Алергія на суміш: як зарадити? 

Коли у матері з якихось причин зникає молоко, єдиним вирішенням проблеми стає годування дитини сумішами для немовлят. Але бувають й винятки з правила. Згідно з дослідженнями американських вчених, проведених у 2016 році, у 2-3 % немовлят виявляється алергія на суміш. А точніше, на білки коров’ячого молока (БКМ), які входять до її складу. 

Суміші для немовлят адаптовані за віком та мають склад, максимально наближений до грудного молока. Тому більшість їхніх інгредієнтів швидко засвоюються і добре переносяться  новонародженими. 

Якщо у дитини алергія на суміш, імунна система сприймає білки, котрі входять до складу продукту, як ворожих агентів, і починає їх атакувати. При цьому виділяються захисні антитіла, котрі розпізнаються іншими клітинами імунної системи як загрозливі для життя. 

Для їх знищення в боротьбу вступає гістамін, що є медіатором запалення. Саме тому прояви алергії на суміш дуже схожі на харчову непереносимість, запальні шкірні захворювання або навіть застуду. 

Відтак дуже часто батьки впадають в крайнощі й плутають алергію на суміш зі звичайною пітницею, респіраторними захворюваннями або непереносимістю лактози. Довіряючи порадам з інтернету, роблять хибні припущення про те, що у дитини накопичувальна алергія на суміш.

Буває й навпаки: маля заходиться плачем після кожного годування, а йому продовжують давати суміш на основі білків коров’ячого молока.

Симптоми алергії на суміш

Існує перелік ознак, які вказують на наявність саме алергічної реакції на суміш. До них належать:

1. Надмірне газоутворення. Причиною його появи є погано перетравлений білок, продукти розпаду якого викликають запалення шлунково-кишкового тракту (ШКТ).
2. Порушення випорожнень. Вони бувають занадто частими, з домішками слизу та крові.
3. Блювання після їди. Малюки з алергією на коров’яче молоко, що міститься в суміші, погано їдять й дуже повільно набирають вагу.
4. Набряки губ або рота.

Відтак за наявності у дитини алергії на молочний білок у неї з’являються:

• діарея; 
• біль в животі; 
• блювання; 
• ураження органів дихання (нежить, кашель);
• ураження шкіри;
• червоні висипи, які сверблять та лущаться.

Усі ці симптоми, як правило, виникають вже на першому місяці життя. Окрім них немовля можуть турбувати кропив’янка, набряк гортані, а іноді й анафілаксія. Втім, остання в маленьких дітей буває вкрай рідко.

Набагато частіше поєднуються дві клінічні форми алергічної реакції на дитячу суміш: шкірна та шлунково-кишкова.

• Перша виявляється яскраво-червоними висипаннями з дрібними пухирцями, заповненими рідиною. Частіше за все висип з’являється на щічках, лобі, внутрішніх частинах ліктів та під колінами. Дитина намагається впоратись зі сверблячкою і в результаті розчісує пухирці до появи мокрої кірки, схожої на екзему.
• Шлунково-кишкову форму у немовлят визначити набагато важче, адже маля не може про неї розповісти. До того ж подібні розлади можуть маскуватися під дитячі кольки на перших місяцях життя та бути схожими на інші захворювання шлунково-кишкового тракту. 

Тривати алергія на суміш може до року, а у деяких дітей — і до трьох. На щастя, у віці 3-4 років у 99 % малюків алергія на БКМ минає зовсім. 

Але як пережити ці перші роки, коли у дитини діагностовано алергію до білків коров’ячого молока?

Що робити, якщо в дитини алергія на суміш?

Якщо діагноз алергії до білків коров’ячого молока підтверджений, найкращим лікуванням буде зміна харчування. 

Спершу педіатри радять перейти на гідролізовані суміші. На їх упаковці так і написано: «Суміш, яка має гідролізати». В них білки коров’ячого молока подаються у розщепленому вигляді й не можуть розпізнаватися імунною системою.

