Алергія у тварин: діагностика, профілактика та лікування

58


Вже понад рік читачі сайту «Все про алергію» отримують на наших сторінках відповіді на питання, пов’язані з цією недугою. Але останніми десятиліттями алергія стала не лише супутником людини. Все частіше вона вражає й домашніх улюбленців. І з точки зору механізму виникнення та розвитку алергія у тварин нічим не відрізняється від алергії у людини. А от у її діагностиці та лікуванні існують особливості.

Чому виникає алергія у тварин?

— У сучасному світі алергія часто пов`язана з економічним розвитком суспільства. Чим вищий його рівень, тим вища ймовірність, що в цьому суспільстві люди страждатимуть на алергію. І якщо порівняти відсоток людей з алергією у Європі, США та країнах, що розвиваються, можна побачити колосальну різницю, адже у бідних країнах алергія діагностується значно менше, — розповідає доцент кафедри біофізики та фізіології факультету хімії, біології та біотехнологій Донецького національного університету Олег Єрмішев

Причина, каже він, проста: у заможніших країнах надмірну увагу приділяють гігієні, особливо коли йдеться про маленьких дітей. Як наслідок їх позбавляють можливості контактувати зі світом та, відповідно, тренувати імунну систему.

Та ж сама історія  і з тваринами, каже науковець: 

— Тварин можна умовно поділити на три групи. Перша — дикі, друга — ті, що живуть поряд із людиною, але не в будинках (сільськогосподарські). Й третя — ті, що живуть в одній з нами оселі.

І ось ті тварини, що живуть в наших квартирах і будинках та переймають спосіб життя людини, якраз і мають найбільшу схильність до розвитку алергічної реакції. 

Сприяє цьому і порушення природних режимів. Якщо у лісі чи в полі взимку о восьмій ранку ще темно, а о четвертій вечора сонце вже сідає, то в будинках світловий день незалежно від пори року може тривати 12 та більше годин. Тому тварина не розуміє, коли день, коли ніч, коли зима чи літо — і це призводить до збоїв процесів регуляції в її організмі. 

Ще одна причина розвитку алергії у домашніх тварин — їжа, якою вони харчуються разом із людиною і яка не є для них природною. 

— Якщо собаки, які були одомашнені 10-30 тисяч років тому, більш-менш адаптувалися до людської їжі, то коти мають харчуватися лише м’ясом, а не борщем чи хлібом, — каже Олег Єрмішев. 

— Утім, — зазначає він, — алергія може виникнути у будь-якої тварини. Але у дикій природі при цьому одразу вмикається природний відбір. Організм тварини з алергією ослаблений, і тому вона або стає жертвою хижака, або помирає через те, що не може конкурувати за їжу, воду, не може знайти партнера для спарювання. Тому цей ланцюжок переривається, й природа таким чином очищається. Цього немає у людей та тих тварин, що живуть поряд із ними.

Як проявляється алергія у тварин

А живуть поряд із нами тварини, що є продуктами селекційного, тобто штучного відбору. Він негативно впливає і на імунну систему виведених навмисно тварин. Тож чим більш породний ваш улюбленець, тим вищий ризик, що він матиме проблеми зі здоров`ям.

— Якщо взяти лису кішку та кішку, що має хутро, то в лисої схильність до алергії вища, — пояснює Олег Єрмішев. 

Але при цьому значення має не лише сама схильність, а й те, якого тварина віку та протягом якого часу вона піддавалась впливу алергену.

Наприклад, якщо йдеться про реакцію на укуси бліх, які зазвичай активізуються навесні, то собака віком один рік може стати чутливою до них ближче до вересня. Якщо тварині три роки, алергія проявиться раніше — до липня. Якщо сім чи більше, то вже у травні. 

При цьому свербіж після укусу блохи може тривати протягом трьох тижнів.

Діагностика алергії у тварин

Загалом гіперчутливість у тварини може розвинутися до будь-якого чужорідного реагенту. І не обов`язково це має бути білкова молекула. Але, на відміну від людини, точно з’ясувати, на що саме реагує тварина, важко.

— Теоретично провести діагностику алергії у тварини тими ж методами, що у людини, можливо. І у заможних країнах це роблять. Але ані в Україні, ані в будь-якій країні пострадянського простору тестування не проводять. 

По-перше, це дорого. По-друге, не кожна тварина дозволить проводити над собою якісь маніпуляції. Наприклад, вводити в шкіру алерген. Тому для цього тварині потрібно дати заспокійливе або ввести її у наркоз, — розповідає науковець.

— Тож, — каже він, — достеменно встановити причину алергії у тварини практично неможливо. Зокрема, якщо йдеться про гіперчутливість до харчових продуктів. 

