Стаття рецензована медичним экспертом:
Укус бджоли або когось із її родичів — оси, джмеля чи шершня — неприємний та болісний. Втім, біль минає, набряк та почервоніння в місці укусу ‒ теж. А от ті, у кого алергія на укуси бджіл, стикаються зі значно небезпечнішими наслідками.
За різними даними, алергію до укусів жалячих комах мають від 0,8 до 8 % населення світу, переважно старше 20 років. По Україні, за інформацією доцента кафедри педіатрії № 1 НМАПО імені П. Л. Шупика, к.м.н. Олени Шарікадзе, ця цифра становить 3,82 %.
Схильність до алергії до комах успадковується так само, як будь-яка інша. А якщо алергія є в обох батьків, ймовірність успадкування її дитиною збільшується удвічі.
“Але це не означає, що дитина матиме саме алергію до укусів бджіл. Багато залежатиме від середовища, у якому живе людина, від того, чи вживатиме вона продукти бджільництва”, – наголошує Олена Шарікадзе.
Американська практика свідчить, що, хоча алергія на укуси комах іноді є спадковою, переважна більшість людей з нею не мають сімейної історії алергії до комах. Існує лише слабкий зв’язок з іншими алергічними станами, але частота сенсибілізації до отрути вища серед осіб з чутливістю до інгаляційних алергенів (з або без симптомів).
Укус – це отруєння
Зазвичай бджоли та джмелі кусають, лише якщо їх спровокували. Більш агресивно поводяться оси, особливо восени, коли їх стає більше, а їжі — менше.
В момент укусу в тіло людини впорскується отрута, білки якої діють на клітини шкіри та імунну систему. Як наслідок навіть у тих, хто не має алергії, на місці укусу з’являються почервоніння, біль та невеликий набряк, що швидко минають.
Трапляється і місцева реакція, при якій набряк та почервоніння можуть збільшуватися протягом 12-24 годин після укусу, іноді поширюючись на всю кінцівку. Зазвичай у такій ситуації призначають антигістамінні препарати, іноді – кортикостероїди.
Симптоми інтоксикації проходять за 5-10 днів і не є загрозою здоров’ю, за виключенням випадків, коли бджола вжалила у ротову порожнину або язик: через їх набряк та набряк гортані людина може задихнутись.
Реакція на укус бджіл у язик та слизову рота така сильна тому, що м’язові тканини язика м’якіші за інші й не дуже щільні. Крім того, всередині рота немає товстої шкіри, яка могла б знизити ефект проникнення гострого жала.
Ось чому жало завжди входить дуже глибоко у язик та слизову щік. До того ж комаха, яка залетіла до рота, не шкодує отрути, бо налякана незвичними умовами.
Через це набряк на язиці розвивається набагато сильніше. До того ж виникають вкрай неприємне пекуче відчуття, зразу починає боліти голова, як і після укусу оси чи бджоли в око. Все це сильно лякає людину, й до загальної патології приєднується емоційний фактор – страх.
Важкі алергічні реакції на укуси комах
Набряк у місці укусу – ще не обов’язково алергія. Це реакція організму на отруєння токсинами комах.
Алергія виникає тоді, коли у відповідь на потрапляння отрути в організм імунна система людини поводиться неадекватно. Як наслідок, один із наступних укусів (це може бути і другий, і третій, і п’ятий) відіграє роль спускового гачка — ініціює розвиток небезпечних для здоров’я та життя реакцій, від кропив’янки до анафілаксії.
Ризик розвитку алергії при повторному укусі комахою того ж виду становить 5—10%.
Ще один важкий прояв алергії на укуси бджіл та ос — відтерміновані системні алергічні реакції, які вражають одну або декілька систем організму. Вони можуть розвиватись через 2 години – 3 тижні після укусу.
Відтерміновані системні алергічні реакції можуть проявлятися лихоманкою, болем у суглобах, збільшенням лімфовузлів, набряком Квінке, геморагічним висипом. У дорослих ризик їх розвитку становить 20 %, якщо при попередніх укусах розвивалась кропив’янка, та від 40 до 70 %, якщо анафілаксія.
У дітей віком до 16 років кропив’янка при попередньому укусі дає 10 % ризику системних реакцій, анафілаксія – від 30 до 40 %. Саме отрута жалячих комах є однією з трьох найбільш розповсюджених причин анафілактичного шоку.
Перша допомога та лікування при укусі
Щоб зменшити свербіж і набряк в місці укусу, лікарі радять:
- промити уражену ділянку милом і водою;
- прикласти до місця укусу лід, щоб запобігти поширенню отрути;
- не розчісувати сверблячі рани;
- мазі для загоєння ран від укусів комах застосовувати тільки після консультації з лікарем, яка особливо важлива для пацієнтів з алергією;
- якщо в особистому анамнезі були випадки гострої реакції організму на алергени, в тому числі з утрудненням дихання або задишкою, при собі потрібно завжди мати автоматичний інжектор-шприц з адреналіном, який допоже зняти симптоми анафілактичного шоку.
Якщо реакція на укус розвивається без анафілактичного шоку, у заходах першої допомоги немає потреби: достатньо буде використання місцевих протисвербіжних (інколи протимікробних) засобів.
Алергія на укуси та отруту бджіл виліковна
Хороша новина в тому, що алергія до отрути комах виліковна. Позбутися алергії до отрути бджіл та їхніх родичів допомагає алерген-специфічна імунотерапія (АСІТ), ефективність якої становить 95—100 %.
Цей метод ще називається алергенною імунотерапією (АІТ). Лікування дозволяє не лише значно зменшити ризик набуття системної алергійної реакції при повторних укусах, а й значно покращує якість життя пацієнта.
Курс терапії триває від трьох до п’яти років. Тут важливо підібрати якісні алергени для АСІТ. Зокрема, таку мають алергени іспанської компанії Inmunotek (Інмунотек), доступні в Україні: ін’єкційний препарат «Алксоід» (Alxoid) та сублінгвальний спрей «Оралтек» (Oraltek).
.Протягом зазначеного часу лікар робить пацієнту ін’єкції отрути, поступово збільшуючи дозу. Імунотерапія показана дорослим, у яких розвивалась системна алергічна реакція на укус, а також дітям, які мали анафілаксію.
Детальніше про причини і механізми виникнення й розвитку алергії читайте тут. А регулярне відвідування нашого сайту допоможе вам бути в курсі останніх новин про діагностику і лікування алергії та її ускладнень.
