Стаття рецензована медичним экспертом:
Обираючи, яку декоративну рослину поставити в кімнаті чи офісі, ми першою чергою звертаємо увагу на розмір, особливості поливу та вимоги рослини до освітлення. При цьому не завжди замислюємося, якою та наскільки великою може бути шкода для здоров`я, завдана зеленим домашнім улюбленцем. Між тим алергія на монстеру може спричинити не лише неприємні відчуття, а й справжній біль.
Ця рослина належить до родини ароїдних, або кліщинцевих (Araceae). Науці відомі близько 1 800 видів цєї родини. Переважно вони поширені в тропічних широтах, однак чотири ростуть в Україні.
Більшість ароїдних містять отруйні алкалоїди та глікозиди. Але їхні токсичні властивості здебільшого втрачаються при кип’ятінні та висушуванні частин рослин.
Окремі представники кліщинцевих знайшли застосування в медицині. А багато рослин родини розводять як кімнатні або оранжерейні. Окрім монстери це, наприклад, антуріум, дифенбахія та філодендрон.
А деякі види кліщинцевих вирощують як харчові культури. Це, зокрема, таро та конняку.
Загалом у світі існує майже пів сотні видів монстери, і деякі з них надзвичайно рідкісні. При цьому представниці усіх видів є токсичними як для людей, так і для тварин, зокрема собак та котів.
Найчастіше у приміщеннях живе монстера приємна (Monstera deliciosa).
В чому небезпека монстери?
Як правило, ця рослина не викликає справжніх алергічних реакцій. Тобто тих, які залучають відповідь імунної системи. Неприємні відчуття при контакті з монстерою виникають радше як наслідок контактного дерматиту. А він, своєю чергою, спричинений соком або ж ураженням кристалами монстери.
Реакція на монстеру може виникнути трьома способами: при вдиханні її пилку, контакті зі шкірою чи слизовими оболонками або коли сік рослини потрапляє до рота. І тільки в першому випадку йдеться виключно про алергію на монстеру. При всіх інших епізодах це може бути контактний, інколи – алергічний контактний дерматит.
Але саме два останні шляхи завдають найболючішого удару. Річ у тім, що монстера, як і її родичі дифенбахія та філодендрон, а також шпинат та щавель, містить оксалат кальцію. Тобто його сіль, що утворюється в рослині при взаємодії кальцію з надзвичайно сильною органічною щавелевою кислотою.
Характерною ознакою цієї солі є здатність утворювати рафіди — крихітні голчасті кристали, що містяться в усіх частинах монстери. Як припускають науковці, основна роль рафідів — захист рослини від травоїдних тварин. Адже контакт із цими структурами може призвести до набряку слизової оболонки рота, а також її мікротравм або механічних пошкоджень.
Вони виникають, якщо, наприклад, дитина чи домашня тварина з’їла шматок листка монстери. Як наслідок у людини чи тварини може початися надмірне виділення слини. Ковтання й говоріння стають утрудненими та болісними.
А ось через контакт соку монстери зі шкірою можуть розвинутися алергічний дерматит, контактний дерматит або кропив`янка. Їхніми основними симптомами є набряк шкіри, почервоніння, запалення та поява висипу.
Небезпечним є сік монстери й для очей. Потрапляння на них оксалату кальцію може спричинити подразнення рогівки. Й наслідки такого пошкодження важко загоюються або можуть не загоїтись ніколи. Особливо якщо контакт із соком був сильним чи відбувається постійно.
Як проявляється алергія на монстеру
Якщо ж йдеться саме про алергію до соку монстери, то прояви гіперчутливості у даному випадку характерні для алергічної реакції IV типу. Її особливість — відсутність антитіл, що зазвичай виробляються при сенсибілізації. Натомість відбувається взаємодія антигену з сенсибілізованими Т-лімфоцитами, й ці клітини виробляють біологічно активні речовини — лімфокіни.
Алергічна реакція IV типу характерна для алергічного контактного дерматиту у людей, сенсибілізованих, зокрема, до отрути рослин. Окрім монстери та дифенбахії гіперчутливість здатні викликати, наприклад, представники родини сумахових:
Також рафіди здатні виділяти ферменти, що посилюють симптоми алергії на монстеру. Як наслідок при вживанні рафідів у людини може виникнути дихальний дистрес.
Інші неприємні наслідки контакту з оксалатами кальцію — нудота, блювота та біль у шлунку. Такі симптоми можуть зʼявитися, якщо людина проковтне листя або іншу частину монстери.
Це ж, до речі, стосується і свійських тварин — котів та собак, які іноді полюбляють закусити зеленню.
З`ївши шматочок листа або стебла монстери, тварина спочатку відчуватиме сильний біль у губах, роті та горлі. Як наслідок у неї розвинеться надмірне виділення слюни. Аби поповнити втрату рідини, четверолапий почне інтенсивно пити.
Діагностика алергії на монстеру
Її лікар-алерголог може проводити за допомогою збору анамнезу – історії вашої хвороби, а також патч-тестів. Саме вони дають змогу встановити наявність уповільненої чутливості, до яких зазвичай належить справжня алергія IV типу.
Якщо реакція на монстеру завжди виникає негайно, це може свідчити про звичайний дерматит, викликаний її соком.
І якщо діагноз «алергія на монстеру» або чутливість до неї будуть підтверджені1й\, вам доведеться позбутися рослини або просити доглядати за нею інших членів родини. Ну або ж контактувати з монстерою у рукавичках, а знявши їх, ретельно вимити руки.
Крім того, подбайте, щоб рослиною не харчувалися ваші домашні улюбленці.
