Стаття рецензована медичним экспертом:
Вислів про красу, що потребує жертв, став актуальним як ніколи. Причина — алергія на акрил, яка, згідно зі статистикою, трапляється у кожної п’ятої представниці прекрасної статі.
Доглянута жінка не мислить себе без манікюру та макіяжу. Але при сучасному ритмі життя регулярно обпилювати, вкривати нігті лаком та постійно підфарбовувати вії просто нереально.
Щоб зняти цю проблему, винайшли акрилове (або метакрилатове) покриття, завдяки яким руки та вії залишаються в ідеальному стані протягом місяця. Це зручно, естетично, а головне, не потребує постійної корекції.
Проте аудит, проведений у 2018 р. дерматологічними відділеннями 13 американських лікарень, показав, що 2,4 % пацієнтів мали позитивний результат алерготесту як мінімум на одну складову акрилу.
Майже третина отримала алергію при використанні клею для нарощених нігтів та вій. А половина постраждала від роботи майстром манікюру.
Що таке акрилати й чому вони небезпечні
Акрилати — складні ефіри акрилової кислоти. Ці речовини є сильнодійними сенсибілізаторами. Вони провокують професійний алергічний контактний дерматит (АКД).
Останнім часом спостерігається зростання кількості випадків АКД — як професійних, так і непрофесійних — в індустрії краси.
На думку медиків, є три основні проблеми, здатні виникнути при використанні акрилових нігтів або гель-лаку:
- пошкодження нігтів,
- подразнення шкіри навколо самої пластини,
- алергічна реакція на хімічні речовини для манікюру.
Пояснюється це тим, що в штучних нігтях використовуються такі речовини, як акрил, пудра, гель та шелак.
Алергію, як правило, викликають акрилати. Хоча вони застосовуються по-різному, майже всі можуть викликати реакцію. Адже до складу гелевих та шелакових нігтів можуть входити ті самі хімічні речовини, що й до складу акрилових.
Використання акрилу в медицині та косметології
Етилакрилат, або акрилова смола, міститься у фарбах, промислових покриттях, протезних матеріалах, текстильних виробах та покриттях для паперу.
Акрилові цементи використовуються в:
- ортопедичній хірургії, стоматології;
- матеріалах для штучних нігтів;
- клеях для накладних вій та брів;
- покритті для захисту скла від подряпин;
- смолах для фарб.
З диметакрилату етиленгликолю роблять пластикові пляшки для безалкогольних напоїв, стоматологічні матеріали, знову ж таки штучні нігті, фарби для друку, автомобільні антифризи та охолоджувальні рідини.
Симптоми алергії на акрил
У людей, що страждають алергією на один або кілька конкретних акрилатів, прямий контакт з їхніми мономерами викликає класичний алергічний контактний дерматит.
Він виникає в зоні контакту. Може спричинити свербіж, печіння, кропив’янку та пухирі на шкірі.
Як правило, при роботі з акрилатним мономером пошкоджується шкіра пальців та інших ділянок рук.
В деяких випадках екзема може виникнути далі від місця контакту в результаті перенесення залишків мономеру руками на інші частини тіла, зокрема обличчя. Наприклад,
акрилові нігті можуть викликати дерматит на повіках, обличчі або шиї.
Мономер, що входить до складу часточок, які переносяться в повітрі, провокує набряк обличчя, кон’юнктивіт, алергічний риніт або астму.
Алергія на акрил: хто входить в групу ризику
Будь-яка людина, яка має чутливість до вищезгаданих речовин. Частіше за інших це:
- стоматологи;
- фахівці склопластикових робіт;
- майстри манікюру, які спеціалізуються на скульптурних нігтях;
- косметологи, що виконують нарощення вій;
- жінки, яким роблять дані процедури.
Діагностика алергії на акрил
Проводиться за допомогою патч-тестів.
Метилметакрилат та етилакрилат входять в базову серію алергенів для патч-тестів для діагностики контактного алергічного дерматиту. Саме з їх допомогою виявляють багато випадків алергії на акрилат.
Акрилатні мономери не варто наносити на шкіру декілька разів, оскільки це може викликати сенсибілізацію людини та спровокувати загострення алергії.
Алергія на акрил: профілактика та лікування
Ознаки алергічної реакції на штучні нігті — почервоніння, свербіж або лущення шкіри пальців. У деяких людей навіть з’являються алергічні реакції на обличчі.
При виникненні цих ознак треба видалити штучні нігті. Та використати пом’якшувальний крем без віддушок, щоб зняти подразнення.
Якщо це не допоможе, слід звернутись до лікаря-дерматолога. Адже бактеріальні або дріжджові інфекції також можуть спричиняти почервоніння шкіри навколо нігтів й потребують лікування.
При симптомах, викликаних подразненням або алергією на хімічні речовини для нарощування нігтів, фахівець призначить лікування, щоб зняти запалення шкіри.
Нарощування штучного нігтя на власний може призвести до ламкості та витончення останнього. Тому найкращою альтернативою буде використання звичайного лаку для нігтів.