У випадку, якщо спостерігаються вираженіші симптоми, такі як сильна діарея з домішками крові, затримка розвитку, утруднене ковтання та дихання, лікар може порадити перехід на дитяче харчування на основі амінокислот. Тут білок взагалі розщеплюється до найпростішої, елементарної формули, адже амінокислоти є його будівельним матеріалом.

Вводити гідролізати або амінокислоти до раціону рекомендується поступово. Вони мають специфічний смак і не завжди подобаються малюкам.

Якщо немовля погано набирає вагу, педіатри радять спробувати суміші на основі сої або козячого молока. В їхньому складі дуже мало альфа-s1-казеїну, що провокує алергію, а разом з нею — здуття, кольки та шкірні висипання. Але через схожість складу молока тварин більшість дітей, які мають алергію на білки коров’ячого молока, не зможуть перетравлювати також і козяче, і кобиляче.

Що ж до сої, то вона входить до переліку найпоширеніших харчових алергенів. Й інколи діти, чутливі до БКМ, можуть мати й гіперчутливість до білків сої. А якщо такої алергії у дитини немає, додаванням до раціону соєвого молока можна сенсибілізувати дитину до нього.
Тому вводити такі суміші потрібно в невеличких дозах й під ретельним наглядом лікаря.

Відтак оптимальним рішенням залишається використання гідролізованих сумішей та харчування на основі амінокислот.

Алергія на суміш чи непереносимість лактози?

Як уже згадувалось, справжня алергія на суміш трапляється вкрай рідко. Її часто плутають із непереносимістю лактози. Хоча насправді це абсолютно різні стани. 

Непереносимість лактози полягає в нездатності шлунково-кишкового тракту дитини перетравити молочний цукор лактозу. Тобто в організмі не вистачає  потрібного для цього ферменту – лактази. 

Відтак непереносимість — це ферментна недостатність травлення. На відміну від алергії, у формування якої залучена імунна система.

Недостатність лактази ймовірніша, якщо:

• Дитина народилась з невеликою вагою (недоношеною).
• Обоє батьків страждають на непереносимість лактози.
• У малюка була сильна діарея, через що знизилась здатність виробляти лактазу протягом тижня-двох.
•  Немовляті діагностували целіакію або хворобу Крона.

Якщо ви помітили у малюка один з перерахованих вище симптомів, зверніться до лікаря. Він перегляне сімейний анамнез, оскільки несприйнятливість лактози частіше за все наслідується від батьків, а також візьме зразки крові й калу.

Пам’ятайте: діти з непереносимістю лактози не потребують гіпоалергенних сумішей. Тим паче, що коштують вони втричі дорожче й призначаються з лікувальною метою тільки на невеликий проміжок часу.

Діагностика та лікування алергії на суміш

Пригрудчатам не підходять традиційні методи діагностики алергії, зокрема прик-тести. Тому лікарі часто користуються провокаційним методом: дають дитині їжу, що містить БКМ. 

Це може бути суміш та/чи невелика порція материнського молока. Лікар спостерігає, чи виникне у малюка реакція, і яка.

Ще один метод при підозрі на алергію до БКМ — переведення немовлят на суміш з повним чи частковим гідролізом, де білки молока вже розщеплені, або на суміші на основі амінокислот. 

Коли протягом тижня усі симптоми минуть, дитині знову спробують вводити звичне харчування. Якщо з’явились повторні висипання та розлади ШКТ, лікар зможе підтвердити, що в дитини саме алергія на коров’яче молоко.

Але набагато надійніше та безпечніше зробити дитині молекулярний тест на алергію. Він покаже всі варіанти алергії, які є.

Коли існує підозра на непереносимість лактози, діагностувати її можна за допомогою спеціального дихального тесту. 

Часто непереносимість лактози може спостерігатись паралельно з алергією до БКМ. Тобто ці різні стани можуть бути діагностовані в однієї й тієї ж дитини. Відтак лікар повинен буде знайти комплексне рішення для їх лікування. 

Якщо ж у дитини виявлено непереносимість лактози, їй у раціон штучно вводять фермент. Він допомагає перетравлювати суміші на основі молочних білків.