Алергія на йод: морепродукти ні до чого, небезпечний розчин Люголю

І лікарі, і пацієнти активно використовують термін «алергія на йод», хоча він є дискутабельним. Навіть більше: нещодавні дослідження довели, що таке визначення перебільшує ризик виникнення побічної реакції. Наприклад, при введенні контрастних речовин під час рентгенологічних обстежень. 

Разом із тим йодовмісні препарати таки здатні викликати реакції, небезпечні для здоров`я та навіть життя.

Один з препаратів, який використовується найчастіше, – йодид калію. Зокрема він  входить до складу розчину Люголю. 

Саме йодид калію лікарі і в Європі, і в Америці рекомендують використовувати як джерело нормального йоду для щитовидної залози при радіоактивному забрудненні території. У таких ситуаціях ризик виникнення алергії на йод може підвищуватись.  

Чому і як виникає реакція на йод та йодовмісні препарати

Потрапляючи до організму людини, йодид калію розпадається на іони: калій та йодид. На йодид може перетворюватись у кишечнику і звичайний йод. 

Самі по собі атоми йодиду не є настільки складними, щоб провокувати алергічну реакцію. Але, поєднуючись із білками організму, іони йоду сприяють тому, що ці білки можуть набувати алергенних властивостей.

Так може виникнути реакція на ліки, розчини та інші препарати, які містять йод. При цьому в деяких випадках її причиною може бути і не йод, а інші речовини, які входять до складу медикаментів та мають подібні до йоду властивості, — броміди, фториди.

Симптомами реакцій на йодовмісні препарати є:

Чому йод не є алергеном у класичному сенсі слова 

Йод — елемент, життєво необхідний організму людини. Він виконує необхідну для роботи щитовидної залози функцію, а саме бере участь у синтезі її гормонів. 

Йод у щитовидці є такою самою невіддільною частиною людського організму, як і, наприклад, залізо в еритроцитах. Тому назвати йод класичним алергеном, тобто речовиною, на яку організм реагує як на чужорідну, не можна. 

Основними джерелами йоду є вода, йодована сіль, йодати (використовуються як консерванти при приготуванні хліба), а також риба, особливо морська. В ній йод може знаходитись як окрема речовина або бути пов’язаним із риб’ячим білком.

Окрім цих продуктів йод міститься у:

Йод та реакція на рентгеноконтрастні речовини – міф про алергію

Контрастні препарати на основі йоду широко використовуються для комп’ютерної томографії (КТ) і інших рентгенологічних досліджень. Ці агенти необхідні для діагностики згустків крові у судинах, пухлин і кровотеч.

Але багато пацієнтів не зголошуються на проведення необхідних їм діагностичних досліджень із використанням контрасту через побоювання проявів алергії. 

Проте механізм реакцій людини на контраст навряд чи може бути специфічною імунною реакцією, тобто справжньою алергією. Адже немає науково підтверджених даних, що до відповіді на контраст залучаються лімфоцити, залози імунної системи. А отже, такі реакції краще називати алергічно подібними або псевдоалергічними, але не алергічними. 

Крім того, така реакція, скоріше за все, викликана дією молекули контрастної речовини в цілому, а не вільного йодиду. Адже, за даними вчених університету Сан-Франциско, жоден з пацієнтів з документально підтвердженою контрастною чутливістю не реагував на підшкірне введення йодиду натрію.

До речі, відмова від досліджень з контрастом не є необхідною: іонні йодовані контрастні речовини старого покоління були більш алергенними і наразі майже не використовуються.

Більшості ж пацієнтів з попередньою реакцією на контраст лікарі ніколи не казали назву контрасту, який ті отримували. Тому пацієнти помилково вважають, що алергія на один тип контрастної речовини означає алергію до всіх.

Якщо симптомами реакції на контраст були нудота, блювота або короткочасне відчуття тепла, вони вважаються фізіологічним ефектом від внутрішньовенного введення контрасту, а не алергічними реакціями.

А якщо реакція на старіший іонний контрастний агент з йодом була м’якою, такою як кропив’янка, без виникнення проблем із диханням, то неіонні агенти, які зазвичай використовуються сьогодні, переносяться пацієнтом нормально.

Крім того: 

йодовмісні контрастні агенти використовуються для КТ, а не для магнітно-резонансної терапії (МРТ), де застосовуються контрасти на основі гадолінію. Вони принципово відрізняються від йодовмісних. Алергія до них практично не зустрічається.

Єдиним несприятливим ефектом контрастного матеріалу, який можна переконливо віднести до дії вільного йодиду, є йодидний паротит. Це набухання підщелепних, під’язикових та привушних слинних залоз після введення розчину. 

Ця реакція обумовлена перевантаженням нормальних фізіологічних шляхів метаболізму йодиду в організмі. До інших його проявів відносяться набряки слізної залози та висипання на шкірі. 

Більшість таких випадків спостерігаються у пацієнтів з порушенням функції нирок: ймовірно, воно призводить до більш високої концентрації йодиду в організмі, тобто йодизму.

Чутливість до контрасту та алергія на рибу – ще один поширений міф

Багато людей вважає, що, якщо вони мають алергію до риби чи морепродуктів, це обов’язково призведе до реакції і на йод чи йодовмісний контраст. Але ця думка є хибною.

Згідно з дослідженням, опублікованим у Journal of Emergency Medicine, 

люди з алергією до риби та інших морепродуктів мають однакові шанси відреагувати на йодований контрастний барвник із тими, хто страждає від будь-якої іншої харчової алергії.

Проте, згідно з науковими даними, принаймні 85 % пацієнтів з алергією на морепродукти не матимуть побічної реакції при введенні контрастного матеріалу. Це слід враховувати лікареві, перш ніж відмовляти пацієнтам з такою алергією у проведенні діагностики з контрастом або рекомендувати їм премедикацію кортикостероїдами. 

Таким чином, алергія до морепродуктів не повинна розглядатися як абсолютне протипоказання до введення контрасту.

Алергія на повідон-йод – рідкісне явище

Дослідження контрастної реактивності у хворих з непереносимістю повідон-йоду (бетадину) – популярного антисептика, невідомі.

Шкірні реакції на повідон-йод є рідкісними. Багато з них пов’язані з подразненням шкіри, а не з алергічною реакцією, в якій, ймовірно, йодидний компонент участі не бере. 

Системні побічні ефекти при застосуванні повідон-йоду також зустрічаються вкрай рідко. Зафіксовано один випадок важкої системної реакції (а також анафілаксії), обумовлений його вагінальним використанням. Причому дослідники припускають, що це була імунологічно обумовлена алергія із формуванням антитіл саме до повідон-йоду.

Діагностика чутливості до йоду

Якщо лікар вважає, що ви маєте алергію на йод, зокрема, чутливі до йодовмісних препаратів, він може зробити патч-тест. Під час цієї процедури невелика кількість розчину йоду, йодиду калію або повідон-йоду наноситься на пластир, після чого той поміщається на шкіру. Через кілька днів перевіряється, чи є реакція.

Якщо у вас діагностували непереносимість чи алергію до речовин, які містять йод, лікар може підібрати для вас ефективне лікування.

Йод потрібний організму

Повне уникнення йоду здатне спричинити його дефіцит в організмі. Це може викликати серйозні проблеми зі здоров’ям, такі як зоб щитовидної залози або гіпотиреоз. Вони особливо небезпечні у ранньому дитинстві та в період вагітності. 

Отже,

якщо у вас діагностували алергію на йод, обговоріть зі своїм лікарем, як можна отримувати достатню кількість йоду, не провокуючи виникнення реакції на нього.