. Під час гри дитина може втратити обережність та забути про харчову алергію. Якщо у вашої дитини алергія до арахісу, їй можна вживати тільки перевірені страви.
• Переконайтеся, що ваша дитина носить браслет або намисто, що повідомляє оточення про її алергію. У цих спеціальних прикрасах доцільно розмістити інформацію не тільки про саму чутливість, а ще й ім’я дитини, контакти батьків і інформацію стосовно наявності “ЕпіПену”. Медичні прикраси можуть також містити стислу інструкцію. Вони допомагають співробітникам швидкої допомоги або тим, хто поруч, діяти за правильним планом, якщо дитина не здатна спілкуватися під час розвитку алергічної реакції.

Людям, чутливим до арахісу, дають надію американські фахівці. Вчені, які протягом двох десятиліть розробляли вакцину від алергії до арахісу в лабораторії, нарешті планують виводити її на ринок.

Стежити за всіма найновішими способами лікування і діагностики алергії можна разом з нами на allergy.org.ua.