А проявлятися вона може у тому числі й кишковими розладами. Але такі ж симптоми можуть виникнути й при алергії на домашній пил, пилок, спори грибів тощо. Адже ці алергени також потрапляють до шлунково-кишкового тракту тварини разом із їжею.

Якщо домашній улюбленець має гіперчутливість до алергену одного виду, дуже висока ймовірність того, що він реагуватиме і на алергени інших видів. І чим більше алергій матиме така тварина, тим вищим буде загальний рівень алергізації її організму. Наприклад, алергія на укуси бліх +++, а на глютен ++. Але у сумі це буде +++++, тобто вже йдеться про полісенсібілізацію.

Дуже рідко, але харчова алергія у тварин проявляється ринітом. Втім, він же може розвинутися і при чутливості тварини до пилку чи спор грибів.

Можливості лікування алергії у тварин

— У будь-якому випадку, коли тварина не тяжко хворіє, ми розглядаємо алергію як можливий діагноз в останню чергу. Адже більшість алергічних проявів, окрім анафілаксії, на відміну, наприклад, від гострого бронхіту, життю не загрожують. 

І якщо явних симптомів алергії, наприклад, шкірного свербежу, немає, застосовуються ліки, які комплексно діють і на алергічний компонент. Наприклад, при гіпертермії ми використовуємо разом із жарознижувальними засобами антигістамінні. Останні навіть за відсутності алергії зменшують набряк та місцеву запальну реакцію. 

А антигістамінні препарати першого покоління мають ще й заспокійливий ефект. Є ще гормональні засоби, які також використовуються як при запальних процесах, так і при алергії, — розповідає Олег Єрмішев.

Елімінаційна дієта буває й у тварин

Що ж стосується харчової алергії, яка має прояви з боку кишечника, то тут ситуація простіша. 

— Якщо власник собаки каже, що змінив вже декілька кормів різних виробників, а діарея у тварини все не припиняється, ми частіше за все підозрюємо алергію. На що саме — ми з`ясувати не можемо. Тим більше, що прояв алергічної реакції може затримуватися на декілька днів. 

Тому в таких випадках призначається елімінаційна дієта, яка містить лише один вид складних вуглеводів та один вид білка. Наприклад, рис із вареними яйцями, м’ясо курки. І на такій дієті тварина перебуває від двох-трьох тижнів до двох-трьох місяців. Якщо за цей час стан тварини покращується, ми вважаємо, що у неї харчова алергія, — каже Олег Єрмішев.

У такому випадку можливі два варіанти. Перший – тварина залишається на дієті постійно. Але у її раціон додаються життєво необхідні речовини: вітаміни, мінерали, омега-3 жирні кислоти. 

Другий – до дієти протягом семи днів додається один новий продукт, наприклад яловичина. Якщо знову виникає реакція, вважається, що це м’ясо викликає алергію. Тоді тварину знову переводять на жорстку дієту на тиждень. Й знову додається інший новий продукт.

— Є спеціальні гіпоалергенні корми. Вони містять не лише  гіпоалергенні продукти, а ще й гідролізовані. Тобто усі полімери корму розщеплені до мономерів: білки перетворені на амінокислоти, полісахариди — на моноцукри. 

На них алергії бути не може, адже мономери є будівельним матеріалом будь-якої живої клітини. Втім, ці корми дуже дорогі й не кожен власник тварини може собі їх дозволити, — зазначає науковець.

Щодо антигістамінних препаратів він наголошує: тварину лікують тими ж ліками, що й людину.

Але, оскільки чутливість тварин до антигістамінів нижча, то і дозування й кратність використання пігулок мають бути вищими. Втім, антигістамінні у тварин використовують тільки за показами. Але якщо ви не впевнені, скільки саме таблеток та як часто потрібно давати, краще порадьтесь з ветеринаром. 

Лікування алергії у котів має особливості

— Дуже великою є проблема алергії у котів. Частина ліків на них не діють, а спеціальних препаратів для лікування алергії у котів, на відміну від таких для собак, не існує. 

Тому використовують або препарати гормонів глюкокортикоїдів, або цитостатики. Але вони є сильними імуносупресорами (пригнічують імунітет). Тож організм тварини, яка їх приймає, втрачає здатність гостро реагувати на алергени. 

Але при цьому кіт потрапляє у зону ризику розвитку будь-якої вірусної, бактеріальної або грибкової інфекції. Адже його імунна система перестає реагувати й на інфекційні агенти. Тому така тварина має постійно знаходитись у стерильних умовах, — каже Олег Єрмішев.